Відмінності між версіями «Вода»

Версія за 01:51, 30 листопада 2014

Вода, -ди, ж. Вода. Тихотихо Дунай воду несе. Мет. 14. Ой я гляну в чисту воду да на свою вроду. Мет. 65. Не все те переймай, що на воді пливе. Посл. Щоб росло як з води йшло. Мил. 43. Будь здорова як вода! По воду піти. Пойти къ колодезю, къ рѣкѣ набирать воду. Ой пійду я, да до броду по водуМет. 65. За водою піти. Пойти за теченіемъ воды, т. е. исчезнуть, пропасть. Не дав мені Господь пари, та дав мені таку долю, та й та пішла за водою. Іди, доле, за водою, а я піду за тобою. Нп. І за холодну воду не візьметься. Рѣшительно ничего не дѣлаетъ, пальцемъ не двинетъ. Увесь день Божий сидить та ґави ловить і за холодну воду не візьметься. МВ. I. 26. Нема й промитої води (кому). Постоянныя преслѣдованія (кого). І ступити мені не дасть; уже нема мені й промитої води. МВ. I. 21. Вода живуща й зцілюща. Живая и мертвая вода (въ сказкахъ). Сильна, безсильна вода (въ сказкахъ); Вода дающая и отнимающая силу. См. Сильний. Теплі води. = Вирій. Драг. 7. Ум. Водиця, водичка, водиченька, водонька.

Сучасні словники

Академічний тлумачний словник (1970—1980)

1. Прозора, безбарвна рідина, що становить собою найпростішу хімічну сполуку водню з киснем. Іде чернець Дзвонковую У яр воду пити (Тарас Шевченко, II, 1953, 37); Десь внизу засичала, заклекотіла вода, мов щось важке і живе покотилось по трубі (Юрій Збанацький, Незабутнє, 1953, 50); // перев. з означенням. Напій або розчин якоїсь речовини. Я пив газовану воду з кизиловим сиропом (Юрій Яновський, I, 1958, 355); // з означ. і в мн. Лікувальна рідина мінеральних джерел. Для полегшення головного болю вживається аспірин і пірамідон, при кашлі — лужні води наполовину з теплим молоком (Наука і життя, 1, 1958, 22); // перен., розм. Непотрібні, беззмістовні фрази і т. ін. у викладі матеріалу; багатослів'я. Вода пухлих дисертацій без всякої шкоди для діла може бути.. викачана з них заздалегідь (Мовознавство, XIII, 1955, 12). ▲ Важка вода див. важкий; Дистильована вода див. дистильований; Тала вода див. талий. ♦ Варити воду з кого див. варити; Водою не розлити (не розіллєш) кого — хтось із кимсь дуже дружить. Всі вони [артилеристи] зв'язані міцною дружбою; їх і водою не розіллєш (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 331); Дмухати на холодну воду див. дмухати; [І] за холодну воду не братися (не взятися) — нічого не робити. — До вісімнадцяти років мати мені й за холодну воду братися не дозволяла (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 30); Нема промитої води кому від кого — немає просвітку (життя, спокою). То було батько тихий, тихий, а тепер мені промитої води нема ні від матері, ні від батька (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 238); Не розлий вода — нерозлучні. — Андрій з якимсь чорнявим парубчаком товаришує. Прямо не розлий вода стали (Михайло Стельмах, Вел. рідня, 1951, 762); Посадити на хліб і воду див. посадити; Сьома (десята) вода на киселі, ірон. — про далеке споріднення. Такий він мені родич, як десята вода на киселі! (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 325); Товкти воду в ступі — робити що-небудь марно. — Той піп давно воду в ступі товче (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 159); Утопити кого в ложці води див. утопити; Холодною водою облити (обдати) — вгамувати чийсь запал. Та суворе батькове слово мов водою холодною обіллє і прожене сон... (Михайло Коцюбинський, І, 1955, 21); Хоч водою розливай — затятий, упертий (про бійку, сварку і т. ін.). Зчиняли бучу, хоч водою їх розливай (Степан Чорнобривець, Пісні.., 1958, 79); Хоч з лиця воду пити (пий) — дуже гарний (гарна, гарне) на вроду. Парубок на все село: гарний, хоч з лиця воду пити, жвавий, веселий і роботящий (Марко Вовчок, I, 1955, 80); Як (мов і т. ін.) вогонь з водою хто з ким див. вогонь; Як (мов і т. ін.) води в рот набрати — вперто мовчати, нічого не говорити. Чіпка — як води набрав в рот. Він мовчки їв, мовчки пив (Панас Мирний, II, 1954, 229); Кузьмін мовчить» мов води в рот набрав (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 38); Марко наче в рот води набрав: не звертався, не обзивався ні до кого (Любов Яновська, I, 1959, 103); Як (мов і т. ін.) крапля (дві краплі) води подібний (схожий) на кого — дуже подібний (схожий) на когось. [Березняк:] Ти молодим, як крапля води, на нього схожий був (Євген Кротевич, Вибр., 1959, 509); Як (мов і т. ін.) у воду дивитися — неначе наперед знати, точно передбачати події. І таки Миколка як у воду дивився. Рівно через місяць.. з'явилися радянські танки (Павло Автомонов, Коли розлуч. двоє, 1959, 358).

