Відмінності між версіями «П’ятеро»
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''П’я́теро, '''''числ. ''Пятеро. ''Хиба п’ятеро горобців не продають за два шаги. ''Єв. Л. XII. 6. | '''П’я́теро, '''''числ. ''Пятеро. ''Хиба п’ятеро горобців не продають за два шаги. ''Єв. Л. XII. 6. | ||
[[Категорія:Пя]] | [[Категорія:Пя]] | ||
| + | |||
| + | ===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]=== | ||
| + | П’Я́ТЕРО, тьо́х, числ. кільк. Збірн. до п’ять (уживається з іменниками чоловічого і середнього роду, що означають назви істот і предметів, з іменниками, що вживаються у множині й можуть мати одиничне значення, а також з особовими займенниками у множині). Возний сам, червоний, ніби квітка, Деньків по п’ятеро кружляє у тебе (Греб., І, 1957, 55); Зубожів мій брат: то хліб не вродив, то худоба вигинула, а п’ятеро діток бог дав: дві дівчини й три хлопці (Вовчок, І, 1955, 4); При в’їзді в село п’ятеро платників [теслярів] майстрували, докінчуючи, дерев’яну арку (Хотк., І, 1966, 104); Подався [Павлуша] на Миколаївську вулицю в кондитерську, з’їв одразу аж п’ятеро тістечок (Головко, II, 1957, 268); На возі нас п’ятеро (Збан., Незабутнє, 1953, 13); П’ятеро курчат. | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:003.jpg|x140px]] | ||
| + | |||
| + | |} | ||
Версія за 17:08, 25 листопада 2017
П’я́теро, числ. Пятеро. Хиба п’ятеро горобців не продають за два шаги. Єв. Л. XII. 6.
УКРЛІТ.ORG_Cловник
П’Я́ТЕРО, тьо́х, числ. кільк. Збірн. до п’ять (уживається з іменниками чоловічого і середнього роду, що означають назви істот і предметів, з іменниками, що вживаються у множині й можуть мати одиничне значення, а також з особовими займенниками у множині). Возний сам, червоний, ніби квітка, Деньків по п’ятеро кружляє у тебе (Греб., І, 1957, 55); Зубожів мій брат: то хліб не вродив, то худоба вигинула, а п’ятеро діток бог дав: дві дівчини й три хлопці (Вовчок, І, 1955, 4); При в’їзді в село п’ятеро платників [теслярів] майстрували, докінчуючи, дерев’яну арку (Хотк., І, 1966, 104); Подався [Павлуша] на Миколаївську вулицю в кондитерську, з’їв одразу аж п’ятеро тістечок (Головко, II, 1957, 268); На возі нас п’ятеро (Збан., Незабутнє, 1953, 13); П’ятеро курчат.
|
