Відмінності між версіями «Щебетнути»
(Створена сторінка: '''Щебетнути, -ну, -неш, '''''гл. ''Однокр. в. отъ '''щебетати'''. ''Дай водиці напитися, дівчино хор...) |
|||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Щебетнути, -ну, -неш, '''''гл. ''Однокр. в. отъ '''щебетати'''. ''Дай водиці напитися, дівчино хороша! Та чому ні, щебетнули, ось вода погожа. ''Млак. 11. | '''Щебетнути, -ну, -неш, '''''гл. ''Однокр. в. отъ '''щебетати'''. ''Дай водиці напитися, дівчино хороша! Та чому ні, щебетнули, ось вода погожа. ''Млак. 11. | ||
[[Категорія:Ще]] | [[Категорія:Ще]] | ||
| + | Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 523. | ||
| + | ЩЕБЕТА́ННЯ, я, с. Дія за знач. щебета́ти і звуки, утворювані цією дією.'' Сонце викотилось і освітило садок. Тодозя почала примічати яблуні, квітки, почула пташине щебетання (Н.-Лев., VII, 1966, 113); Крізь арку сонце червоніє, Каміння сіре золотить, І з ледве чутним щебетанням Низенько ластівка летить (Рильський, І, 1960, 164); Щебетання солов’їне та тихе кумкання жаб долітає в розчинене вікно (Головко, Літа.., 1956, 34); Поступово вгамовувалося жайвороння, і тепер тільки зрідка можна було почути над степом заливчасте щебетання, яке не вгавало весною (Цюпа, Краяни, 1971, 316); Одарка сиділа на лаві й любувалася синовою забавкою, щебетанням дочки… (Мирний, III, 1954, 107); Дитяче радісне щебетання, шум стиглої пшениці, дзвін кіс і серпів — яка то чудесна музика, як вона до душі людям!' | ||
| + | <gallery> | ||
| + | |||
| + | </gallery> | ||
| + | (Чаб., Балкан. весна, 1960, 146). | ||
| + | |||
| + | Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 576. | ||
| + | |||
| + | Щебетання, ня, с. | ||
| + | |||
| + | 1) Щебетаніе. Драг. 114. Грин. III. 256. Нема в саду соловейка, нема щебетання. Чуб. V. 73. | ||
| + | |||
| + | 2) Веселый разговоръ, веселая болтовня. | ||
| + | |||
| + | Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 523. | ||
Версія за 14:08, 19 вересня 2021
Щебетнути, -ну, -неш, гл. Однокр. в. отъ щебетати. Дай водиці напитися, дівчино хороша! Та чому ні, щебетнули, ось вода погожа. Млак. 11. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 523. ЩЕБЕТА́ННЯ, я, с. Дія за знач. щебета́ти і звуки, утворювані цією дією. Сонце викотилось і освітило садок. Тодозя почала примічати яблуні, квітки, почула пташине щебетання (Н.-Лев., VII, 1966, 113); Крізь арку сонце червоніє, Каміння сіре золотить, І з ледве чутним щебетанням Низенько ластівка летить (Рильський, І, 1960, 164); Щебетання солов’їне та тихе кумкання жаб долітає в розчинене вікно (Головко, Літа.., 1956, 34); Поступово вгамовувалося жайвороння, і тепер тільки зрідка можна було почути над степом заливчасте щебетання, яке не вгавало весною (Цюпа, Краяни, 1971, 316); Одарка сиділа на лаві й любувалася синовою забавкою, щебетанням дочки… (Мирний, III, 1954, 107); Дитяче радісне щебетання, шум стиглої пшениці, дзвін кіс і серпів — яка то чудесна музика, як вона до душі людям!'
(Чаб., Балкан. весна, 1960, 146).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 576.
Щебетання, ня, с.
1) Щебетаніе. Драг. 114. Грин. III. 256. Нема в саду соловейка, нема щебетання. Чуб. V. 73.
2) Веселый разговоръ, веселая болтовня.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 523.
