Відмінності між версіями «Цесарець»
(Створена сторінка: '''Цесарець, -рця, '''''м. ''и пр. См. '''Цісарець и пр. '''''У Венгерській стороні, у цесарців, за шл...) |
|||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Цесарець, -рця, '''''м. ''и пр. См. '''Цісарець и пр. '''''У Венгерській стороні, у цесарців, за шляхецькою землею стоїть гора висока. ''Шевч. 309. | '''Цесарець, -рця, '''''м. ''и пр. См. '''Цісарець и пр. '''''У Венгерській стороні, у цесарців, за шляхецькою землею стоїть гора висока. ''Шевч. 309. | ||
[[Категорія:Це]] | [[Категорія:Це]] | ||
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | ===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]=== | ||
| + | '''ЦЕСА́РЕЦЬ''', рця, чол., діал. Австрієць. | ||
| + | ===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/49934-prjamec.html Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка]=== | ||
| + | '''Цесарець''', -рця, м. и пр. Cм. цісарець и пр. У Венгерській стороні, у цесарців, за шляхецькою землею стоїть гора висока. Шевч. 309. | ||
| + | ===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG Cловник]=== | ||
| + | ЦЕСА́РЕЦЬ, рця, ч., діал. Австрієць. | ||
| + | |||
| + | ==Іноземні словники== | ||
| + | ===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru Словари и энциклопедии на Академике]=== | ||
| + | '''Цесарець''' | ||
| + | <br /> | ||
| + | -рця, ч., діал. Австрієць. | ||
| + | |||
| + | '''Цеса́рець''' | ||
| + | <br /> | ||
| + | іменник чоловічого роду, істота | ||
| + | <br /> | ||
| + | підданий Австро-Угорської монархії | ||
| + | <br /> | ||
| + | іст., діал. | ||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Цесарець.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Цесарець2.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Цесарець3.jpg|x140px]] | ||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | ==Медіа== | ||
| + | {{#ev:youtube| rxWWr51tMPE}} | ||
| + | ==Цікаві факти== | ||
| + | ===[http://uk.wikipedia.org/wiki Матеріал з Вікіпедії]=== | ||
| + | А́встрія (нім. Österreich), офіційно Респу́бліка А́встрія (нім. Republik Österreich, Republik Österreichфайл) — держава в Центральній Європі, яка складається з дев'яти федеративних земель. Столицею, найбільшим містом і однією з федеративних земель є місто Відень. Країна має площу 83 879 км², населення чисельністю майже 9 млн осіб і номінальний ВВП 477 мільярдів доларів США. Межує з Німеччиною і Чехією на півночі, Словаччиною та Угорщиною на сході, Словенією та Італією на півдні та Швейцарією і Ліхтенштейном на заході. Австрія — це переважно гірська країна, що не має виходу до моря, і лежить в межах Альп; лише 32 % країни лежить нижче 500 м, а її найвища точка — 3 798 м.[3] Більшість населення розмовляє баварським діалектом як рідною мовою і німецькою, яка має статус державної мови.[4] Регіональні мови: словенська, градіщансько-хорватська та угорська. | ||
| + | Близько 97 % населення Австрії — австрійці. В прикордонних районах країни живуть хорвати, словенці, угорці. Державна й літературна мова — німецька. | ||
| + | Більшість віруючих (близько 90 %) — католики. Існують громади протестантів. | ||
| + | З самодіяльного населення більшість залучено у сфері торгівлі та обслуговування, а також промисловості й будівництві, у сільському й лісовому господарстві. Найгустіше заселені північні та східні райони Австрії, долина Дунаю (до 95 чол. на 1 км²), рідше — західні високогірні райони (Тіроль — 34 чол./км). | ||
| + | Столиця — Відень (нім. Wien) — 1,67 млн мешканців. Інші великі міста: Грац (223 тис. мешканців), Лінц (185,8 тис.), Зальцбург (145,2 тис.), Інсбрук (119,25 тис.), Клагенфурт (90,1 тис.). У містах з населенням понад 2 тис. мешканців проживає близько 3/4 населення країни. | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2021 року]] | ||
Поточна версія на 10:20, 15 листопада 2021
Цесарець, -рця, м. и пр. См. Цісарець и пр. У Венгерській стороні, у цесарців, за шляхецькою землею стоїть гора висока. Шевч. 309.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ЦЕСА́РЕЦЬ, рця, чол., діал. Австрієць.
Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка
Цесарець, -рця, м. и пр. Cм. цісарець и пр. У Венгерській стороні, у цесарців, за шляхецькою землею стоїть гора висока. Шевч. 309.
УКРЛІТ.ORG Cловник
ЦЕСА́РЕЦЬ, рця, ч., діал. Австрієць.
Іноземні словники
Словари и энциклопедии на Академике
Цесарець
-рця, ч., діал. Австрієць.
Цеса́рець
іменник чоловічого роду, істота
підданий Австро-Угорської монархії
іст., діал.
Ілюстрації
|
|
|
Медіа
Цікаві факти
Матеріал з Вікіпедії
А́встрія (нім. Österreich), офіційно Респу́бліка А́встрія (нім. Republik Österreich, Republik Österreichфайл) — держава в Центральній Європі, яка складається з дев'яти федеративних земель. Столицею, найбільшим містом і однією з федеративних земель є місто Відень. Країна має площу 83 879 км², населення чисельністю майже 9 млн осіб і номінальний ВВП 477 мільярдів доларів США. Межує з Німеччиною і Чехією на півночі, Словаччиною та Угорщиною на сході, Словенією та Італією на півдні та Швейцарією і Ліхтенштейном на заході. Австрія — це переважно гірська країна, що не має виходу до моря, і лежить в межах Альп; лише 32 % країни лежить нижче 500 м, а її найвища точка — 3 798 м.[3] Більшість населення розмовляє баварським діалектом як рідною мовою і німецькою, яка має статус державної мови.[4] Регіональні мови: словенська, градіщансько-хорватська та угорська. Близько 97 % населення Австрії — австрійці. В прикордонних районах країни живуть хорвати, словенці, угорці. Державна й літературна мова — німецька. Більшість віруючих (близько 90 %) — католики. Існують громади протестантів. З самодіяльного населення більшість залучено у сфері торгівлі та обслуговування, а також промисловості й будівництві, у сільському й лісовому господарстві. Найгустіше заселені північні та східні райони Австрії, долина Дунаю (до 95 чол. на 1 км²), рідше — західні високогірні райони (Тіроль — 34 чол./км). Столиця — Відень (нім. Wien) — 1,67 млн мешканців. Інші великі міста: Грац (223 тис. мешканців), Лінц (185,8 тис.), Зальцбург (145,2 тис.), Інсбрук (119,25 тис.), Клагенфурт (90,1 тис.). У містах з населенням понад 2 тис. мешканців проживає близько 3/4 населення країни.