2. перев. мн. Водна маса джерел, озер, річок, морів, океанів. Це річки розмивають глиняні гори і наносять І глину в морські води (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 349); Джерельні води відводять з допомогою одного або кількох каналів — вловлювачів (Колгоспна виробнича енциклопедія, II, 1956, 216); // Водна поверхня морів, озер, річок. Сотні суден борознять води Дніпра (Радянська Україна, 3.XI 1948, 3); На тихих водах і на суходолі Весна співа на різні голоси (Петро Дорошко, Тобі, народе.., 1959, 9); // Водні простори, ділянки морів, озер, річок. Територіальні води. ♦ Багато (чимало) води утекло (утече) — минуло (мине) багато часу. А може, поки зійдемося знову, Води багато утече з річок (Леся Українка, I, 1951, 102); Виводити (вивести) на чисту (свіжу) воду див. виводити 1; Виходити (вийти) сухим з води див. виходити; Вилами [по воді] писано див. вила; [Хоч] з мосту [та] у воду — так тяжко, що краще утопитися, заподіяти собі смерть. Всі вмовляють та просять: — Не йди за кріпака, не йди. Як такого ходу, то лучче з мосту та в воду (Марко Вовчок, I, 1955, 23); Зі служби господар прогнав, домівку забрали... Хоч з мосту мені та у воду (Микола Олійник, Чуєш.., 1959, 51); Іти (йти, піти) [і] у вогонь і [у] воду див. вогонь; Каламутити воду див. каламутити; Кінці у воду див. кінець; Лити воду на чийсь млин (чиєсь колесо) див. лити; Ловити рибу (рибку) в каламутній воді див. ловити; Як (мов і т. ін.) у воду опущений — похмурий, сумний. — Чого ти, доню, така невесела, мов у воду опущена? (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 37); Нижче трави, тихіше води див. трава; Піти (збігти) за водою: а) минути без вороття (про час). Минає день, тиждень, місяць, і півроку збігло за водою (Марко Вовчок, I, 1955, 126); б) зникнути, марно пропасти. Ой ще зілля піднесеться вранці під росою, — та твоєї доні доля пішла за водою (Уляна Кравченко, Вибр., 1958, 38); Пройти вогонь і воду див. вогонь; Проти води плисти — йти проти загального напряму; Хоч у воду скачи (стрибай і т. ін.) — хоч топися, хоч заподій собі смерть; Чистої води хто, що — справжній, справжнісінький. І хоч лист його звучить нібито й патріотично, але це ж чистої води провокація! (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 460); Як (мов і т. ін.) вода змила (умила) — зник (зникла і т. ін.) швидко й безслідно. Повернулись пани на державу, — і усі музики ті й танці як вода умила (Марко Вовчок, I, 1955, 172); Як (мов і т. ін.) з води йде (росте) — дуже легко, гарно й швидко. — Торік.. ми проходили, сеї хати не було. — Еге, у нас так — у нас все, як з води йде! — усміхнувся кривий (Панас Мирний, IV, 1955, 206); Як (мов і т. ін.) з гуски вода див. гуска; Як (мов і т. ін.) у воду впасти — зникнути безслідно; пропасти. Перевернув у коморі все догори дном, а халяви — мов у воду впали (Арсен Іщук, Вербівчани, 1961, 7); Цілісінький день шукали Тихозорова. Хлопець наче у воду впав (Олесь Донченко, II, 1956, 67); Як (мов і т. ін.) риба з водою див. риба; Як (мов і т. ін.) риба у воді (бути, почувати себе і т. ін.) див. риба.

3. тільки мн. Лікувальні мінеральні джерела, а також курорт з такими джерелами. На той год [рік] ми хочем знов їхати куди-небудь на води (Леся Українка, V, 1956, 8).

4. тільки мн., мед. Навколоплідна рідина.

Універсальний словник-енциклопедія

Н2О, дуже поширена в природі хіміч. сполука; добрий розчинник - природна в. містить розчинені солі та гази (особливо морська в. і мінеральні в.); очищають в. від забруднень переважно методом дистиляції (дистильована в.) та методом іонного обміну; деякі параметри чистої в. - температура кипіння, темп. переходу у твердий стан, потрійна точка - підстава для встановлення шкали темп.

Словник синонімів

(газована) пиття, питво, напій; П. багатослів'я; мн. ВОДИ, моря, річки, озера: (гойні) курорт.

Фразеологічний словник української мови

бага́то (чима́ло) води́ сплило́ (спливло́, упливло́, утекло́ і т. ін.). 1. Минуло багато часу з якоїсь пори, після якоїсь події. Відтоді багато води сплило.., але пригадуються події тих днів так виразно, наче було це вчора (Л. Дмитерко); Багато з того часу упливло води в Черемоші, багато разів приходив сюди (до схованки) Марусяк ізсипати свою здобич (Г. Хоткевич); Чимало літ перевернулось, Води чимало утекло (Т. Шевченко). 2. Сталися значні зміни за якийсь час. З того часу, як Георгія водили за руку, багато води спливло. І сам він змужнів, став красивим, статурним (З газети); Півроку минуло, як ти розлучилась із своїм коханком. Багато води втекло за сі півроку; пішли за водою і твої сільські думки, твої надії, твої молоді жадання (П. Куліш).

бу́ря у скля́нці води́. Суперечки, тривоги з дріб’язкових, не вартих уваги питань. І от, може, через те, що я бачу все, немов у перспективі, може, через що інше, тільки мені часто різні наші громадські рухи, спори, толки, антагонізми та симпатії видаються бурями в шклянці (склянці) води (Леся Українка); Він був настільки переконаний у своїй роботі, в її меті, що бурі у кабінеті шефа інституту вважав бурями у склянці води (Н. Рибак).

вари́ти (вива́рювати) / ви́варити во́ду з кого, рідше кому. Знущатися з кого-небудь, показуючи свої примхи, вередуючи перед ким-небудь, висуваючи надмірні вимоги або прискіпуючись до когось. — Підпара варив з челяді воду (М. Коцюбинський); — Буде того, що над нашими дідами та батьками знущалися (пани) та з нас воду виварювали... (Панас Мирний); (Сидір Свиридович:) А чи пам’ятаєш, як я тупцяв кругом тебе. Я до неї і звідтіль, і звідсіль, а вона тільки, було, спідню губу копилить. (Євдокія Корніївна:) Що копилила, то копилила, бо знала навіщо. А правда, я тоді таки добре виварила тобі воду, аж був мокрий (І. Нечуй-Левицький); За день роботи на городі пані Тереза так виварила з неї воду, що ледве волочила (Глафіра) ноги (С. Чорнобривець). повива́рювати во́ду (тривалий час). — Грицьку, Бога ти побійся! — крізь сльози почала вона. — Ще трохи знущався ти з нас за життя покійного? Ще мало повиварював води, як жили у тебе? (

в вого́нь і (в) во́ду, перев. зі сл. іти́, гото́вий і под. Куди завгодно; на все. Від тебе не одстану зроду, З тобою рад в огонь і в воду, На сто смертей піду з тобой (тобою) (І. Котляревський); — От чоловічина... Для своєї наживи готовий у вогонь і воду, а для загального добра і пальцем не ворухне (В. Кучер); — Ситі гості напідпитку ладні були кинутися в огонь і воду за ласкаву посмішку Потоцького (З. Тулуб).

взяла́ вода́ кого. Хто-небудь утопився. Недаремно Іван поспішав з полонини: він не застав Марічки живою. За день перед сим, коли брела Черемош, взяла її вода (М. Коцюбинський).

