Відмінності між версіями «Циндря»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(Створена сторінка: '''Ци́ндря. '''См. '''Ци́ндра. ''' Категорія:Ци) |
|||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Ци́ндря. '''См. '''Ци́ндра. ''' | '''Ци́ндря. '''См. '''Ци́ндра. ''' | ||
[[Категорія:Ци]] | [[Категорія:Ци]] | ||
+ | |||
+ | 1. Окалина. Аж в учительській стало тісно, коли зайшов [коваль] Гаврило. За хвилину кімната виповнилась запахом вугільного диму й металевої циндри (Юрій Збанацький, Малин. дзвін, 1958, 375); — А це я, товаришу капітан III рангу, циндру з нього [чайника] оббиваю. Драїти буду (Дмитро Ткач, Моряки, 1948, 53). | ||
+ | |||
+ | 2. Легковажна людина; кокетлива, пуста жінка. — Циндря то вона циндря, а дивіться, яка вродлива дуже, — промовила головиха на ухо секретарші з суду (Панас Мирний, III, 1954, 193). |
Версія за 20:40, 21 листопада 2017
Ци́ндря. См. Ци́ндра.
1. Окалина. Аж в учительській стало тісно, коли зайшов [коваль] Гаврило. За хвилину кімната виповнилась запахом вугільного диму й металевої циндри (Юрій Збанацький, Малин. дзвін, 1958, 375); — А це я, товаришу капітан III рангу, циндру з нього [чайника] оббиваю. Драїти буду (Дмитро Ткач, Моряки, 1948, 53).
2. Легковажна людина; кокетлива, пуста жінка. — Циндря то вона циндря, а дивіться, яка вродлива дуже, — промовила головиха на ухо секретарші з суду (Панас Мирний, III, 1954, 193).