Відмінності між версіями «Верч»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(Створена сторінка: '''Верч, -ча, '''''м. ''1) Свертокъ, пучекъ. 2) Небольшая булочка съ шишкой посрединѣ. Ее даютъ ста...) |
|||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Верч, -ча, '''''м. ''1) Свертокъ, пучекъ. 2) Небольшая булочка съ шишкой посрединѣ. Ее даютъ старости на свадьбѣ, чтобы впустили въ дворъ. Ум. '''Верчик, верчичок. '''Що ''за той верчичок шпалер? ''Харьк. у. | '''Верч, -ча, '''''м. ''1) Свертокъ, пучекъ. 2) Небольшая булочка съ шишкой посрединѣ. Ее даютъ старости на свадьбѣ, чтобы впустили въ дворъ. Ум. '''Верчик, верчичок. '''Що ''за той верчичок шпалер? ''Харьк. у. | ||
[[Категорія:Ве]] | [[Категорія:Ве]] | ||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | |||
| + | Верч — весільний хліб, різновид колача[1]. Готували на Поліссі. Слугував для обміну між весільними родинами: наречений привозив для тещі, а наречена — для свекрухи. Був він овальної форми та прикрасами оздоблювався рідко. | ||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:верч.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:верч2.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:верч1.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:верч3.jpg|x140px]] | ||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | ==Медіа== | ||
| + | {{#ev:youtube|B_jfTortVjs}} | ||
| + | |||
| + | |||
| + | ==Джерела та література== | ||
| + | Українська минувшина. Ілюстрований етнографічний довідник/ Гол. ред. A. Пономарьов (1994) С.103 | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2018 року]] | ||
Версія за 20:24, 9 жовтня 2018
Верч, -ча, м. 1) Свертокъ, пучекъ. 2) Небольшая булочка съ шишкой посрединѣ. Ее даютъ старости на свадьбѣ, чтобы впустили въ дворъ. Ум. Верчик, верчичок. Що за той верчичок шпалер? Харьк. у.
Сучасні словники
Верч — весільний хліб, різновид колача[1]. Готували на Поліссі. Слугував для обміну між весільними родинами: наречений привозив для тещі, а наречена — для свекрухи. Був він овальної форми та прикрасами оздоблювався рідко.
Ілюстрації
| x140px | 
|
|
|
Медіа
Джерела та література
Українська минувшина. Ілюстрований етнографічний довідник/ Гол. ред. A. Пономарьов (1994) С.103
