Відмінності між версіями «Скарб»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Sergiy (обговорення • внесок) |
(Більш детально описане значення слова) |
||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| − | |||
| − | == | + | ==Скарб== |
| − | + | ||
| + | [[Файл:Скаааааарб.jpg|міні]] | ||
| + | |||
| + | —таємно приховані в землі або заховані іншим способом гроші, коштовний посуд, монети, ювелірні вироби або інші коштовні речі, | ||
| + | власник яких залишився невідомим і не може бути знайдений, або ж втратив на них право власності. | ||
| + | |||
| + | ==Нормативне визначення в Україні== | ||
| + | Скарб дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння — приховані у надрах, на поверхні землі, на дні водойм дорогоцінні метали і дорогоцінне каміння або вироби з них, власник яких згідно з чинним законодавством втратив на них право або не може бути встановлений. | ||
| + | |||
| + | ==Сенсаційні історичні скарби== | ||
| + | *Скарби гробниці Тутанхамона | ||
| + | |||
| + | *Скарб Пріама (знайдений Генріхом Шліманом в Трої) | ||
| + | |||
| + | *Скарб з Боскореале | ||
| + | |||
| + | *Перещепинський скарб | ||
| + | |||
| + | *Фракійський скарб з Панагюріште, Болгарія | ||
| + | |||
| + | *Золоті скарби з міста Ур | ||
| + | |||
| + | ==Інші приклади== | ||
| + | |||
| + | Барми зі Старої Рязані | ||
| + | |||
| + | Срібні келихи, знайдені в Помпеях | ||
| + | *Перещепинський скарб. За переказами, у Таврійській губернії підпасок в степу провалився в яму, яку виявилась залишком поминального комплексу. Він знайшов перші золоті речі, про які доповів місцевим землевласникам. Розкопками займався один із них — російський вельможа й археолог граф О.Бобринський. Знайдений скарб був надзвичайно великим — понад 800 золотих і срібних речей, зброя. Загальна вага золотих речей сягала 25 кг, а срібних — 50 кг. Скарб зберегається в музеї Ермітаж (Петербург). У його складі: | ||
| + | золотий ритон: золоті прикраси другого ритона, що не зберігся: золоте облицювання глека, виробленого з дерева: декілька залізних мечей, один з оправою в золоті: золота гривня: золота сережка: сім каблучок з коштовним камінням: золоті монети Візантії 6-7 століття нашої ери тощо. | ||
| + | |||
| + | |||
| + | *Коштовні вироби з срібла знаходили в Помпеях. Так, у Будинку Менандра був знайдений срібний сервіз, кількість речей якого сягала 118. Шедевром ювелірного мистецтва був келих для вина, наріжні боки якого оповиті гілочками з плодами-оливками (канфар з Будинку Менандра). Було знайдене і срібне дзеркало грецького майстра з зображенням жіночого обличчя на звороті в оточенні візерунків. | ||
| + | |||
| + | |||
| + | *Сенсацією стала знахідка 2000 року в Помпеях комплекту столового срібного посуду Стародавнього Риму 1 століття (сукупна вага — 9 кілограмів). Серед знайденого — келихи і тарілі різних розмірів для іжі чи збереження наїдків, для вина і води. Срібний сервіз було ретельно запаковано в плетені кошики і сховано в підвалах недобудованих лазень, де не кожен би їх шукав. Комплект отримав назву The Moregine Silver Treasury. За припущеннями, власник сховав скарб при перших незагрозливих ознаках пробудженого вулкану з метою забрати його пізніше. Можливо, він загинув, тому й не забрав. | ||
| + | |||
| + | |||
| + | *В кінці 2000-х років в місті Владимир (Російська Федерація) знайдено скарб в колишньому помешканні, спаленому під час монгольської навали. Кількість ювелірних прикрас — 109 зразків. Ювелірні вироби зі срібла і частково визолочені були сховані в ямі під підлогою. Речі ретельно обгорнули в тканину та бересту, прикрили казаном і закамуфлювали камінням. В такому вигляді їх і знайшли археологи. Власниця жіночих прикрас невідома. Скарбів такого гатунку в м. Владимирі доти не знаходили ніколи. За технікою виконання скарб датують 13 століттям (скань, карбування, емаль тощо). Техніка виконання нагадує ювелірні вироби з уславленого скарбу барм зі Старої Рязані. | ||
| + | |||
| + | |||
