Відмінності між версіями «Великдень»

Версія за 08:14, 25 квітня 2013

Словник Грінченка

Великдень, -кодня, м. Свѣтлое Воскресенье. Не к Різдву йде, а к Великодню: уночі тріщить, а вдень плющить. Ном. № 518. Рахманський Великдень. По народн. повѣрьямъ, свѣтлый праздникъ легендарныхъ людей рахмановъ, которые празднуютъ его въ тотъ день, когда доплывутъ къ нимъ пущенныя въ страстные четвергъ или субботу скорлупы пасхальныхъ яицъ, а это бываетъ на Преполовеніе. Ном. № 299. Русалчин Великдень. Четвергъ троицкихъ праздниковъ, когда, по повѣрью, празднуютъ русалки. ХС. I. 76.

Сучасні словники

Великдень - найстаріше й найважливіше християнське свято, що відзначається (в 1-у неділю після 1-ої весняної повні) у пам'ять Воскресіння Ісуса Христа; кожна неділя є спомином В. УСЕ (Універсальний словник-енциклопедія)

Великдень - на рахма́нський Вели́кдень, ірон. Ніколи. — На Юра-Івана, на рахманський Великдень (М. Номис); Ви почали відчувати, що справа, за яку боролися ви поряд з фашистами, натрапляє на непереможний спротив народу і що вона може перемогти лише на рахманський Великдень (Д. Павличко); як (мов, ні́би і т. ін.) на Вели́кдень, зі сл. вдягну́тися, прибра́тися і под. Дуже, пишно, по-святковому. — Вечір за вечором просиджували вони з Гафійкою у прибраній як на Великдень хаті, в чистій одежі, немов чекали дорогого гостя... (М. Коцюбинський); — Дідуню, а чого це ви нарядились як на Великдень? — Зуба піду рвати (І. Драч). (Фразеологічний словник української мови)

Великдень - Велике Господнє рухоме свято - центральне свято літургійного року, яке прославляє й звеличує подію воскресіння Ісуса Христа; Великдень; Пасха. СЦОТ (Словник церковно-обрядової термінології)

Великдень - це найбільше з християнських свят, яке символізує собою перемогу над силами темряви, зла, торжество прощен­ня і примирення.[1]

Великодні легенди

Великдень називається так тому, що в той час, коли жив Христос, сонце світило так яскраво і дні стояли такі довгі, що теперішніх днів треба сім зложити докупи, щоби був один тодішній, — такий був день великий. У давнину, за часів Христа, було, як зійде сонце в неділю вранці, то зайде аж наступної суботи ввечері.

А коли вороги розп'яли Христа, то дні поменшали і стали такі, як зараз. Тепер тільки царські ворота в церкві на свято Великодня стоять навстіж сім днів. Ось чому цей день і називається великим.

• • • 
      Сповнилися слова Ісуса Христа і старозавітних пророків. Ісус зранку третього дня по смерті воскрес із мертвих. Відхилився важкий камінь на могилі Ісуса, з могили засяяло ясне проміння, а над гробом здійнявся воскреслий Христос, осяяний світлом великим, з кривавими слідами ран на руках і ногах.

За хвилину Ісус зник, а труна лишилася порожньою. Перелякані воїни побігли до міста сповістити свого командира про те, що сталося, щоб він їх не карав, бо вони не винні.
— Адже хто може змірятися з незнаною вищою силою, що творить диво? — сказали вони в один голос.

Командир сидів саме за столом, збираючись снідати, а на сніданок мав варені яйця. Почувши сю звістку, він розлютився на вояків і почав кричати: — Ви, певно, позасинали, замість добре вартувати, а злодії вкрали вам тіло Ісуса! Тепер викручуєтеся, вигадавши якесь «чудо», щоби уникнути смерті! Хіба може чоловік воскреснути з мертвих? Як з мертвого може статися живе, з червоного біле, а з білого червоне? Готуйтеся до смерті!

Воїни присягалися, що кажуть правду, та благали, щоби їм дарували життя. Раптом один із них глянув мимохіть на стіл і вигукнув:
— Ось, командире, поглянь! Чи не сталося з білого червоне? Чи не може бути чудо?

Командир поглянув і собі на стіл та й остовпів з дива. Усі яйця на таці тепер стали червоні. Хвилину не знав він, що з ним діється, а потім велика переміна сталася в його серці. Нарешті він промовив:

— Радуйтеся, бо ви врятовані! Вірю вам тепер, що Той замучений воскрес, і вірю, що Він був Богом. Ідіть з миром, а на спомин свого порятунку візьміть собі по одному червоному яйцю. Вони вас урятували.

Кажуть, що потім врятовані вояки розказували всім про те чудо, яке сталося над гробом Ісуса і в домі командира, а на доказ того показували червоні крашанки. І відтоді всі християни кожного Великодня готують крашанки і писанки та обдаровують один одного на згадку про той день, коли червоні крашанки врятували воїнів від смерті — як Ісус Христос своїми муками врятував увесь людський рід.

Зображення

[[/Файл:Igor-Melika-paska-6.jpg|[[Image:|369x243px|Igor-Melika-paska-6.jpg]]]] [[/Файл:70697_vykhod_iz_posta.jpg|[[Image:|339x253px|70697 vykhod iz posta.jpg]]]]

(Куліш Олена та Ромаш Наталія)