Відмінності між версіями «Аєр»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
Рядок 1: Рядок 1:
 
'''Аєр, Аїр, -ру,''' ''м.'' = '''Гав’яр.''' Мил. 35. ЗЮЗО. I. 109. Кролевец. у.
 
'''Аєр, Аїр, -ру,''' ''м.'' = '''Гав’яр.''' Мил. 35. ЗЮЗО. I. 109. Кролевец. у.
 
<hr>
 
<hr>
 
+
<br>
 +
[http://www.rozum.org.ua/index.php?a=term&d=22&t=216 Словник синонімів української мови]<hr>
 
Лепеха (трав'яниста рослина з довгими мечоподібними листками й гострим запахом), Аїр, Татарське зілля розм., Татариння розм., Татарак розм., <b>Аєр</b> діал., ІР діал., Ірний корінь діал., Шувар діал. <br>  
 
Лепеха (трав'яниста рослина з довгими мечоподібними листками й гострим запахом), Аїр, Татарське зілля розм., Татариння розм., Татарак розм., <b>Аєр</b> діал., ІР діал., Ірний корінь діал., Шувар діал. <br>  
<i>Вогкість у повітрі, специфічний дух болота та аєру давали знати про близькість річки</i> (М. Коцюбинський).
+
<i>Вогкість у повітрі, специфічний дух болота та аєру давали знати про близькість річки</i> (М. Коцюбинський).<br><br>
 +
 
 +
[http://sum.in.ua/s/ajir Академічний словник української мови]<hr>
 +
АЇР, діал. <b>АЄР</b>, у, ч. <i>Трав'яниста багаторічна рослина з довгими мечоподібними листками й гострим запахом; татарське зілля, лепеха. Вогкість у повітрі, специфічний дух болота та аєру давали знати про близькість річки</i> (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 205); <i>Долина Хрещатого яру та Козяче болото густо заросли очеретами, аїром та дикими півниками </i>(Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 135).
 +
 
 +
 
  
 
[[Категорія:Ає]]
 
[[Категорія:Ає]]

Версія за 20:40, 19 жовтня 2012

Аєр, Аїр, -ру, м. = Гав’яр. Мил. 35. ЗЮЗО. I. 109. Кролевец. у.



Словник синонімів української мови

Лепеха (трав'яниста рослина з довгими мечоподібними листками й гострим запахом), Аїр, Татарське зілля розм., Татариння розм., Татарак розм., Аєр діал., ІР діал., Ірний корінь діал., Шувар діал.
Вогкість у повітрі, специфічний дух болота та аєру давали знати про близькість річки (М. Коцюбинський).

Академічний словник української мови

АЇР, діал. АЄР, у, ч. Трав'яниста багаторічна рослина з довгими мечоподібними листками й гострим запахом; татарське зілля, лепеха. Вогкість у повітрі, специфічний дух болота та аєру давали знати про близькість річки (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 205); Долина Хрещатого яру та Козяче болото густо заросли очеретами, аїром та дикими півниками (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 135).