виво́дити / ви́вести на чи́сту во́ду кого. Викривати чию-небудь непорядність, підступність, нечесність і т. ін. Ще в своїх ранніх творах М. Годованець взяв під сатиричний обстріл різного роду фальшивих людей. Вміло і дотепно, по-народному мудро виводив він їх на чисту воду (З журналу); — Завтра я в прокурора буду, вже договорився з секретаршею... Я виведу їх на чисту воду. І за машини, і за бенкети... Нехай усі знають (В. Кучер); Треба вивести Мартина на чисту воду, показати перед людьми, що він просто заздрісник (М. Ю. Тарновський); // що. Розказувати правду про що-небудь; розкривати істинний, справжній стан речей. Стаття Франка незвичайно подобалась мені .. Так ясно, просто і дотепно ледве чи хто потрапив би у нас вивести тоту (ту) гнилятину на чисту воду (М. Коцюбинський); — Знаєте, панно Броню, в таких справах не можна забавлятися в ніякі таємниці, треба вивести все на чисту воду (Л. Мартович). ви́вести

ви́лами по воді́ пи́сано. Невідомо, як буде. І цей про Олексу… Ніби йому самому не видно, на кого зазіхає зазнайкуватий бригадир. Але це ще вилами по воді писано… У Тетяни вередлива вдача (С. Добровольський); — Квартиру вам однаково дали б,— завважив Байдачний,— Е, це ще вилами по воді писано… (О. Лук’яненко). ви́лами пи́сано. Чи не приїдемо до вас ось такими силами: я, Садовський, Левицький .. Але це ще вилами писано (Збірник про М. Кропивницького). ви́лами по воді́. — Слухайте, діти, що я вам раджу,— встряла в розмову Бондариха,— те все, що ви кажете, може, воно удасться вам, а може, й ні, а більше того, що вилами по воді (С. Васильченко); // Сумнівний щодо здійснення. ви́лами пи́саний. А щоб я пішла за тебе, то навряд .. наше сватання ще вилами писане (Г. Квітка-Основ’яненко).

виплива́ти / ви́плисти на чи́сту во́ду. Ставати відомим. Не все випливло на чисту воду, але й за те, що розкрилось, довелося .. постояти прив’язаному до стовпа ганьби (М. Стельмах).

вихо́дити / ви́йти сухи́м з води́. 1. Будучи винним, уміло уникати покарання або нарікання; залишатися непокараним або незаплямованим. Кажуть, що є такі шахраї, які виходять з води сухими (О. Донченко); (Харько (сам):) Дивуюсь і своєму нещастю, і хитромудрим викруткам моєї в’юнкої бестії жінки, котра вміє завжди вийти сухою з води: все звернуть на мене (М. Кропивницький); — Треба ж до такої міри втратити глузд, щоб повірити, начебто можна чинити такі речі — палити, топтати чужу землю, нищити народ і потім сухим вийти з води (Ю. Бедзик). ви́скочити сухи́м із води́. Десь гниють кості отамана, розметалися-розкидались в безславних січах тіла його невдалих “дітей”, один Гайдук лише зумів врятуватися, вискочити сухим із води (А. Дімаров). ви́йти сухе́ньким із води́. Кота Петровича, де я живу, На лаву садовили судову: ..А він Мишами і Кицями підперся, Сухеньким вийшов із води (М. Годованець). 2. Знаходити вихід із скрутного станов

вода́ не освя́ти́ться (відсвя́ти́ться, посвя́ти́ться) без кого, перев. ірон. Щось не обійдеться без кого-небудь. А Солов’їха і свого носа туди таки втисла: без неї, бачте, ніде вода не освятиться (І. Нечуй-Левицький); — Коли з’явилася тут Федоська, ніхто наче й не помітив. А взагалі, без неї в селі, як кажуть, вода не освятиться (В. Вільний); Вести приїжджих гостей випало на долю Семену Бойкові, до нього вчепилася й дружина,— без неї, бач, вода не посвятиться (Ю. Яновський).

втопи́ти в ло́жці води́ кого і без додатка, перев. зі сл. гото́вий, ра́дий і т. ін. Завдати кому-небудь великих прикростей чи згубити когось з будь-якого приводу, через дрібниці. — На світі люде (люди) вороги одно другому. Одно другого готове продати ні за що ні про що; одно другого готове в ложці води втопити (І. Нечуй-Левицький); — Тетеря гетьмана тепер в ложці води втопив би. Обмотує його, як павук муху (Б. Лепкий); Бабуся Мотря лаялася: — Людці! За копійку в ложці води втоплять. На все село може кого хоч оббрехати (В. Козаченко); Чаплінський знову захихикав, але в цю ж мить його обличчя стало злим: — Схизмати раді б утопити мене в ложці води, але я пильную інтересів пана старости (П. Панч).

грі́шна вода́, жарт. Горілка. — Запрошую вас сьогодні на свято, сусіде.— А грішна вода буде? — питає сусід (О. Гончар).

деся́та (сьо́ма) вода́ на киселі́, ірон. Дуже далека рідня. Одного прекрасного вечора приходить у гості до Скоробагатьків якась далека їх родичка, того ступеня родичання, що називається десятою водою на киселі (Г. Хоткевич); — Він їй, кажуть, доводиться родичем — десята вода на киселі (О. Донченко); — Мене почали люди розпитувати, хто я і звідки. Виявилися земляки, майже родичі, сьома вода на киселі (З журналу).

з роси́ та з води́ кому. Уживається як побажання удачі, щастя, благополуччя. Нехай же щастить нашому ювілярові! Нехай ніколи не цурається його творче натхнення! З роси йому та з води! (З газети); З роси та з води Вам, дорогий Володимире Кириловичу! Многая літа Вам і Вашій музі, і пам’ятайте сказане мить тому: слово працює (З газети).

(і) в ло́жці води́ не спійма́єш (не пійма́єш) кого і без додатка. Хто-небудь дуже хитрий, спритний. Сестра її там така, що і в ложці води не піймаєш (Ганна Барвінок).

і вода́ відсвя́ти́ться (освя́ти́ться) кому і без додатка, грубо. Хто-небудь помре, буде вбитий. Він аж зіщулився, думає, зараз огріє жінка, та й вода відсвятиться (Ю. Мокрієв); Іди мені зараз же, бо як візьму кочергу, то тут тобі й вода освятиться (Григорій Тютюнник).

і води́ не замути́ть, перев. зі словосп. таки́й, що. Дуже лагідний, скромний, сумирний. Вона (жінка) в нього така тиха, що і води не замутить (М. Стельмах).

