Відмінності між версіями «Овес»
Олексій (обговорення • внесок) |
Олексій (обговорення • внесок) |
||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| + | [[Файл:Avena_fatua1.jpg|x140px]] | ||
| + | |||
| + | |||
'''Овес, -вівса, '''''м. ''Овесъ, Avena sativa. — '''голий'''. Avena nuda. Вх. Пч. II. 29. ''Овес у трьох кожухах, та вітру боїться. ''Ном. № 650. ''Дає коню сіна й вівса. ''Мет. 75. ''Не хоче, як кобила вівса. ''Ном. № 5009. '''Шити на овес'''. Шить крупными стежками. Вас. 211. Ум. '''Овесе́ць, овесок. ''' | '''Овес, -вівса, '''''м. ''Овесъ, Avena sativa. — '''голий'''. Avena nuda. Вх. Пч. II. 29. ''Овес у трьох кожухах, та вітру боїться. ''Ном. № 650. ''Дає коню сіна й вівса. ''Мет. 75. ''Не хоче, як кобила вівса. ''Ном. № 5009. '''Шити на овес'''. Шить крупными стежками. Вас. 211. Ум. '''Овесе́ць, овесок. ''' | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
| − | + | ==Ботанічна характеристика== | |
| + | |||
| + | Рід вівса — Avena L. — об'єднує диплоїдні (2n-14), тетраплоїдні (2n-28) та гексаплоїдні форми (2n-42), однорічні й багаторічні. До однорічних видів вівса, яких нараховують 14, належать три культурні види: посівний — A. Sativa L. (2n-42), візантійський, або середземноморський, — A. byzantina C. Koch (2n-42) та піщаний — A. strigosa Schreb. (2n-14), а також поширені у нашій країні як засмічувачі дикорослі бур'янисто-польові види, зокрема вівсюг звичайний — A. fatua L. (2n-42) та вівсюг південний — A. ludoviciana Dur. (2n-42). Дикі форми вівса, на відміну від культурних, мають біля основи всіх зерен (А. fatua) або тільки нижнього зерна (A. ludoviciana) так звану підківку з опушеними краями, утворену потовщенням нижньої частини квіткової луски. При наявності підківок зернівки вівсюгів легко відокремлюються від колосків і при достиганні інтенсивно обсипаються поодинці (у звичайного вівсюга) або по дві-три зернини разом (у вівсюга південного). У культурних видів підківки немає і основа зернівки має вигляд рівної або злегка скошеної площинки. При достиганні культурний овес стійкіший проти обсипання. З культурних видів вівса в Україні поширений лише овес посівний. Візантійський овес має деяке поширення у Середній Азії. Піщаний овес відоміший в Україні як засмічувач посівного вівса; виробничого значення не має і трапляється рідко. | ||
| + | |||
| + | ==Історичні відомості== | ||
| + | |||
| + | Вирощування вівса як зернової культури почалося близько 2500 років до нашої ери. Точне місце окультурювання невідоме, але в основному археологи вважають, що це сталося у східній Європі. За часів бронзового віку, коли коні вперше почали використовуватись як тяглова сила, овес почав широко культивуватись в північній та східній Європі, але в той же час його посіви були практично відсутні в регіоні Середземномор'я. Як раніше, так і тепер близько 95 % вівсу вирощується для годівлі тварин або як технічна культура, і лише 5 % для людського споживання. Зерно вівса має занадто мало клейковини, тому для виготовлення хліба воно ніколи не використовувалось. | ||
| + | |||
| + | ==Види== | ||
| + | Види рослин, які культивуються: | ||
| + | Avena sativa – Овес посівний. Зернова культура, що має глобальне значення і вид як правило, називають "Овес" | ||
| + | Avena abyssinica – Ефіопський овес, напів-бур'ян, наполовину культурний, обмежується високогір'ями Ефіопії[2] | ||
| + | Avena byzantina - в незначних кількостях вирощується на Близькому і Середньому Сході | ||
| + | Avena nuda – зернова культура, грає ту ж роль в Європі як це робить А.abyssinica в Ефіопії. | ||
| + | Avena strigosa – ін. назва «чорний овес»[3], вирощують на фураж в деяких районах Західної Європи і Бразилії. | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:16692485.jpeg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Images967.jpeg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Images11111111.jpeg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Oves.jpg|x140px]] |
|} | |} | ||
==Див. також== | ==Див. також== | ||
Додаткові відомості: | Додаткові відомості: | ||
| + | [http://uk.wikipedia.org/wiki/Вівсяна_каша Вівсяна каша] | ||
| + | |||
| + | [http://uk.wikipedia.org/wiki/Мюслі Мюслі] | ||
[[Категорія:Ов]] | [[Категорія:Ов]] | ||
Поточна версія на 13:15, 31 жовтня 2013
Овес, -вівса, м. Овесъ, Avena sativa. — голий. Avena nuda. Вх. Пч. II. 29. Овес у трьох кожухах, та вітру боїться. Ном. № 650. Дає коню сіна й вівса. Мет. 75. Не хоче, як кобила вівса. Ном. № 5009. Шити на овес. Шить крупными стежками. Вас. 211. Ум. Овесе́ць, овесок.
