Відмінності між версіями «Шолвія»
(Створена сторінка: '''Шолвія, -вії, '''''ж. ''= '''Шавлія. '''''Посію шолвію зарані в неділю. ''Чуб. V. 609. Категорія:Шо) |
|||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Шолвія, -вії, '''''ж. ''= '''Шавлія. '''''Посію шолвію зарані в неділю. ''Чуб. V. 609. | '''Шолвія, -вії, '''''ж. ''= '''Шавлія. '''''Посію шолвію зарані в неділю. ''Чуб. V. 609. | ||
[[Категорія:Шо]] | [[Категорія:Шо]] | ||
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | Шавлі́я (народні назви — шевлія, шалві́я, шовлія) — найчисельніший рід рослин родини губоцвітих, налічує майже 1000 видів багаторічних та однорічних трав'янистих рослин або напівкущів, висотою 50-70 см. | ||
| + | За академічним «Словником українських наукових і народних назв судинних рослин» (Кобів, 2004) для роду Salvia вказано (с. 362): «Salvia L. — шавлі́я (Сл, Ру, Оп, Дб), шалві́я (Вх2, Вх3, Гв, Сл), шевлія.» | ||
| + | |||
| + | ==Біологічні властивості== | ||
| + | Листя подовжене, черешкове, опущене, сіро-зеленого кольору. Квіти дрібні, білі, рожеві чи синьо-фіолетові, зібрані в суцвіття. Плоди — горішки темно-бурого кольору. | ||
| + | Цвіте в червні — липні. | ||
| + | Шавлія морозостійка, любить сухі та плодючі ґрунти. Розмножують вегетативно та за допомогою насіння, які висівають безпосередньо в ґрунт. Посів проводять ранньою весною чи пізньою осінню. | ||
| + | |||
| + | ==Поширення== | ||
| + | Батьківщина шавлії — Середземномор'я та Південна Європа. В дикому стані росте в Малій Азії та Південній Європі. | ||
| + | В Центральній Європі рослина культивується з часів середньовіччя. | ||
| + | ==Види== | ||
| + | Відомо близько 500 видів; в Україні 29 — два з них введено в культуру. Деякі види: | ||
| + | |||
| + | Шавлія лікарська (Salvia officinalis) — настоянка з її листя використовується при стоматитах, катарах верхніх дихальних шляхів тощо. | ||
| + | Шавлія мускатна (Salvia sclarea) — культивується в Криму для виготовлення ефірної олії, яка вживається у парфумерії та медицині. | ||
| + | Шавлія віщунів — (Salvia divinorum) — рослина, листя якої містять в собі психоактивний галюциноген Сальвінорин А. | ||
| + | Шавлія поникла (Salvia nutans) | ||
| + | Шавлія кільчаста (Salvia verticillata) | ||
| + | Шавлія сухостепова (Salvia tesquicola) | ||
| + | Шавлія ефіопська (Salvia aethiopis) | ||
| + | Серед ендеміків України — шавлія кременецька. | ||
| + | |||
| + | ==Застосування== | ||
| + | Шавлія — пряність, яка збагачує смак та сприяє покращенню засвоювання жирних м'ясних страв, м'яса, приготованого на грилі, соусів, омлетів з сиром. Добре поєднується з червоним перцем. Листя шавлії використовують як приправу до салатів, в овочеві та рибні страви. Їх додають в маринади до огірків, кабачків та ін. З листя заварюють чай. Ефірну олію шавлії застосовують при виробництві харчових концентратів, ковбас, консервів, а також для ароматизації мила, зубних паст та ін. | ||
| + | Шавлія дуже красива, тому її вирощують і як декоративну рослину. Вона є прекрасним медоносом. Мед із шавлії темно-золотистого кольору, ароматний та приємний на смак. | ||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | =Медіа== | ||
| + | ==Див.також== | ||
| + | 1083 Сальвія — астероїд, названий на честь цього роду рослин | ||
| + | ==Джерела та література== | ||
| + | Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Юрій Кобів. — Київ: Наукова думка, 2004. — 800 с. | ||
| + | Lutz D. Schmadel, International Astronomical Union. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin Heidelberg New-York : Springer-Verlag, 2003. — 992 с. — ISBN 3-540-00238-3. | ||
| + | Література | ||
| + | Л. Г. Крецу Л. Г. Домашенко М. Д. Соколов. Мир пищевых растений. — Кишинев: Тимпул, 1989. — С. 276. (рос.) | ||
| + | Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж ; Нью-Йорк : Молоде життя ; Львів ; Київ : Глобус, 1955—2003. | ||
| + | Betsy Clebsch, Carol D. Barner. The new book of salvias: sages for every garden. Timber Press, 2003. — ISBN 0-88192-560-8, 9780881925609, 344 стор. | ||
| + | J. B. Walker, K. J. Sytsma Staminal Evolution in the Genus Salvia (Lamiaceae): Molecular Phylogenetic Evidence for Multiple Origins of the Staminal Lever. Annals of Botany 100 : 375—391, 2007 (англ.) | ||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут|Слова 2019 року]] | ||
Версія за 14:53, 21 жовтня 2019
Шолвія, -вії, ж. = Шавлія. Посію шолвію зарані в неділю. Чуб. V. 609.
