Відмінності між версіями «Щедрувальник»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: '''Щедрувальник, -ка, '''''м. ''= '''Щедрівник. ''' Категорія:Ще)
 
Рядок 1: Рядок 1:
 
'''Щедрувальник, -ка, '''''м. ''= '''Щедрівник. '''
 
'''Щедрувальник, -ка, '''''м. ''= '''Щедрівник. '''
 
[[Категорія:Ще]]
 
[[Категорія:Ще]]
 +
 +
 +
==Сучасні словники==
 +
===[http://sum.in.ua/s/shhedruvaljnyk  Словник української мови ]===
 +
ЩЕДРУВА́ЛЬНИК, а, чол. — те саме, що щедрівник. [Зіля:] Добривечір, з святим вечором! Чи не треба вам щедрувальника? (Степан Васильченко, III, 1960, 122); Явтухів спів тоне в молодій бурхливій повені голосів. Тим часом гурт наближається до будинку культури й щедрувальники зникають за дверима (Юрій Яновський, II, 1954, 218).
 +
 +
* '''ВІДМІНОК            ОДНИНА МНОЖИНА
 +
* Називний: щедрувальник щедрувальники
 +
* Родовий: щедрувальника щедрувальників
 +
* Давальний: щедрувальникові, щедрувальнику щедрувальникам
 +
* Знахідний: щедрувальника щедрувальників
 +
* Орудний: щедрувальником щедрувальниками
 +
* Місцевий: на/у щедрувальнику, щедрувальникові на/у щедрувальниках
 +
* Кличний: щедрувальнику щедрувальники
 +
 +
ЩЕДРІ́ВНИК, а, чол. — той, хто ходить щедрувати, щедрує. — Оце так щедрівка, — схопився із-за столу зраділий Гайдим і вискочив з хати. Вслід за ним подалась і мати, несучи в руках хлібину, щоб обдарувати щедрівників (Іван Цюпа, Грози.., 1961, 6);  * У порівняннях. — Ну, дай нам покій! Оце ж пак заходимось ходить по хатах з жартами, неначе колядники або якісь щедрівники (Нечуй-Левицький, I, 1956, 609).
 +
 +
==Ілюстрації==
 +
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
 +
|- valign="top"
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Щедрівник.jpg|x140px]]
 +
 +
==Див. також==
 +
[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A9%D0%B5%D0%B4%D1%80%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA Щедрівник ]

Версія за 12:20, 20 жовтня 2021

Щедрувальник, -ка, м. = Щедрівник.


Сучасні словники

Словник української мови

ЩЕДРУВА́ЛЬНИК, а, чол. — те саме, що щедрівник. [Зіля:] Добривечір, з святим вечором! Чи не треба вам щедрувальника? (Степан Васильченко, III, 1960, 122); Явтухів спів тоне в молодій бурхливій повені голосів. Тим часом гурт наближається до будинку культури й щедрувальники зникають за дверима (Юрій Яновський, II, 1954, 218).

  • ВІДМІНОК ОДНИНА МНОЖИНА
  • Називний: щедрувальник щедрувальники
  • Родовий: щедрувальника щедрувальників
  • Давальний: щедрувальникові, щедрувальнику щедрувальникам
  • Знахідний: щедрувальника щедрувальників
  • Орудний: щедрувальником щедрувальниками
  • Місцевий: на/у щедрувальнику, щедрувальникові на/у щедрувальниках
  • Кличний: щедрувальнику щедрувальники

ЩЕДРІ́ВНИК, а, чол. — той, хто ходить щедрувати, щедрує. — Оце так щедрівка, — схопився із-за столу зраділий Гайдим і вискочив з хати. Вслід за ним подалась і мати, несучи в руках хлібину, щоб обдарувати щедрівників (Іван Цюпа, Грози.., 1961, 6); * У порівняннях. — Ну, дай нам покій! Оце ж пак заходимось ходить по хатах з жартами, неначе колядники або якісь щедрівники (Нечуй-Левицький, I, 1956, 609).

Ілюстрації

Щедрівник.jpg

Див. також

Щедрівник