Відмінності між версіями «Число»
(Створена сторінка: '''Число, -ла, '''''с. ''1) Число. Без числа. Безъ счету. ''Добра жінка дванадцять раз на день одур...) |
|||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| − | '' | + | ==Сучасні словники== |
| + | ===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]=== | ||
| + | ЧИСЛО́, а, сер. | ||
| + | 1. Поняття, за допомогою якого передається кількість і провадиться лічба. Астрономія і геодезія уже в минулому столітті висували задачі, розв'язання яких вимагало кількох десятків або навіть сотень тисяч арифметичних операцій над багатозначними числами (Наука і життя, 12, 1957, 10); Дробове число; Ціле число; | ||
| + | // розм. Цифра; номер. Блищали на червонім фоні чіткі, упевнені і стислі, енергії і сили повні добових зведень горді числа (Микола Рудь, Дон. зорі, 1958, 61); Ну, та вже він [лист] якось до Вас діб'ється, от тільки що, я забула, яке число вашого дому, — а може, його й не треба? (Леся Українка, V, 1956, 56); | ||
| + | // заст. Номер газети, журналу, альманаху і т. ін. Безмірно тяжкий сум і невимовно пекучий жаль обняли мою душу, як побачив я число «Ради» з оповісткою про несподівану смерть Миколи Віталійовича (Панас Мирний, V, 1955, 316). | ||
| + | Круглим числом; Середнім числом — приблизно, рахуючи цілими одиницями або десятками. | ||
| + | ▲ Абсолютна величина [дійсного] числа див. абсолютний; Астрономічні числа див. астрономічний; Іменоване число див. іменований; Мішане число, мат. — число, яке складається з цілого числа і дробу; Октанове число див. октановий; Передатне (передаточне) число, техн. — відношення швидкості ведучої ланки механізму до швидкості веденої його ланки; Просте число, мат. — будь-яке число, крім одиниці, що ділиться тільки на одиницю або само на себе, напр.: З, 5, 7, 11 і т. д.; Теорія чисел, мат. — розділ математики, де вивчаються загальні властивості цілих чисел; Уявне число див. уявний. | ||
| + | ===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]=== | ||
| + | Число, ла, с. | ||
| + | |||
| + | 1) Число. Без числа. Безъ счету. Добра жінка дванадцять раз на день одурить, а як яка, то й без числа. Ном. № 9078. То не в число. Это не въ счетъ, это исключить. Ном. № 10669. | ||
| + | |||
| + | 2) Количество. Хоч мале число полегкости собі мали. АД. І. 91. | ||
| + | |||
| + | Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 463. | ||
| + | |||
| + | |||
| + | === СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO=== | ||
| + | Число, -ла, с. 1) Число. Без числа. Безъ счету. Добра жінка дванадцять раз на день одурить, а як яка, то й без числа. Ном. № 9078. то не в число. Это не въ счетъ, это исключить. Ном. № 10669. 2) Количество. Хоч мале число полегкости собі мали. АД. І. 91. | ||
| + | ===[http://rupedia.org/fasmer/page/schavit.19317 РУпедия Этимологический русскоязычный словарь]=== | ||
| + | ЧИСЛО | ||
| + | ← назад вперед → | ||
| + | укр. число, др.-русск. число, ст.-слав. число (Остром., Супр.), сербохорв. число – то же, стар., словен. cislo, чеш. cislo, слвц. cislo, др.-польск. сzуsо, в.-луж. ciso, н.-луж. суsо. Из праслав. *cit-slo, родственного читать, честь; см. Бернекер I, 157. Наряду с этим – др.-русск. чисм, мн. чисмена, ст.-слав. чисм (Супр.) Из *cit-smen-; см. И. Шмидт, KSchlBeitr. 7, 243; Бернекер, там же; Бругман, Grdr. 2, I, 242 и сл.; Сольмсен, Rhein. Мus. 56,497 и сл. •• [См. еще Вернадский, "Speculum", 29, 1954, стр. 335. – Т.] | ||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:число1.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Число.jpg|x140px]] | ||
| + | |} | ||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2015 року]] | ||
[[Категорія:Чи]] | [[Категорія:Чи]] | ||
Версія за 18:31, 16 грудня 2015
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ЧИСЛО́, а, сер. 1. Поняття, за допомогою якого передається кількість і провадиться лічба. Астрономія і геодезія уже в минулому столітті висували задачі, розв'язання яких вимагало кількох десятків або навіть сотень тисяч арифметичних операцій над багатозначними числами (Наука і життя, 12, 1957, 10); Дробове число; Ціле число; // розм. Цифра; номер. Блищали на червонім фоні чіткі, упевнені і стислі, енергії і сили повні добових зведень горді числа (Микола Рудь, Дон. зорі, 1958, 61); Ну, та вже він [лист] якось до Вас діб'ється, от тільки що, я забула, яке число вашого дому, — а може, його й не треба? (Леся Українка, V, 1956, 56); // заст. Номер газети, журналу, альманаху і т. ін. Безмірно тяжкий сум і невимовно пекучий жаль обняли мою душу, як побачив я число «Ради» з оповісткою про несподівану смерть Миколи Віталійовича (Панас Мирний, V, 1955, 316).
Круглим числом; Середнім числом — приблизно, рахуючи цілими одиницями або десятками.
▲ Абсолютна величина [дійсного] числа див. абсолютний; Астрономічні числа див. астрономічний; Іменоване число див. іменований; Мішане число, мат. — число, яке складається з цілого числа і дробу; Октанове число див. октановий; Передатне (передаточне) число, техн. — відношення швидкості ведучої ланки механізму до швидкості веденої його ланки; Просте число, мат. — будь-яке число, крім одиниці, що ділиться тільки на одиницю або само на себе, напр.: З, 5, 7, 11 і т. д.; Теорія чисел, мат. — розділ математики, де вивчаються загальні властивості цілих чисел; Уявне число див. уявний.
УКРЛІТ.ORG_Cловник
Число, ла, с.
1) Число. Без числа. Безъ счету. Добра жінка дванадцять раз на день одурить, а як яка, то й без числа. Ном. № 9078. То не в число. Это не въ счетъ, это исключить. Ном. № 10669.
2) Количество. Хоч мале число полегкости собі мали. АД. І. 91.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 463.
СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO
Число, -ла, с. 1) Число. Без числа. Безъ счету. Добра жінка дванадцять раз на день одурить, а як яка, то й без числа. Ном. № 9078. то не в число. Это не въ счетъ, это исключить. Ном. № 10669. 2) Количество. Хоч мале число полегкости собі мали. АД. І. 91.
РУпедия Этимологический русскоязычный словарь
ЧИСЛО ← назад вперед → укр. число, др.-русск. число, ст.-слав. число (Остром., Супр.), сербохорв. число – то же, стар., словен. cislo, чеш. cislo, слвц. cislo, др.-польск. сzуsо, в.-луж. ciso, н.-луж. суsо. Из праслав. *cit-slo, родственного читать, честь; см. Бернекер I, 157. Наряду с этим – др.-русск. чисм, мн. чисмена, ст.-слав. чисм (Супр.) Из *cit-smen-; см. И. Шмидт, KSchlBeitr. 7, 243; Бернекер, там же; Бругман, Grdr. 2, I, 242 и сл.; Сольмсен, Rhein. Мus. 56,497 и сл. •• [См. еще Вернадский, "Speculum", 29, 1954, стр. 335. – Т.]
Ілюстрації
|
|