(і) водо́ю не розли́ти (не розілля́ти). 1. кого. Неможливо розлучити, роз’єднати кого-небудь із кимсь. Про Валю та діда Маркіяна люди казали: “Злигався старий з малим, що їх і водою не розіллєш: скрізь удвох” (С. Васильченко); Утрат нам не уникнути в житті, Буває серце тугою повите, — Та ми живемо в дружному чутті, І нас, мовляв, водою не розлити (М. Рильський); Сьогодні ж генетиків та хіміків водою не розлити, з їхнього творчого єднання народилася дивовижна наука — молекулярна біологія (З журналу). 2. Нерозлучні, дружні. І все ж таки диво-дивне. Отакі подруги були — водою не розлити (А. Головко); Останнім часом Тимко з Віктором стали такими друзями, що, як кажуть, і водою не розіллєш (Ю. Збанацький). 3. Міцний, щирий, приязний (про стосунки, почуття). — А чого ж він у ту Америку повіявся? — запитує Настя про панича. — Родичі там у нього чи, може, любовниці? — Вгадала, Насте, — посміхнувся Гаркуша. — У Фальцфейнів з

і кінці́ в во́ду. 1. Не залишати ніяких слідів злочину, негідного вчинку і т. ін. (Хома:) Отрута подіє не зразу — й кінці в воду! (М. Старицький); — Давида й де-небудь підстерегти можна. А чи й просто в хаті (вбити) — завжди читає кінець стола проти вікна,— і кінці у воду. Хто? А ясно хто: в кого жінку одбив: з ревнощів (А. Головко). 2. Усе вирішено. (Наталка:) Не довго з ним розв’язаться: не хочу, не піду (заміж), та й конці (кінці) в воду! (І. Котляревський).

іти́ / піти́ за водо́ю. Безслідно зникати, пропадати. З чорними бровами іду за дровами, а з рудою бородою іди за водою (Укр.. пісні).

каламу́тити / скаламу́тити во́ду кому і без додатка. Вносити розлад, неспокій у що-небудь. — Та я ж тебе до хати покликав! .. Думав, зрозумієш, не будеш воду каламутити (Є. Гуцало). не закаламу́тити води́. Мій батько не довго пожиє (поживе), а хоч і пожиє, то .. нікому води не закаламутить (І. Франко); // Підбурювати, підмовляти кого-небудь до якихось протиправних, незаконних дій. (Галина (до Шпиці):) Ви ж раніше самі обіцяли клуб збудувати!.. (Шпиця:) Зараз не збори. Негайно всі в поле! (до Сокола) — А ти води не каламуть (М. Зарудний); — Не раз доводилося показувати їм дорогу з нашої фабрики. Вони вже й тут воду каламутять. Отаманщину відстоюють, Червону Армію готові б поділити (О. Гончар).

ли́ти во́ду, ірон. Говорити або писати неконкретно, беззмістовно, нецікаво і т. ін.; вести розмови замість того, щоб робити щось. Сподіваюся, що в новому році письменники будуть менше “лити воду”, а більше писати (З газети). ли́ти води́цю. Досить уже лити водицю, слід переходити від слів до діла (З газети).

ли́ти во́ду на млин чий, кого, кому. Діяти на чию-небудь користь, допомагати комусь. — Бачимо, на чий ти млин воду ллєш (А. Головко); В гіршому (випадку) означає, що ми всі ллємо воду не на той млин… (Н. Рибак); Навіщо ж лити воду на млин всіляких .. переродженців? (В. Дрозд); — Бачите, як часом можна несвідомо лити воду на млин нашим ворогам. Добре, що Канушевич вчасно опам’ятався (Г. Коцюба).

ли́ти холо́дну во́ду (за ко́мір) кому, на кого. Приголомшувати, лякати і т. ін. когось чимось сказаним. Командуючий фронтом гмикнув у трубку і сердито сказав: — Ти мені, Рагузін, не лий холодну воду за комір. Скажи краще, що будете робити? (П. Гуріненко). лину́ти холо́дною водо́ю, зі сл. зга́дки, слова і т. ін. Згадки линули на нього холодною водою і скували вільність рухів (М. Коцюбинський).

лі́зти у во́ду, не зна́ючи бро́ду. Робити щось без попереднього обмірковування, зважування; бути необачним. (Ніна:) Хіба ж таки можна лізти в воду, не знаючи броду? Під снігом валуни… (І. Гребенюк).

лови́ти ри́бу (ри́бку) в каламу́тній (рідше мутні́й) воді́, ірон. Використовувати будь-які обставини, всіляко хитрувати для власної вигоди, намагаючись приховати свої дії. (Ярчук:) Абстрактного добра і зла не існує. Все на світі відносне. (Наталя:) Це називається — в каламутній воді ловити рибу (І. Микитенко); Може статись, що деякі елементи спробують зводити наклеп на чесних колгоспників, ловити рибу в каламутній воді (О. Гуреїв); Експедиторський нахил у Жори виявився неабиякий. Підхід рибальський — хвацько ловив рибку в каламутній воді (О. Ковінька); У каламутній воді рибу ловить, а хоче з води вийти сухим (Є. Гуцало); В мутній воді рибу ловить (Укр.. присл..).

ло́патися / ло́пнути, як (мов, ні́би і т. ін.) ми́льна бу́лька (бу́льбашка, ба́нька і т. ін.), жарт. Зазнавати невдачі, краху, руйнування і т. ін. Міф про те місто .. лопається, як мильна булька (З газети); Винаходжуючи різні заходи та ремесла, він, правда, часто терпів аварії, і будова валилася .. або лопалась, мов мильні бульбашки, бо споруди ці швець фундаментував на піску (В. Бабляк); А сьогодні ці уявлення лопнули, як мильна банька, ще раз зіткнувшись з дійсністю (Р. Іваничук). трі́снути, як бу́лька з ми́ла. А Пилип йому й каже: — .. і вся твоя кар’єра трісне, як булька з мила (В. Кучер); // Раптом зникнути, пропасти. ло́пнути, як бу́лька на воді́. Сіверянщині не тільки печеніги-хозари погрожують походом ратним. І стриманість лопнула, як булька на воді (Д. Міщенко).

набира́ти / набра́ти води́ в рот. Уперто мовчати; нічого не говорити. Вже я й мовчу, вже я й набираю води в рот — все одно .. він виведе тебе з останнього терпіння (Ю. Збанацький); Писали Насті, аякже, тільки чи листи не доходять, чи води в рот набрала (Є. Гуцало); І твій тато злякався, заховав листа в шухляду, набрав води в рот (О. Мінковський).

на я́сні́ зо́рі, на ти́хі во́ди, фольк. В Україну; додому, в рідні краї. Не сьогодні завтра прибуде Селім, і ми помандруємо на тихі води, на ясні зорі, у край веселий та мир хрещений. Я теж уже так скучив за Україною, що далі терпіти не можу (В. Кулаковський).

не бра́тися / не взя́тися (і (ні, ані́)) за холо́дну во́ду, несхв. Нічого не робити; нічим не займатися. Поки бряжчали ще тітчині карбованці, було й за холодну воду не візьметься, думали, — навіки зледащіє людина (М. Коцюбинський);— Ну та нічого! — мріяла Стася,— ось тільки забагатіємо в Америці, я сама трьох наймичок матиму, за холодну воду не візьмусь (І. Муратов). і за холо́дну во́ду бра́тись. Її Катруся зросла білоручкою, мати не дозволяла їй і за холодну воду братись (Ю. Збанацький).