Зміст
Сучасні словники
Ботанічна характеристика
Рід вівса — Avena L. — об'єднує диплоїдні (2n-14), тетраплоїдні (2n-28) та гексаплоїдні форми (2n-42), однорічні й багаторічні. До однорічних видів вівса, яких нараховують 14, належать три культурні види: посівний — A. Sativa L. (2n-42), візантійський, або середземноморський, — A. byzantina C. Koch (2n-42) та піщаний — A. strigosa Schreb. (2n-14), а також поширені у нашій країні як засмічувачі дикорослі бур'янисто-польові види, зокрема вівсюг звичайний — A. fatua L. (2n-42) та вівсюг південний — A. ludoviciana Dur. (2n-42). Дикі форми вівса, на відміну від культурних, мають біля основи всіх зерен (А. fatua) або тільки нижнього зерна (A. ludoviciana) так звану підківку з опушеними краями, утворену потовщенням нижньої частини квіткової луски. При наявності підківок зернівки вівсюгів легко відокремлюються від колосків і при достиганні інтенсивно обсипаються поодинці (у звичайного вівсюга) або по дві-три зернини разом (у вівсюга південного). У культурних видів підківки немає і основа зернівки має вигляд рівної або злегка скошеної площинки. При достиганні культурний овес стійкіший проти обсипання. З культурних видів вівса в Україні поширений лише овес посівний. Візантійський овес має деяке поширення у Середній Азії. Піщаний овес відоміший в Україні як засмічувач посівного вівса; виробничого значення не має і трапляється рідко.
Історичні відомості
Вирощування вівса як зернової культури почалося близько 2500 років до нашої ери. Точне місце окультурювання невідоме, але в основному археологи вважають, що це сталося у східній Європі. За часів бронзового віку, коли коні вперше почали використовуватись як тяглова сила, овес почав широко культивуватись в північній та східній Європі, але в той же час його посіви були практично відсутні в регіоні Середземномор'я. Як раніше, так і тепер близько 95 % вівсу вирощується для годівлі тварин або як технічна культура, і лише 5 % для людського споживання. Зерно вівса має занадто мало клейковини, тому для виготовлення хліба воно ніколи не використовувалось.
Види
Види рослин, які культивуються: Avena sativa – Овес посівний. Зернова культура, що має глобальне значення і вид як правило, називають "Овес" Avena abyssinica – Ефіопський овес, напів-бур'ян, наполовину культурний, обмежується високогір'ями Ефіопії[2] Avena byzantina - в незначних кількостях вирощується на Близькому і Середньому Сході Avena nuda – зернова культура, грає ту ж роль в Європі як це робить А.abyssinica в Ефіопії. Avena strigosa – ін. назва «чорний овес»[3], вирощують на фураж в деяких районах Західної Європи і Бразилії.
Ілюстрації
|
|
|
|
Див. також
Додаткові відомості: Вівсяна каша