| + | *Значну наукову вартість не обов'язково мають ювелірні вироби. Не лише золотом вимірюють мистецьку вартість знахідок. Наукову сенсацію спричинила унікальна антична бібліотека т. зв. Вілли Папірусів (Геркуланум), що виявилася найдавнішою на теренах Європи. Володар вілли був освіченою особою і цікавився філософією та літературою. Матеріальні статки і дозвілля сприяли накопиченню сувоїв і папірусів, кількість яких досягла 1785. Вважають, що частина рукописів вивезена з Греції і що господар готував бібліотеку до евакуації. Але віллу накрили пірокластичні наноси. Сувої та папіруси були пошкоджені високими температурами (300—320 °C), частково обгоріли і зліплися. Пройшли процеси карбонізації. Але поховання під 25-30-метровим шаром наносів уберігло їх від контактів з повітрям і вологою. Знайшли сувої та папіруси ще в середині 18 століття. Їхні залишки передані в Національну бібліотеку в місті Неаполь. Вже в 18 столітті були перші спроби розгорнути сувої й дослідити тексти. Але це сприяло знищенню кількох зразків. Завдання виявилося надто складним через відсутність технологій фіксації пошкоджених носіїв. Примітивну технологію розгортання папірусів і сувоїв запропонував священик Антоніо П'яджо, що робив це за допомогою особливого механізму в бібліотеці Ватикана. 1969 року з ініціативи Марчелло Джиганте (Marcelo Gigante) створено Міжнародний центр вивчення геркуланумських папірусів. Це сприяло вивченню пошкоджених папірусів неруйнівними методами. Були відновлені спроби розкопок Вілли Папірусів. 4 липня 2011 року прийшла звістка про оцифровку 1600 папірусів з Геркуланума. | ||
| + | |||
| + | |||
| + | ==Золото як скарб== | ||
| + | Оскільки ціна золота, що пропорційна великій працемісткості його видобутку й відносно малим запасам металу в рудних покладах, сягає незмінно високого рівня, то золото відіграває функцію скарбу (накопичення й збереження вартості праці). Це дозволяє, концентруючи значні багатства, отримувати потужні управлінські ресурси, створювати й регулювати державні відносини, а з часом замість безпосереднього товарного обміну започаткувати грошовий. Перше використання золота як мірила вартості спостерігається на початку III тис. до Р. Х. за часів правління єгипетського фараона Менеса (Хор-Аха), коли була запроваджена практика клеймування золотих зливків, що використовували як засіб торговельного обміну. | ||
| + | |||
| + | |||
| + | ==Джерела== | ||
| + | Клад // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890—1907. (рос.) | ||
| + | |||
| + | ==Посилання== | ||
| + | [[Під Ізмаїлом знову знайшли «золото гуннів» // УНІАН, 1.05.2012]] | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
| − | + | [[Файл:Скарбб.jpg|міні]] | |
| − | + | [[Файл:Сраббббб.jpg|міні]] | |
| − | + | ||
| − | + | ==Відео== | |
| − | + | https://www.youtube.com/watch?v=KD4Ly9_2jNM | |
| − | + | ||
| − | + | ||
==Див. також== | ==Див. також== | ||
Додаткові відомості | Додаткові відомості | ||
[[Категорія:Ск]] | [[Категорія:Ск]] | ||
Поточна версія на 16:11, 24 листопада 2016
Зміст
Скарб
—таємно приховані в землі або заховані іншим способом гроші, коштовний посуд, монети, ювелірні вироби або інші коштовні речі, власник яких залишився невідомим і не може бути знайдений, або ж втратив на них право власності.
Нормативне визначення в Україні
Скарб дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння — приховані у надрах, на поверхні землі, на дні водойм дорогоцінні метали і дорогоцінне каміння або вироби з них, власник яких згідно з чинним законодавством втратив на них право або не може бути встановлений.
Сенсаційні історичні скарби
- Скарби гробниці Тутанхамона
- Скарб Пріама (знайдений Генріхом Шліманом в Трої)
- Скарб з Боскореале
- Перещепинський скарб
- Фракійський скарб з Панагюріште, Болгарія
- Золоті скарби з міста Ур
Інші приклади
Барми зі Старої Рязані
Срібні келихи, знайдені в Помпеях
- Перещепинський скарб. За переказами, у Таврійській губернії підпасок в степу провалився в яму, яку виявилась залишком поминального комплексу. Він знайшов перші золоті речі, про які доповів місцевим землевласникам. Розкопками займався один із них — російський вельможа й археолог граф О.Бобринський. Знайдений скарб був надзвичайно великим — понад 800 золотих і срібних речей, зброя. Загальна вага золотих речей сягала 25 кг, а срібних — 50 кг. Скарб зберегається в музеї Ермітаж (Петербург). У його складі:
золотий ритон: золоті прикраси другого ритона, що не зберігся: золоте облицювання глека, виробленого з дерева: декілька залізних мечей, один з оправою в золоті: золота гривня: золота сережка: сім каблучок з коштовним камінням: золоті монети Візантії 6-7 століття нашої ери тощо.
