Відмінності між версіями «Чарчина»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(Створена сторінка: '''Чарчина, -ни, '''''ж. ''= '''Чарка. '''''Я випив ще одну чарчину. ''Алв. 46. '''Нашим усе чарчина воро́...) |
|||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Чарчина, -ни, '''''ж. ''= '''Чарка. '''''Я випив ще одну чарчину. ''Алв. 46. '''Нашим усе чарчина воро́чається, '''— т. е. есть постоянные случаи выпить. Грин. І. 238. | '''Чарчина, -ни, '''''ж. ''= '''Чарка. '''''Я випив ще одну чарчину. ''Алв. 46. '''Нашим усе чарчина воро́чається, '''— т. е. есть постоянные случаи выпить. Грин. І. 238. | ||
[[Категорія:Ча]] | [[Категорія:Ча]] | ||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | ===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]=== | ||
| + | '''ЧАРЧИ́НА, и''', жін., розм. Те саме, що чарка 2. ''Ямпольський.. довго не піддавався, пробував протистояти Горбенкові, але нічого з цього не вийшло. В цілому це людина справедлива і чесна, але губить його чарчина'' (Ярослав Гримайло, Подробиці.., 1956, 22); ''Всі вони озброєні і вже випили, певне, по добрій чарчині, бо очі в багатьох скаламучені, а обличчя не в міру розчервонілися'' (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 33); ''[Дід:] Дай йому, Наталю, хоч чарчину, а то він чисто заду б'' (Михайло Старицький, Вибр., 1959, 658). | ||
| + | |||
| + | * '''Перехиляти (перехилити, перекидати, перекинути, хильнути і т. ін.) чарчину''' — пити алкогольні напої. ''Він, видно, встиг уже перехилити чарчину, бо обличчя, йому порожевіло, очі блищали завзяттям, кашкет з'їхав на потилицю'' (Олександр Копиленко, Сусіди, 1955, 63); ''[Галушка:] Галю, винось бо щось перекусити — чоловік з дороги дальньої, та й нам не завадить чарчину перекинути'' (Олександр Корнійчук, I, 1955, 293); ''— Вип'ю, — кивнув Омелян, бо таки й справді йому скортіло хильнути чарчину'' (Олександр Ільченко, Козацькому роду.., 1958, 567). | ||
| + | ===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/49934-prjamec.html Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка]=== | ||
| + | '''Чарчина, -ни, '''''ж. ''= '''Чарка. '''''Я випив ще одну чарчину. ''Алв. 46. '''Нашим усе чарчина воро́чається, '''— т. е. есть постоянные случаи выпить. Грин. І. 238. | ||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: чарчина.jpg |x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: чарчина1.jpg |x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: чарчина2.jpg |x140px]] | ||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | ==Медіа== | ||
| + | {{#ev:youtube| smzbcdlOZYw}} | ||
| + | ==Див. також== | ||
| + | ===Cпоріднені слова зі словника Бориса Грінченка=== | ||
| + | ===[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A7%D0%B0%D1%80%D0%BA%D0%B0 Чарка]=== | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2021 року]] | ||
Поточна версія на 17:39, 10 листопада 2021
Чарчина, -ни, ж. = Чарка. Я випив ще одну чарчину. Алв. 46. Нашим усе чарчина воро́чається, — т. е. есть постоянные случаи выпить. Грин. І. 238.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ЧАРЧИ́НА, и, жін., розм. Те саме, що чарка 2. Ямпольський.. довго не піддавався, пробував протистояти Горбенкові, але нічого з цього не вийшло. В цілому це людина справедлива і чесна, але губить його чарчина (Ярослав Гримайло, Подробиці.., 1956, 22); Всі вони озброєні і вже випили, певне, по добрій чарчині, бо очі в багатьох скаламучені, а обличчя не в міру розчервонілися (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 33); [Дід:] Дай йому, Наталю, хоч чарчину, а то він чисто заду б (Михайло Старицький, Вибр., 1959, 658).
- Перехиляти (перехилити, перекидати, перекинути, хильнути і т. ін.) чарчину — пити алкогольні напої. Він, видно, встиг уже перехилити чарчину, бо обличчя, йому порожевіло, очі блищали завзяттям, кашкет з'їхав на потилицю (Олександр Копиленко, Сусіди, 1955, 63); [Галушка:] Галю, винось бо щось перекусити — чоловік з дороги дальньої, та й нам не завадить чарчину перекинути (Олександр Корнійчук, I, 1955, 293); — Вип'ю, — кивнув Омелян, бо таки й справді йому скортіло хильнути чарчину (Олександр Ільченко, Козацькому роду.., 1958, 567).
Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка
Чарчина, -ни, ж. = Чарка. Я випив ще одну чарчину. Алв. 46. Нашим усе чарчина воро́чається, — т. е. есть постоянные случаи выпить. Грин. І. 238.
Ілюстрації
|
|
|
