Відмінності між версіями «Кава»
Оленка (обговорення • внесок) (→Сучасні словники) |
Оленка (обговорення • внесок) (→Сучасні словники) |
||
| Рядок 13: | Рядок 13: | ||
*[http://slovopedia.org.ua/29/53402/12243.html Універсальний словник-енциклопедія] | *[http://slovopedia.org.ua/29/53402/12243.html Універсальний словник-енциклопедія] | ||
| − | <b><i> Орфографічний словник української мови:</i></b> | + | <b><i> Орфографічний словник української мови:</i></b> |
| + | |||
| + | 1) іменник жіночого родунапій; | ||
| + | 2) іменник жіночого роду, істотагалка діал. | ||
| + | 3) іменник жіночого роду, істота вовк дит.; | ||
<b><i>Фонетичний запис:</i></b >[ка́vа] | <b><i>Фонетичний запис:</i></b >[ка́vа] | ||
Версія за 13:25, 15 травня 2013
Словник Грінченка
Кава, -ви, ж. 1) Кофе. Та готуй їй чай, та готуй їй каву. Левиц. І. 318. 2) Сивая ворона. Чорні кави, чорні врани круту гору вкрили. 3) м. Родъ пугала. Часом Галя жахнеться і пошептом питає: «Що ж як кава прийде?!» Не прийде, одказують їй усі. «А як вовк присуне?» МВ. III. 68. Пішла б вона гуляши того таки самого вечора, коли б не той вовк невірний з лісу, а що гірш турбував її той кава навісний, що не знає вона навіть, де він і сидить у світі чи у лісі, чи під горою на луці, чи у Дніпрі у нурті. МВ. III. 72. Ум. Кавка, Кавонька, Кавочка. За дівчиною всі звони зазвонили, а за козаченьком всі, кавки закавчили. Гол. І. 106. Ой ви, павоньки, ой ви, голубоньки, піднесіться вгору. Нп. Ой кавочки вороночки усе поле вкрили. Нп. Не жаль мені на кавочку, як на тую на ворононьку. Чуб. V. 458.
Сучасні словники
Тлумачення: Кава — 1.Тропічне дерево, з насіння якого виготовляють ароматний тонізуючий напій; кавове дерево. Тепер під нами тропічні ліси, велетенські плантації кави, лісисті пагорби, в'юнкі річки (Любомир Дмитерко, Там, де сяє.., 1957, 46). 2. Насіння цього дерева або порошок із цього насіння. В трюмі — крупа, цукор, кава, консерви і галети (Юрій Смолич, II, 1958, 44); Лариса насаджувала квіти, посипала піском доріжки, молола каву (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 12). 3.КАВА 2, и, жін., діал. Галка. Чорні кави.. круту гору вкрили (Словник Грінченка). . 4.КАВА 3, и, жін., дит., діал. Вовк; хо. Часом Галя пожахнеться й пошептом питає: — Що ж як кава прийде? — Не прийде, — одказують їй усі (Марко Вовчок, І, 1955, 289).
Кава — дерево або кущ пн. півкулі; відзначається швидким ростом; в Україні бл. 30 видів; найпоширеніші: в. біла, в. ламка, в. гостролиста (шелюга), в. 3-тичинкова (білолоз), в. 5-тичинкова (верболіз); квітка в. медонос; з кори одержують дубильні речовини й барвники, саліцин; в. використовують як рослину-піонер для залісення пустищ, укріплення берегів водойм та річок; плакучі та пірамідальні різновиди вирощують як декоративні.
Орфографічний словник української мови:
1) іменник жіночого родунапій; 2) іменник жіночого роду, істотагалка діал. 3) іменник жіночого роду, істота вовк дит.;
Фонетичний запис:[ка́vа]
Морфологічний запис: ка-ва
Словотворення:
Українсько-російський словник: верби́чка(единичное дерево),верби́на; ветла́, мн.вё́тлы ;ива
Фразеологічний словник української мови: золоті верби ростуть - виходить що-небудь пусте, недоладне;як ви́росте гарбу́з на вербі́ - уживається як категоричне заперечення змісту зазначеного слова; ніколи не буде; на вербі́ гру́ші - нісенітниці, дурниці;пови́снути на вербі́ - заподіяти собі смерть; повіситися;як чорт до сухо́ї верби́ - дуже сильно;
