Відмінності між версіями «Слово»
Рядок 7: | Рядок 7: | ||
Тлумачення: | Тлумачення: | ||
− | '''''Сло́во''''' - 1. 2. | + | '''''Сло́во''''' - 1. мовна одиниця яка являє собою звукове вираження про предмет або явище об'єктивно госвіту. Він бачив, як з літер складалися слова, і дивувався дуже (П.Мирний) 2. Заклинання, що, за марновірним уявленням, має магічну силу. Та вони, ворожбити, вже слово таке знають. Туману пустили і здиміли (Л.Українка). |
'''''Фонетичний запис''''': [сло́wо] | '''''Фонетичний запис''''': [сло́wо] | ||
Рядок 17: | Рядок 17: | ||
'''''Синоніми''''': лексема,обіцянка,промова; | '''''Синоніми''''': лексема,обіцянка,промова; | ||
− | '''''Етимологія слова''''': стсл. слово - псл. slovo "те, що сказано, що чути", пов'язане з чергуванням голосних | + | '''''Етимологія слова''''': стсл. слово - псл. slovo "те, що сказано, що чути", пов'язане з чергуванням голосних у словах slava "слава", slyti "називатися,чути", sluхъ "слух". |
'''''Фразеологізми''''': 1.Го́стре (заго́стре) сло́во (слівце́, слове́чко). Висловлена ким-небудь образа; щось дуже неприємне. Він любить сказати гостре слово (В. Гжицький); . 2. Для (за́для, ра́ди і т. ін.) кра́сного сло́ва. Щоб справити враження, ви́кликати певний ефект. Не ради красного слова вона тепер приводила в примір братової синів (Панас Мирний). 3. Сло́во не розхо́диться з ді́лом у кого, чиє. Хто-небудь завжди виконує обіцяне або діями підтверджує сказане. У Бізона слово ніколи не розходилося з ділом і переінакшувати планів він не любив (О. Слісаренко); 4. У двох (у коро́тких) слова́х. Дуже стисло. В двох словах доповівши йому [командирові], що в чаплинських тилах все гаразд, Мефодій .. добув [з шапки] заяложену, складену вчетверо депешу (О. Гончар); Блаженко в коротких словах доповідає суть справи (О. Гончар). | '''''Фразеологізми''''': 1.Го́стре (заго́стре) сло́во (слівце́, слове́чко). Висловлена ким-небудь образа; щось дуже неприємне. Він любить сказати гостре слово (В. Гжицький); . 2. Для (за́для, ра́ди і т. ін.) кра́сного сло́ва. Щоб справити враження, ви́кликати певний ефект. Не ради красного слова вона тепер приводила в примір братової синів (Панас Мирний). 3. Сло́во не розхо́диться з ді́лом у кого, чиє. Хто-небудь завжди виконує обіцяне або діями підтверджує сказане. У Бізона слово ніколи не розходилося з ділом і переінакшувати планів він не любив (О. Слісаренко); 4. У двох (у коро́тких) слова́х. Дуже стисло. В двох словах доповівши йому [командирові], що в чаплинських тилах все гаразд, Мефодій .. добув [з шапки] заяложену, складену вчетверо депешу (О. Гончар); Блаженко в коротких словах доповідає суть справи (О. Гончар). |
Версія за 15:24, 15 квітня 2013
Сло́во, -ва, с. Слово. Прошу тебе, милий, вірними словами. Мет. 47. Сказав слово та й мовчи. Ном. № 1202. Словом займати. Нп. Заговаривать съ кѣмъ. Мене, брате, словом не займають. Словами блудити. Бредить. Сло́во пити.? Твій брат буде з моїм братом слово пити. Федьк. Додержати, дотримати слова. Сдержать слово. Ум. Слівце́, словце, словечко, словечечко, сло́вонько. Мачушине словце що зімнєє сонце. Грин. II. 305. Пі до любови, ні до розмови, ні до словечка, ні до ділечка. Грин. III. 337. Скажи мені словечечко, серце. МВ. (О. 1862. І. 75). Словонька тихого да й не промовиш. Г. Барв. 57.
Сучасні словники
Сло́во, -а; д. і м -у,-і, мн. -ам,-ах;р. -а,мн. -слів; ор. –ом,мн. -ами; середній рід.
Тлумачення:
Сло́во - 1. мовна одиниця яка являє собою звукове вираження про предмет або явище об'єктивно госвіту. Він бачив, як з літер складалися слова, і дивувався дуже (П.Мирний) 2. Заклинання, що, за марновірним уявленням, має магічну силу. Та вони, ворожбити, вже слово таке знають. Туману пустили і здиміли (Л.Українка).
Фонетичний запис: [сло́wо]
Морфологічний запис: слов-о
Словотворення: слово-безафіксальний сп. словотв.
Синоніми: лексема,обіцянка,промова;
Етимологія слова: стсл. слово - псл. slovo "те, що сказано, що чути", пов'язане з чергуванням голосних у словах slava "слава", slyti "називатися,чути", sluхъ "слух".
Фразеологізми: 1.Го́стре (заго́стре) сло́во (слівце́, слове́чко). Висловлена ким-небудь образа; щось дуже неприємне. Він любить сказати гостре слово (В. Гжицький); . 2. Для (за́для, ра́ди і т. ін.) кра́сного сло́ва. Щоб справити враження, ви́кликати певний ефект. Не ради красного слова вона тепер приводила в примір братової синів (Панас Мирний). 3. Сло́во не розхо́диться з ді́лом у кого, чиє. Хто-небудь завжди виконує обіцяне або діями підтверджує сказане. У Бізона слово ніколи не розходилося з ділом і переінакшувати планів він не любив (О. Слісаренко); 4. У двох (у коро́тких) слова́х. Дуже стисло. В двох словах доповівши йому [командирові], що в чаплинських тилах все гаразд, Мефодій .. добув [з шапки] заяложену, складену вчетверо депешу (О. Гончар); Блаженко в коротких словах доповідає суть справи (О. Гончар).