Відмінності між версіями «Казіння»
(→Ілюстрації) |
(→Ілюстрації) |
||
| Рядок 14: | Рядок 14: | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:казіння.jpg|x140px]] |
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
Версія за 11:20, 29 жовтня 2013
Казі́ння, -ня, с. Бѣснованіе.
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках казіння- казитися КАЗИТИСЯ, кажуся, казишся, недок.
1. Впадати в лють; скаженіти, шаленіти, біситися. Пан кричав, казився (Іван Франко, X, 1954, 288); — Пам'ятаю, німці геть казилися, розшукуючи якогось «Івана Івановича» (Юрій Яновський, I, 1954, 114); * Образно. Казилась хуртовина (Олександр Копиленко, Вибр., 1948, 213).
2. розм. Пустувати, жирувати (у 1 знач.). Попереду, біля червоної корогви, казились п'яненькі молодиці і стара баба: танцювали, вибивали тропака і крутились із парубками (Олекса Стороженко, I, 1957, 360). ♦ Казитися з жиру — коверзувати, дуріти з розкошів. Багатирі, дуки гуляють-бенкетують! З жиру не знають, що робити, та казяться! (Панас Мирний, III, 1954, 92).
Ілюстрації
|
|
|
|
Див. також
Додаткові відомості