нема́ (нема́є) проми́тої води́ кому. Хто-небудь зазнає багато неприємностей, переслідувань, докорів і т. ін. від когось. То було батько тихий, тихий, а тепер мені промитої води нема ні від матері, ні від батька (Ганна Барвінок); Вже тепер і ступити мені не дасть; уже нема мені промитої води: то те недобре, то це негаразд (Марко Вовчок).

ні (ані́) за холо́дну во́ду. 1. Нічого не робити; нічим не займатися. Степанида пече-варе (варить) і біля корови, і біля кабана, і коноплі тіпа, а Горпина вже ні за холодну воду (Л. Яновська); — То ж десь, видно, щаслива твоя, синочку, ненька. А мої лобуряки — ні за холодну воду (Ю. Збанацький). 2. зі сл. взя́тися, із запереч. Ні за що. — Ті, кому треба було перекрити хату, запрошували Степана, обіцяли добру плату й харчі... Степан одказував їм одне: “Доки не проведу своїх лелек в ирій, не візьмуся ані за холодну воду! Мені лелек доглядати треба” (Григір Тютюнник).

носи́ти (мі́ряти) во́ду ре́шетом, ірон. Даремно, безрезультатно робити щось, марно витрачати час на що-небудь. Богуна ловити, що воду решетом носити (Я. Качура). мі́ряти во́ду. Щасливий, хто вірить! А я таки думаю, що ми просто воду міряємо… (М. Коцюбинський).

перебива́тися з хлі́ба (з ю́шки) на во́ду (на сіль, на квас). Бідувати, терпіти нестатки. Коли батько так-таки і не розбагатів… Та, ну хіба воно зберешся, коли з хліба на воду перебиваєшся (Нар. опов.); Так і жили Гулущуки — з хліба на воду перебиваючись (С. Чорнобривець); Мусіла (мусила), значить, його дружина перебиватися з хліба на сіль та жити в неможливих злиднях (М. Хвильовий); Жив я в часи мого студентства, як водиться, на краю міста і, як і більшість моїх товаришів, перебивався з хліба на квас (Г. Хоткевич); Не вірилося, що тут жили споконвічні наймити і бідарі, перебиваючись з юшки на воду (В. Кучер). перебива́тися на чо́рному хлі́бі. Він неохоче брав з собою дружину, бо знав, що вона розкидає всю свою і його платню на всілякі непотрібні речі та ще й боргів наробить, а потім півроку треба буде перебиватись на чорному хлібі і сплачувати крамарям за їхні залежані, браковані товари (О. Ткачук).

піти́ (збі́гти) за ві́тром (по ві́тру, за водо́ю). 1. Пропасти марно, перев. нераціонально кимсь витрачаючись, використовуючись і т. ін. Якби все купляти, що нам треба, то ґаздівство швидко пішло би за вітром (М. Томчаній); Тато гніваються: це ж два з половиною карбованці пішли за водою (М. Стельмах); // Зникнути безлідно. — Бачиш, Олександро, твій чоловік, а моя жінка пішли десь за водою… (М. Коцюбинський). 2. Минути, пройти без вороття. Так якраз і є: .. добра слава — усе пішло за вітром (Г. Квітка-Основ’яненко); Нехай піде за вітром моє лихо! (І. Нечуй-Левицький); Минає день, тиждень, місяць, і півроку збігло за водою (Марко Вовчок).

піти́ у во́ду. Зникнути безслідно. Та ще, чуєш, не хрестися, Бо все піде в воду… (Т. Шевченко).

пливти́ (плисти́, іти́ і т. ін.) / попливти́ (поплисти́, піти́ і т. ін.) за течіє́ю (по течії́). Пасивно підкорятися обставинам, нічого не роблячи, щоб змінити їх; не протидіяти. Сидір Сидорович тим часом уже втягнувся (у крадіжку), зав’язав сумнівні знайомства, заплутався .. і поплив за течією (В. Козаченко); (Олеся:) Я закохана в свою думку, і якщо і ця думка не спевниться (сповниться), тоді опущу руки і попливу по течії (М. Кропивницький). пливти́, куди́ вода́ несе́. — Ні порадою, ні силою не переможеш нашого товариства. Лучче (краще) пливи, куди вода несе (П. Куліш).

пливти́ (плисти́, іти́ і т. ін.) / попливти́ (поплисти́, піти́ і т. ін.) про́ти течії́ (про́ти води́). Діяти всупереч усталеним поглядам, зразкам і традиціям. Я два роки після інституту .. (працював) чесно. Ну, якось заступився за одного… пішов проти течії. Й одразу — чотири анонімки (Ю. Мушкетик).

пройти́ (крізь) вого́нь і во́ду (і мі́дні тру́би). Зазнати всіляких випробувань, виявитися дуже спритним, мужнім, витривалим. (Кость:) Страх не люблю отих “глибокорозумних”, надто спритних, що пройшли вогонь і воду (З. Мороз); Навіть він, Пушкарьов, що пройшов, як говориться, крізь вогонь, воду і мідні труби, не зміг би заробити собі на прожиток (Ф. Бурлака). ого́нь і во́ду пройти́. А візьміть ось Корнелюка, начальника нашого, спитайте, де тільки не буває чоловік. Огонь і воду пройшов! (М. Олійник).

ре́шетом у воді́ зірки́ лови́ти, жарт. Марно витрачати час; байдикувати. Він дуже розумний: решетом у воді зірки ловить (Укр.. присл..); (Баба Денисиха:) Та ти, правда, замолоду сонько. Замолоду решетом у воді зірки ловив… (В. Большак); Навіщо решетом у воді зірки ловити, коли треба телицю шукати… (Є. Гуцало).

сади́ти (садови́ти) / посади́ти на хліб та (і) (на) во́ду кого. Карати кого-небудь голодом, обмежуючи найнеобхіднішим у їжі. Поодинці він (слідчий) садовив їх (революціонерів) на хліб та на воду (С. Чорнобривець); Чи не посадили Вас .. На хліб і воду, на покуту за редакторські гріхи? (М. Коцюбинський).

скака́ти (і) у вого́нь і в во́ду за кого. Бути готовим на будь-який самовідданий учинок заради кого-небудь; робити будь-що для когось. Всякий Прокопові сват, І всякий Прокопові брат, За Прокопа усякий рад І в воду, і в огонь скакать (Л. Боровиковський).

