Відмінності між версіями «Юн»
(Створена сторінка: '''Юн, юна, '''''м. ''= '''В’юн 1. '''''Крутиться, як юн в ополонці. ''Посл. Категорія:Юн) |
|||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Юн, юна, '''''м. ''= '''В’юн 1. '''''Крутиться, як юн в ополонці. ''Посл. | '''Юн, юна, '''''м. ''= '''В’юн 1. '''''Крутиться, як юн в ополонці. ''Посл. | ||
[[Категорія:Юн]] | [[Категорія:Юн]] | ||
+ | ==Сучасні словники== | ||
+ | ===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]=== | ||
+ | В'ЮН, а, чол. | ||
+ | 1. Надзвичайно рухлива риба з видовженим гнучким тілом. Ми часто випливали удвох на рибу.. Витягали червоних колючих чортів, блакитних морських в'юнів, плескатих півнів і голку-рибу (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 417); Дітвора любила ловити в таких болітцях, у липучому намулі, слизьких, чорно-коричневих в'юнів(Олесь Донченко, IV, 1957, 262); * У порівняннях. Верткий, мов в'юн (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 299); Вперлася [Настя] йому в груди обома руками, напружилась гнучкою лозинкою і вислизнула в'юном(Валентин Речмедін, Весн. грози, 1961, 137). | ||
+ | ===[http://slovopedia.org.ua "Словопедія" ]=== | ||
+ | в'юн 1 | ||
+ | іменник чоловічого роду, істота | ||
+ | риба | ||
+ | в'юн 2 | ||
+ | іменник чоловічого роду, істота | ||
+ | про людину | ||
+ | ===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]=== | ||
+ | перен. Дуже спритна й хитра людина; пролаза. Виприснув Федір, як клинець з-під обуха… В’юн Федір! (Мирний, IV, 1955, 233). | ||
+ | ◊ Ви́тися (звива́тися, крути́тися і т. ін.) в’юно́м біля (навколо) кого — підлещуючись, підлабузнюючись, догоджати кому-небудь. Біля нього в’юном крутився старий Митрофан Лизя (Ле, Ю. Кудря, 1956, 6); Мати в’юном викручувалася навколо знатної гості і аж надто принижувалася улесливістю (Хижняк, Килимок, 1961, 97). | ||
+ | ==Іноземні словники== | ||
+ | ===[http://slovari.yandex.ru ЯНДЕКС словари]=== | ||
+ | в'юн | ||
+ | перевод с украинского на русский | ||
+ | Существительное | ||
+ | м | ||
+ | ихт. перен. вьюн |
Версія за 20:54, 13 листопада 2015
Юн, юна, м. = В’юн 1. Крутиться, як юн в ополонці. Посл.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
В'ЮН, а, чол.
1. Надзвичайно рухлива риба з видовженим гнучким тілом. Ми часто випливали удвох на рибу.. Витягали червоних колючих чортів, блакитних морських в'юнів, плескатих півнів і голку-рибу (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 417); Дітвора любила ловити в таких болітцях, у липучому намулі, слизьких, чорно-коричневих в'юнів(Олесь Донченко, IV, 1957, 262); * У порівняннях. Верткий, мов в'юн (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 299); Вперлася [Настя] йому в груди обома руками, напружилась гнучкою лозинкою і вислизнула в'юном(Валентин Речмедін, Весн. грози, 1961, 137).
"Словопедія"
в'юн 1 іменник чоловічого роду, істота риба в'юн 2 іменник чоловічого роду, істота про людину
УКРЛІТ.ORG_Cловник
перен. Дуже спритна й хитра людина; пролаза. Виприснув Федір, як клинець з-під обуха… В’юн Федір! (Мирний, IV, 1955, 233).
◊ Ви́тися (звива́тися, крути́тися і т. ін.) в’юно́м біля (навколо) кого — підлещуючись, підлабузнюючись, догоджати кому-небудь. Біля нього в’юном крутився старий Митрофан Лизя (Ле, Ю. Кудря, 1956, 6); Мати в’юном викручувалася навколо знатної гості і аж надто принижувалася улесливістю (Хижняк, Килимок, 1961, 97).
Іноземні словники
ЯНДЕКС словари
в'юн перевод с украинского на русский Существительное м ихт. перен. вьюн