Відмінності між версіями «Юнацький»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(Створена сторінка: '''Юнацький, -а, -е. '''1) Принадлежащій '''юнаку'''. 2) Молодецкій, удалой. Желех. Категорія:Юн) |
|||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Юнацький, -а, -е. '''1) Принадлежащій '''юнаку'''. 2) Молодецкій, удалой. Желех. | '''Юнацький, -а, -е. '''1) Принадлежащій '''юнаку'''. 2) Молодецкій, удалой. Желех. | ||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | ===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]=== | ||
| + | МОЛОДЕ́ЦЬКИЙ, а, е. Прикм. до молодець 1, 2. Заздрівши дівчат, потягнули [парубки] за ними, щоб так стіною на них і наперти.. Звісно, молодецьке, парубоцьке діло! (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 19); | ||
| + | // Власт. молодцеві. Червоне Свиридове обличчя грало здоров'ям, усміхалося; широкі плечі, молодецька постать доводили про його міць та силу (Панас Мирний, III, 1954, 236); Його кремезна постава, тверда хода, гостре око та рум'янець на трохи блідих щоках надавали йому молодецького вигляду (Олесь Досвітній, Гюлле, 1961, 42). | ||
| + | Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 785. | ||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:t_1_02.jpg]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:9EF17062-DAAF-45F4-B292-F32C3A7286A8_w640_s-640x640.jpg]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:antonyuk1_140687471252.jpg]] | ||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2015 року]] | ||
[[Категорія:Юн]] | [[Категорія:Юн]] | ||
Версія за 06:53, 4 грудня 2016
Юнацький, -а, -е. 1) Принадлежащій юнаку. 2) Молодецкій, удалой. Желех.
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
МОЛОДЕ́ЦЬКИЙ, а, е. Прикм. до молодець 1, 2. Заздрівши дівчат, потягнули [парубки] за ними, щоб так стіною на них і наперти.. Звісно, молодецьке, парубоцьке діло! (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 19); // Власт. молодцеві. Червоне Свиридове обличчя грало здоров'ям, усміхалося; широкі плечі, молодецька постать доводили про його міць та силу (Панас Мирний, III, 1954, 236); Його кремезна постава, тверда хода, гостре око та рум'янець на трохи блідих щоках надавали йому молодецького вигляду (Олесь Досвітній, Гюлле, 1961, 42). Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 785.
Ілюстрації
|
|
|