- Коштовні вироби з срібла знаходили в Помпеях. Так, у Будинку Менандра був знайдений срібний сервіз, кількість речей якого сягала 118. Шедевром ювелірного мистецтва був келих для вина, наріжні боки якого оповиті гілочками з плодами-оливками (канфар з Будинку Менандра). Було знайдене і срібне дзеркало грецького майстра з зображенням жіночого обличчя на звороті в оточенні візерунків.
- Сенсацією стала знахідка 2000 року в Помпеях комплекту столового срібного посуду Стародавнього Риму 1 століття (сукупна вага — 9 кілограмів). Серед знайденого — келихи і тарілі різних розмірів для іжі чи збереження наїдків, для вина і води. Срібний сервіз було ретельно запаковано в плетені кошики і сховано в підвалах недобудованих лазень, де не кожен би їх шукав. Комплект отримав назву The Moregine Silver Treasury. За припущеннями, власник сховав скарб при перших незагрозливих ознаках пробудженого вулкану з метою забрати його пізніше. Можливо, він загинув, тому й не забрав.
- В кінці 2000-х років в місті Владимир (Російська Федерація) знайдено скарб в колишньому помешканні, спаленому під час монгольської навали. Кількість ювелірних прикрас — 109 зразків. Ювелірні вироби зі срібла і частково визолочені були сховані в ямі під підлогою. Речі ретельно обгорнули в тканину та бересту, прикрили казаном і закамуфлювали камінням. В такому вигляді їх і знайшли археологи. Власниця жіночих прикрас невідома. Скарбів такого гатунку в м. Владимирі доти не знаходили ніколи. За технікою виконання скарб датують 13 століттям (скань, карбування, емаль тощо). Техніка виконання нагадує ювелірні вироби з уславленого скарбу барм зі Старої Рязані.
- Значну наукову вартість не обов'язково мають ювелірні вироби. Не лише золотом вимірюють мистецьку вартість знахідок. Наукову сенсацію спричинила унікальна антична бібліотека т. зв. Вілли Папірусів (Геркуланум), що виявилася найдавнішою на теренах Європи. Володар вілли був освіченою особою і цікавився філософією та літературою. Матеріальні статки і дозвілля сприяли накопиченню сувоїв і папірусів, кількість яких досягла 1785. Вважають, що частина рукописів вивезена з Греції і що господар готував бібліотеку до евакуації. Але віллу накрили пірокластичні наноси. Сувої та папіруси були пошкоджені високими температурами (300—320 °C), частково обгоріли і зліплися. Пройшли процеси карбонізації. Але поховання під 25-30-метровим шаром наносів уберігло їх від контактів з повітрям і вологою. Знайшли сувої та папіруси ще в середині 18 століття. Їхні залишки передані в Національну бібліотеку в місті Неаполь. Вже в 18 столітті були перші спроби розгорнути сувої й дослідити тексти. Але це сприяло знищенню кількох зразків. Завдання виявилося надто складним через відсутність технологій фіксації пошкоджених носіїв. Примітивну технологію розгортання папірусів і сувоїв запропонував священик Антоніо П'яджо, що робив це за допомогою особливого механізму в бібліотеці Ватикана. 1969 року з ініціативи Марчелло Джиганте (Marcelo Gigante) створено Міжнародний центр вивчення геркуланумських папірусів. Це сприяло вивченню пошкоджених папірусів неруйнівними методами. Були відновлені спроби розкопок Вілли Папірусів. 4 липня 2011 року прийшла звістка про оцифровку 1600 папірусів з Геркуланума.
Золото як скарб
Оскільки ціна золота, що пропорційна великій працемісткості його видобутку й відносно малим запасам металу в рудних покладах, сягає незмінно високого рівня, то золото відіграває функцію скарбу (накопичення й збереження вартості праці). Це дозволяє, концентруючи значні багатства, отримувати потужні управлінські ресурси, створювати й регулювати державні відносини, а з часом замість безпосереднього товарного обміну започаткувати грошовий. Перше використання золота як мірила вартості спостерігається на початку III тис. до Р. Х. за часів правління єгипетського фараона Менеса (Хор-Аха), коли була запроваджена практика клеймування золотих зливків, що використовували як засіб торговельного обміну.
Джерела
Клад // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890—1907. (рос.)
Посилання
Під Ізмаїлом знову знайшли «золото гуннів» // УНІАН, 1.05.2012
Ілюстрації
Відео
https://www.youtube.com/watch?v=KD4Ly9_2jNM
Див. також
Додаткові відомості