Зміст
Сучасні словники
Шавлі́я (народні назви — шевлія, шалві́я, шовлія) — найчисельніший рід рослин родини губоцвітих, налічує майже 1000 видів багаторічних та однорічних трав'янистих рослин або напівкущів, висотою 50-70 см. За академічним «Словником українських наукових і народних назв судинних рослин» (Кобів, 2004) для роду Salvia вказано (с. 362): «Salvia L. — шавлі́я (Сл, Ру, Оп, Дб), шалві́я (Вх2, Вх3, Гв, Сл), шевлія.»
Біологічні властивості
Листя подовжене, черешкове, опущене, сіро-зеленого кольору. Квіти дрібні, білі, рожеві чи синьо-фіолетові, зібрані в суцвіття. Плоди — горішки темно-бурого кольору. Цвіте в червні — липні. Шавлія морозостійка, любить сухі та плодючі ґрунти. Розмножують вегетативно та за допомогою насіння, які висівають безпосередньо в ґрунт. Посів проводять ранньою весною чи пізньою осінню.
Поширення
Батьківщина шавлії — Середземномор'я та Південна Європа. В дикому стані росте в Малій Азії та Південній Європі. В Центральній Європі рослина культивується з часів середньовіччя.
Види
Відомо близько 500 видів; в Україні 29 — два з них введено в культуру. Деякі види:
Шавлія лікарська (Salvia officinalis) — настоянка з її листя використовується при стоматитах, катарах верхніх дихальних шляхів тощо. Шавлія мускатна (Salvia sclarea) — культивується в Криму для виготовлення ефірної олії, яка вживається у парфумерії та медицині. Шавлія віщунів — (Salvia divinorum) — рослина, листя якої містять в собі психоактивний галюциноген Сальвінорин А. Шавлія поникла (Salvia nutans) Шавлія кільчаста (Salvia verticillata) Шавлія сухостепова (Salvia tesquicola) Шавлія ефіопська (Salvia aethiopis) Серед ендеміків України — шавлія кременецька.
Застосування
Шавлія — пряність, яка збагачує смак та сприяє покращенню засвоювання жирних м'ясних страв, м'яса, приготованого на грилі, соусів, омлетів з сиром. Добре поєднується з червоним перцем. Листя шавлії використовують як приправу до салатів, в овочеві та рибні страви. Їх додають в маринади до огірків, кабачків та ін. З листя заварюють чай. Ефірну олію шавлії застосовують при виробництві харчових концентратів, ковбас, консервів, а також для ароматизації мила, зубних паст та ін. Шавлія дуже красива, тому її вирощують і як декоративну рослину. Вона є прекрасним медоносом. Мед із шавлії темно-золотистого кольору, ароматний та приємний на смак.
Ілюстрації
Медіа=
Див.також
1083 Сальвія — астероїд, названий на честь цього роду рослин
Джерела та література
Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Юрій Кобів. — Київ: Наукова думка, 2004. — 800 с.
Lutz D. Schmadel, International Astronomical Union. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin Heidelberg New-York : Springer-Verlag, 2003. — 992 с. — ISBN 3-540-00238-3.
Література Л. Г. Крецу Л. Г. Домашенко М. Д. Соколов. Мир пищевых растений. — Кишинев: Тимпул, 1989. — С. 276. (рос.) Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж ; Нью-Йорк : Молоде життя ; Львів ; Київ : Глобус, 1955—2003. Betsy Clebsch, Carol D. Barner. The new book of salvias: sages for every garden. Timber Press, 2003. — ISBN 0-88192-560-8, 9780881925609, 344 стор. J. B. Walker, K. J. Sytsma Staminal Evolution in the Genus Salvia (Lamiaceae): Molecular Phylogenetic Evidence for Multiple Origins of the Staminal Lever. Annals of Botany 100 : 375—391, 2007 (англ.)