спливти́ (сплисти́, попливти́) (за) водо́ю. Минути, пройти без вороття. Добрий десяток літ спливло весняною водою з того часу, як Олександра Василівна прийшла на свій перший урок (О. Донченко); Горе вже пройшло, Спливло водою,— молодість не зникла, не пройшла! (М. Драй-Хмара).

тихі́ший (ти́хший) (від) води́, ни́жчий (від) трави́. Дуже скромний, покірний, непомітний. Присмирів відтоді Віктор. Став тихіший від води, нижчий від трави. То бувало, де тільки ступне, там і начудотворить, а тепер любо-мило глянути на хлопця (В. Речмедін); Тверезий він (паламар) був тихший води, нижчий трави; зате, як скинув чарку-другу — де те завзяття візьметься (Панас Мирний). тихі́ший за во́ду. Для Федора Іполитовича теж було новиною, що тихіший за воду Сергій сміє, та ще так нечемно, перебивати відповідального колегу (Ю. Шовкопляс).

товкти́ во́ду в сту́пі. Займатися чим-небудь непотрібним, безрезультатним; марно гаяти час. (Хома:) Слава Богу, світ мені прояснився, одлягло від серця, товчи скільки хочеш воду в ступі, буду мовчати (І. Карпенко-Карий); Товкли воду в ступі, переливали з пустого в порожнє, намагалися дійти до істини, а істина лежала десь поза межами кімнати, в якій засідали ці люди (П. Загребельний); Але головне, щоб були хороші вчені, щоб не товкли воду в ступі… Працювати треба тяжко, каторжно, тоді, може, щось і вийде (З журналу). во́ду товкти́. (Борис:) Перед дочкою так найкраще визначився, сказав їй, що вона уміє тільки воду товкти (М. Кропивницький). товчі́ння (то́вчення) води́ в сту́пі. Поки .. десятикласники не підуть на ферми, доти триватиме пустопорожнє товчіння води в ступі (І. Волошин); Таку роботу можна без образи порівняти з товченням води в ступі (Леся Українка).

хова́ти / схова́ти (захова́ти і т. ін.) кінці́ в во́ду. Знищувати докази чого-небудь; не залишати ніяких ознак, слідів злочину, негідного вчинку. — Мені поперед усього треба людей розумних,.. кованих на всі чотири ноги, розумієш?.. Щоб уміли робити моїм іменем .. і ховати кінці в воду (І. Франко); Шубан якось боком од нього.. Дениса Петровича це непокоїть. Невже донюхується, собацюга? Все-таки важко ховати йому кінці в воду (Д. Прилюк); Багато не дадуть, бо не доведуть багато, він і сам уже призабув, скільки усього за тридцять літ, умів кінці ховати у воду (В. Дрозд); — Бачите, я цілком одверто говорю з вами. Зрештою, коли б навіть тепер подох один-два,— можна було би поховати кінці в воду. Але ж бо їх вісімнадцять, і всі загрожують масовим самогубством (Г. Хоткевич). пусти́ти кінці́ в во́ду. — Треба тут пустити кінці в воду (М. Стельмах).

хоч водо́ю розлива́й кого. Не можна спинити кого-небудь у сварці, бійці, суперечці і т. ін. Мовчки слухала Орина сварки батька та дочки. Зчинили бучу, хоч водою їх розливай (С. Чорнобривець); — Дід Інокенша з батьком Святе Письмо читають. Біда з ними. Читають, а тоді як заведуться, так хоч водою розливай (Григорій Тютюнник).

хоч з лиця́ води́ напи́йся (во́ду пий). Дуже гарний, вродливий. Хоч води з лиця напийся, така пристойна молодиця! (Ганна Барвінок); (Пузир:) Та ти ж його (жениха) ще не бачила, подивися перше: з лиця хоч воду пий, Бова королевич! (І. Карпенко-Карий); — Коли б у того чоловіка та жінка була якась нетіпаха, то вже Бог з ним. А то ж писана краля, хоч з лиця воду пий (В. Кучер); // зі сл. га́рний, вродли́вий і под. Дуже, надзвичайно. хоч води́ напи́йся. — От Петро — багатир, хазяйська дитина, не тинявся по наймах… Ще до того веселий, моторний і з лиця гарний, хоч води напийся (М. Коцюбинський). хоч з лиця́ во́ду пи́ти. Парубок на все село: гарний, хоч з лиця воду пити, жвавий, веселий і роботящий (Марко Вовчок).

хоч з мо́сту та в во́ду кому і без додатка. У когось дуже скрутне, безвихідне становище; хтось у відчаї, комусь дуже тяжко. Сироті хоч з мосту та в воду! (Укр.. присл..); — А що я робитиму, як ти вмреш, а я зостанусь удовою, та ще з дітьми?..Хоч з мосту та в воду (І. Нечуй-Левицький); Зі служби господар прогнав, домівку забрали… хоч з мосту мені та у воду (М. Олійник). кра́ще (все одно́, що) з мо́сту та в во́ду. Як такого ходу, то лучче (краще) з мосту та в воду (Укр.. присл..); Мені краще з мосту та в воду, ніж годинку побалакати серйозно (Г. Хоткевич); — Ой, лишенько, пропала ж я тепер… Тепер же мені все одно, що з мосту та в воду! (Панас Мирний). хоч з гори́ та в во́ду. Тяжко, важко в світі жити Сироті без роду: Нема куди прихилиться,— Хоч з гори та в воду! (Т. Шевченко). хоч у Дніпро́ з мо́сту. Опинився Шавкун серед великого города з одною бідою — “вовчим білетом” в кишені. Сказано: хоч у

хоч у во́ду. Уживається для підкреслення безвихідного становища кого-небудь. Отак тепер Не знає, де дітись, Титарівна... Хоч у воду, Аби до Микити... (Т. Шевченко).

хоч у во́ду скачи́ (стриба́й). 1. Уживається для вираження готовності будь-що зробити для кого-небудь. А як усміхнеться (Марічка), ще й з-під лоба гляне, “хоч скачи у воду” — кажуть парубки (З пісні). 2. Уживається для вираження безвихідного становища. Нічого не можу подіяти з тим бешкетником, хоч у воду скачи (З усн. мови).

чи́стої води́. Справжній. Світла ніч стояла над горами. Чиста, прозора, вона просвічувала наскрізь, як синій коштовний камінь чистої води (О. Гончар); — Демагогія чистої води,— зривався Дим на півнячий крик.— Над усім має бути контроль (Є. Гуцало). — О, Макаре, це історія... Тисяча і одна ніч. Романтика... Чистої води романтика. Тепер такого не буває (Ю. Збанацький). чисті́сінької води́. Термін (“гранослов”) видається давно відомим, хоча насправді це чистісінької води неологізм (З газети).

