Відмінності між версіями «Цитувати»
(Створена сторінка: '''Цитувати, -тую, -єш, '''''гл. ''Цитировать. Категорія:Ци) |
|||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
+ | ==Словик Грінченка== | ||
'''Цитувати, -тую, -єш, '''''гл. ''Цитировать. | '''Цитувати, -тую, -єш, '''''гл. ''Цитировать. | ||
+ | ==Сучасні словники== | ||
+ | ===[ http://ukrainian_explanatory.academic.ru/194574/%D1%86%D0%B8%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8 Український тлумачний словник]=== | ||
+ | цитувати | ||
+ | -у́ю, -у́єш, недок., перех. | ||
+ | Наводити звідки-небудь цитату, цитати або чийсь вислів. | ||
+ | ===[ http://sum.in.ua/s/cytuvaty Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]=== | ||
+ | ЦИТУВАТИ, ую, уєш, недок., перех. Наводити звідки-небудь цитату, цитати або чийсь вислів. Не можу допустити, щоб автор не знав сього — він же ж і «Revue contemporaine» в оригіналі цитує, значить, все-таки знає дещо про Європу (Іван Франко, XVI, 1955, 135); Яке ж було загальне здивування, коли Леся, цитуючи напам'ять цілі строфи, з захопленням, якимись своїми, не з підручника, словами, почала відповідати (Оксана Іваненко, Таємниця, 1959, 92); — Чого ж це я, татуню, будяк? — Будяк! — Будяк до старості цвіте... Це ж я вас, батя, цитую (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 124). | ||
+ | Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 221. | ||
+ | ==Ілюстрації== | ||
+ | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
+ | |- valign="top" | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Sig3.jpg|540x419]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Images.jpg |540x419]] | ||
[[Категорія:Ци]] | [[Категорія:Ци]] |
Версія за 22:43, 24 листопада 2015
Зміст
Словик Грінченка
Цитувати, -тую, -єш, гл. Цитировать.
Сучасні словники
[ http://ukrainian_explanatory.academic.ru/194574/%D1%86%D0%B8%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8 Український тлумачний словник]
цитувати -у́ю, -у́єш, недок., перех. Наводити звідки-небудь цитату, цитати або чийсь вислів.
[ http://sum.in.ua/s/cytuvaty Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]
ЦИТУВАТИ, ую, уєш, недок., перех. Наводити звідки-небудь цитату, цитати або чийсь вислів. Не можу допустити, щоб автор не знав сього — він же ж і «Revue contemporaine» в оригіналі цитує, значить, все-таки знає дещо про Європу (Іван Франко, XVI, 1955, 135); Яке ж було загальне здивування, коли Леся, цитуючи напам'ять цілі строфи, з захопленням, якимись своїми, не з підручника, словами, почала відповідати (Оксана Іваненко, Таємниця, 1959, 92); — Чого ж це я, татуню, будяк? — Будяк! — Будяк до старості цвіте... Це ж я вас, батя, цитую (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 124). Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 221.