як (мов, на́че і т. ін.) у во́ду впа́сти (ка́нути) / рідко па́дати. 1. Зникнути безслідно; пропасти. І вже одягаючись, спохватився Динька, що нема шапки. Обдивився Никодим усі кутки, повивертав кишені,— як у воду впала (М. Зарудний); — З того часу Явтух як в воду впав: ніхто про нього жодної звістки не переказував (А. Свидницький); — Де ж він (Микола) дівся? — Сів на коня і наче у воду впав (М. Лазорський); — Я прямо аж боюся за нашу Оленку. Поїхала і мов у воду канула. Ні листа, ні телеграми... (В. Кучер); Появлявся (отаман) цілковито несподівано серед переповненого народом ринку, починав пекельну стрілянину і наводив паніку на всіх; грабував, палив, збирав здобич — і щезав одразу, мов у воду падав (Г. Хоткевич). як у во́ду пірну́ти (шубо́вснути). Другу добу працює без зміни, а Роман — як у воду пірнув (В. Бабляк); — А де ж він зараз, Марусю, внучок мій? — Ще ж коли сніг був, написав і як у воду шубовснув<

як (мов, на́че і т. ін.) водо́ю вми́ло (зми́ло) кого, що. Хто-небудь швидко, раптово зник або щось безслідно пропало. Нарешті купив (Левко) чорну тернову хустку, згорнув її, всунув у кишеню, і не встигли брати отямитись від цього дива, як Левка наче водою вмило (М. Стельмах); — Всі ми запевняли, що з хворого як водою змило скаженість... (Г. Квітка-Основ’яненко). як (мов) вода́ вми́ла (зми́ла). Скільки працював (Денис), дбав, щоб збитися на добрі коні, збився, придбав і — от тобі, маєш! В одну ніч — як вода вмила!.. Після крадіжки він аж плакав з жалю (Б. Грінченко); Жупана мов вода змила: згинув кудись і пропав безвісті (П. Грабовський).

як (мов, на́че і т. ін.) лист за водо́ю, зі сл. піти́, спливти́ і т. ін. Безслідно, безповоротно, назавжди. Знов пливуть дні, пливуть ночі — царицин же гнів не спливає за днями, як лист за водою (Дніпрова Чайка); — Пішла моя краса марно, наче лист за водою,— сказала Василина (І. Нечуй-Левицький).

як (мов, на́че і т. ін.) у во́ду опу́щений. Дуже похмурий, зажурений, сумний і т. ін. хто-небудь; приголомшений, засмучений. (Перун:) Пане начальнику, чого ж ви стали, як у воду опущений? (І. Франко); Мама цілий день ходить як у воду опущена. Плакати, щоправда, не плаче, .. а все ж дуже засмучена (А. Дімаров); Останнім часом Чохов ходив як у воду опущений. Над головою сяяло весняне сонце, …а він нічого не бачив, не помічав (П. Гуріненко); — Чого ти, доню, така невесела, мов у воду опущена? (Г. Квітка-Основ’яненко); Василь, мов у воду опущений, ходить коло матері (Панас Мирний);У хаті зосталися Власов і Галя. Галя сумна, наче у воду опущена (Панас Мирний); Стояв наче в воду опущений і Канчер, похнюпивши свій тонкий довгий ніс (В. Канівець).

як (мов, на́че і т. ін.) холо́дною водо́ю обда́ти (обли́ти) кого і без додатка. 1. Раптово викликати у когось сильне збентеження, хвилювання і т. ін.; приголомшити кого-небудь. — І не подумай (народити)! — каже..— Як же се так? — питаю.— Де ж мені його діти? — Де хоч ..— Повіриш, як сказав він мені те, то наче холодною водою обдав мене!.. (Панас Мирний); Василинка й справді збентежилась. Якийсь страх напав на неї, неначе облив її холодною водою (І. Нечуй-Левицький). на́че холо́дним ду́шем обда́ти. — Сталося це саме тоді, коли вийшов декрет.., який отих цвиндриків, що звикли щотижня жінок міняти, наче холодним душем обдав (Ю. Мокрієв); // Відразу вплинути, подіяти на кого-небудь. Господи, як тяжко розлучатися з солодким ранішнім сном! Та суворе батькове слово мов водою холодною обіллє і прожене сон… (М. Коцюбинський). 2. зі сл. прийня́ти, гля́нути і т. ін. Сердито, неприязно, непривітно і т. ін. Ч

як (мов, на́че і т. ін.) (холо́дною) водо́ю обли́тий. Розгублений, пригнічений, приголомшений і т. ін. Денис стояв покірливий, як водою облитий, і тільки холодний погляд очей говорив про те, що він не збирається когось слухати (М. Ю. Тарновський); Вона повернулась додому наче водою облита (Я. Баш). мов обли́тий зи́мною водо́ю. Петрусь стояв перед нею, мов облитий зимною водою (І. Франко).

як (мов, нена́че і т. ін.) лину́ли (хто лину́в) холо́дною водо́ю (водо́ю з льо́дом) на кого. Хтось дуже вражений, приголомшений чимось, раптом став смутним, мовчазним і т. ін. — Адже ж ото моя мати!.. А ондечки й моя свекруха… На Мелашку неначе хто линув водою з льодом. Вона одхилилась за ворота (І. Нечуй-Левицький).

як (мов, ні́би і т. ін.) води́ в рот набра́ти, перев. зі сл. замо́вкнути, мовча́ти і под. Втративши здатність або бажання говорити; мовчати. Замовк, як води в рот набрав (Л. Мартович); (Ганна:) Відтоді замовкла я, мов в рот води набрала! (М. Кропивницький); // Мовчки. І вони довго сиділи, ніби набравши в рот води. Мовчала переможно і Марія, задоволена тим, що так їм дошкулила (М. Слабошпицький); Макар не був мовчуном, але тепер сидів, неначе в рот води набрав (С. Добровольський).

як (мов, ні́би і т. ін.) дві кра́плі (ка́плі) води́; як кра́пля (ка́пля) води́. 1. зі сл. схо́жий. Дуже, зовсім, абсолютно. Тюремний (фашистський) ескулап .. був як дві краплі води схожий на нашого Хлипала (Ю. Збанацький); (Березня:) Ти молодим як крапля води на нього схожий був (Є. Кротович). як три кра́плі води́. З фотокарток дивилося троє як три краплі води схожих між собою Настиних синів (Я. Качура). як дві крапли́ни. Степка,— як дві краплини схожа з обличчя на свою безпутну матір (М. Зарудний). 2. Такий же, як хтось інший; копія когось. Та таке (дитинча), кажуть, чорнюще, волосате, точнісінько мов дві краплі води заїжджий фотограф (І. Головченко і О. Мусієнко); Та вже ж і синок у Василя Семеновича..— батько як дві краплі води (Панас Мирний).

як (мов, ні́би і т. ін.) за водо́ю йти. Поступово занепадати, розорятися, зникати. Як умер батько, зараз почав Микола пити, покинув коло хазяйства впадати .. І пішло пияцтво, ледарство,— батьківщина як за водою йшла (Б. Грінченко).

як (мов, ні́би і т. ін.) з води́. 1. зі сл. рости, іти і под. Надзвичайно швидко. Овес! Що за чудовий овес в цьому році! З самої весни гнало його як з води! (В. Москалець); — Давиде! Ой, ти ще більшим став! Ростеш мов з води (М. Стельмах); — Гриби тепер ішли мов із води. Їх збирали щоденно і дорослі, і діти... (Ю. Збанацький). 2. Зовсім несподівано, раптово. Аж ось Марко... Він, здавалось, зник був зовсім з наших очей, тепер не витримав — виринув в гостро цікавий момент як із води (С. Васильченко); На голос пісні до них добувається з берега ще один. Виник ніби з води. Причалив човна, вичалапкує на берег (О. Гончар). 3. Дуже легко, добре, вдало. В міжріччі Орелі та Берестової ніхто не осмілювався змагатися з Онисимом на ниві. У нього все йшло як із води, повніло й дозрівало, викликало заздрість убогих хуторян (М. Рудь).

як (мов, ні́би і т. ін.) з води́ йти, перев. зі сл. рости́. Дуже швидко. А Трьомсин собі росте Мов, як кажуть, з води йде (І. Манжура); Зоглянулася св. П’ятниця на слізні благання матері, й ось двоє червоновидих діток ростуть — як із води йдуть (Л. Яновська).

як (мов, ні́би і т. ін.) з гу́ски (з гусака́) вода́ з кого. Хто-небудь зовсім не реагує на щось; ніщо не впливає, не діє на когось. — Траплялось, що одна (жінка) вдряпне, друга забере трохи глибше, третя ніби за живе зашморгне, то все те як з гуски вода (Марко Вовчок); — Скільки не критикують того начальника робпостачу, а з нього мов з гуски вода, — каже Василина (О. Гончар); Я пильно придивлявся до нього (Гризоти) тоді на бюро.. Сидить собі, а з нього як з гусака вода... Не буде з нього толку, не буде (В. Речмедін).

як (мов, ні́би і т. ін.) ка́мінь у во́ду, перев. зі сл. пропа́сти, зни́кнути і т. ін. 1. Безслідно. Ніхто, ніхто не знатиме, як він (Василь) тут загине. Напишуть додому, що безвісти пропав! Безвісти, як камінь у воду... (П. Автомонов). 2. Нічого не відомо. — Ще як забрали, бідолашного (чоловіка), австрійці, так відтоді мов камінь у воду (Д. Бедзик).

як (мов, ні́би і т. ін.) ри́ба з водо́ю. 1. зі сл. жи́ти. Дружно, мирно, у злагоді. Ой як вірно мене любиш, Будем жить з тобою Цілий вік, моє серденько, Як риба з водою (Укр. поети-романтики..); Одружившись, Кармель був зовсім поправився: суму того не було й віди, жінка в його пишнілась, як пишна рожа, й жили вони з нею, як риба з водою (Марко Вовчок). 2. Нерозлучний з ким-, чим-небудь. — Ви з книжками, як риба з водою,— сказав Фесенко (І. Нечуй-Левицький); (Гусак:) Вже дійсно ми з тобою, як риба з водою (О. Довженко); — Відтепер ми з тобою, як риба з водою (Є. Гуцало).

як (мов, ні́би і т. ін.) ску́паний у ме́ртвій воді́. Пригнічений, сумний, невеселий. Минув уже тиждень, як спорожнів хутір П’ятигори, а люди, що залишились, все ще ходили, як скупані у мертвій воді (П. Панч).

як (мов, ні́би і т. ін.) у воді́ (у во́ду) намо́чений. Незадоволений, сумний, зажурений, злий і т. ін. Мирон був сердитий сам на себе: цілий тиждень ходив як у воді намочений; він і в шинку, як зять його та громаду частував, сидів сумний та пив мовчки (Грицько Григоренко); (Домка:) Що це ти сьогодні якась мов у воду намочена? (М. Кропивницький).

як (мов, ні́би і т. ін.) у во́ду диви́тися / гля́нути. Безпідставно передбачати що-небудь, пророкувати. — Правильно написано, — озвалася тітка..,— писав чоловік як у воду дивився (І. Муратов); — Відправте його, мучителя, та тільки в таку установу, що .. добре охороняється. Бо втече! І як у воду дивилась (О. Гончар); Сказав, як у воду глянув (Укр.. присл..).

як (мов, ні́би і т. ін.) чорт (ді́дько) ла́дану (свяче́ної води́), зі сл. боя́тися, грубо. Дуже сильно. — Та він же, як чорт ладану, мабуть, боїться партизанів! — раптом здогадався Кирило (О. Головченко і І. Мусієнко); Прийде (Параска) раз на рік до церкви .. та й заглядає .. через поріг — як той дідько боїться ладану (І. Нечуй-Левицький).

як (раз) плю́нути. Дуже просто, легко, швидко. Тепер такий час, такі умови, що як плюнути — підпасти під категорію українофілів (М. Коцюбинський); Розсердити його — як раз плюнути (О. Іваненко). — Шкода, що тато зараз у командировці (відрядженні), а то можна було б його попросити винайти (машину), це б йому, напевне, раз плюнути (Панас Мирний); як плю́нути на во́ду. І як плюнути на воду — Він душі лишився! (С. Руданський).

Словар українського сленгу

1. жрм, крим. Горілка. ♦ Вогняна вода. Те саме. Буйна молодиця та її співмешканець невдовзі перетягли тіло сусіда до іншої кімнати і, роздобувши "вогняної води", продовжили пиятику... (СМ, 6.01.2000). БСРЖ, 102. ♦ Вода божевільна, крим. Самогон. БСРЖ, 102; СЖЗ, 28; ЯБМ, 180. Мертва вода, жрм. Горілка. Коли ти вже тієї мертвої води нап'єшся? Чабаненко 1992, 76. Ортодоксальна вода, мол. Погана горілка. Запис 1999 р. Свиняча вода, жрм. Горілка. ФССГД, 55. 2. крим. Беззмістовна розмова. СЖЗ, 28; ЯБМ, 1, 180. 3. крим. Сиґнал небезпеки. БСРЖ, 102; СЖЗ, 28; ЯБМ, 1, 180. 4. нарк. Розчинник. ПСУМС, 15.

Ілюстрації

Див. також

Додаткові відомості