Відмінності між версіями «Храм»
(Створена сторінка: '''Храм, -му, '''''м. ''1) Храмъ, церковь. ''Летів Адам через божий храм. ''Ном. 2) Храмовой, престоль...) |
|||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Храм, -му, '''''м. ''1) Храмъ, церковь. ''Летів Адам через божий храм. ''Ном. 2) Храмовой, престольный праздникъ. ''Скоро послі того був храм. На храм поз’їздилось багато знакомых. ''Рудч. Ск. І. 216. | '''Храм, -му, '''''м. ''1) Храмъ, церковь. ''Летів Адам через божий храм. ''Ном. 2) Храмовой, престольный праздникъ. ''Скоро послі того був храм. На храм поз’їздилось багато знакомых. ''Рудч. Ск. І. 216. | ||
[[Категорія:Хр]] | [[Категорія:Хр]] | ||
| + | |||
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
| + | |} | ||
| + | ==Медіа== | ||
| + | |||
| + | ==Див. також== | ||
| + | |||
| + | ==Джерела та література== | ||
| + | |||
| + | ==Зовнішні посилання== | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2015 року]] | ||
| + | |||
| + | Сучасний словник. | ||
| + | Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) | ||
| + | |||
| + | ХРАМ, у, чол. | ||
| + | 1. Будівля, де відбуваються богослужіння, релігійні обряди. Задзвонили до вечірні; Оксана осталась, А черниця, помолившись, В храм пошкандибала (Тарас Шевченко, I, 1963, 128); Збагачений війною, Вельможний пан гетьман Задумав при спокою Поставить богу храм (Іван Франко, XIII, 1954, 274); Діється в Тавріді, в місті Партеніті, перед храмом Артеміди Таврідської (Леся Українка, I, 1951, 157); — У храмі у святого Я на я випадком підслухав тиху мову двох домініканців (Олександр Ільченко, Козацьк. роду.., 1958, 75); В християнському храмі жінка не має права навіть увійти у вівтар (Наука і життя, 3, 1958, 38); * Образно. Море вигризло в них [скеляхі високі й глибокі гроти. Навіть не гроти, а цілі храми для культу казки (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 300); * У порівняннях. Дім збудували, пишний, наче храм (Микола Бажан, II, 1947, 225). | ||
| + | 2. Релігійне свято на честь якогось святого або якоїсь релігійної події. Ще й тепер її брали до панів та до попів за куховарку на весілля, на хрестини та на храми (Нечуй-Левицький, II, 1956, 267); Зоя з Сандою вимазували хату, прали, білили, обтикували ікони, бо на другу богородицю був у селі храм (Ольга Кобилянська, III, 1956, 488). | ||
| + | 3. перен. Місце, яке викликає почуття глибокої пошани. — Я бачив прекрасний, невиданий город. Все, що люди створили в архітектурі, шедеври давні, сучасні й прийдешні, краса і вигода, храм, достойний людини (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 385); — Заздриш? — здивувався Олег. — А чому? — Ну, як же! Ідеш працювати на Дніпрельстан — в заповідник і храм сучасної енергетики (Сава Голованівський, Тополя.., 1965, 79); Замість сільських «храмів божих», які вже відійшли в минуле, повинні бути створені храми культури, не менш, а більш прекрасні і обов'язково багаті та високохудожні (Олександр Довженко, III, 1960, 93); | ||
| + | // Галузь, сфера високих духовних цінностей. Наша згода — наша сила, Наша дружба — наша воля, Не темниці-кам'яниці, А свободи світлий храм (Максим Рильський, II, 1960, 243). | ||
| + | ♦ Храм мистецтва (мистецтв) — місце служіння мистецтву (про театр, музей і т. ін.). Вас оперіщував хрипкий крик: — Ви в храмі мистецтва! Шапку геть! (Юрій Смолич, Театр.., 1940, 22); Хлопець довго потім не міг угамуватись, пригадуючи все, що бачив у храмі мистецтв (Олександр Ільченко, Серце жде, 1939, 208); Храм науки — місце служіння науці (про інститут, університет і т. ін.). Зал засідань нагадує студентську аудиторію, але ті, що прийшли сюди, люди різного віку, статі і навіть одягу, порушують ілюзію храму науки (Іван Кириленко, Вибр., 1960, 276). | ||
Версія за 09:29, 24 листопада 2015
Храм, -му, м. 1) Храмъ, церковь. Летів Адам через божий храм. Ном. 2) Храмовой, престольный праздникъ. Скоро послі того був храм. На храм поз’їздилось багато знакомых. Рудч. Ск. І. 216.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
Зовнішні посилання
Сучасний словник. Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ХРАМ, у, чол. 1. Будівля, де відбуваються богослужіння, релігійні обряди. Задзвонили до вечірні; Оксана осталась, А черниця, помолившись, В храм пошкандибала (Тарас Шевченко, I, 1963, 128); Збагачений війною, Вельможний пан гетьман Задумав при спокою Поставить богу храм (Іван Франко, XIII, 1954, 274); Діється в Тавріді, в місті Партеніті, перед храмом Артеміди Таврідської (Леся Українка, I, 1951, 157); — У храмі у святого Я на я випадком підслухав тиху мову двох домініканців (Олександр Ільченко, Козацьк. роду.., 1958, 75); В християнському храмі жінка не має права навіть увійти у вівтар (Наука і життя, 3, 1958, 38); * Образно. Море вигризло в них [скеляхі високі й глибокі гроти. Навіть не гроти, а цілі храми для культу казки (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 300); * У порівняннях. Дім збудували, пишний, наче храм (Микола Бажан, II, 1947, 225). 2. Релігійне свято на честь якогось святого або якоїсь релігійної події. Ще й тепер її брали до панів та до попів за куховарку на весілля, на хрестини та на храми (Нечуй-Левицький, II, 1956, 267); Зоя з Сандою вимазували хату, прали, білили, обтикували ікони, бо на другу богородицю був у селі храм (Ольга Кобилянська, III, 1956, 488). 3. перен. Місце, яке викликає почуття глибокої пошани. — Я бачив прекрасний, невиданий город. Все, що люди створили в архітектурі, шедеври давні, сучасні й прийдешні, краса і вигода, храм, достойний людини (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 385); — Заздриш? — здивувався Олег. — А чому? — Ну, як же! Ідеш працювати на Дніпрельстан — в заповідник і храм сучасної енергетики (Сава Голованівський, Тополя.., 1965, 79); Замість сільських «храмів божих», які вже відійшли в минуле, повинні бути створені храми культури, не менш, а більш прекрасні і обов'язково багаті та високохудожні (Олександр Довженко, III, 1960, 93); // Галузь, сфера високих духовних цінностей. Наша згода — наша сила, Наша дружба — наша воля, Не темниці-кам'яниці, А свободи світлий храм (Максим Рильський, II, 1960, 243). ♦ Храм мистецтва (мистецтв) — місце служіння мистецтву (про театр, музей і т. ін.). Вас оперіщував хрипкий крик: — Ви в храмі мистецтва! Шапку геть! (Юрій Смолич, Театр.., 1940, 22); Хлопець довго потім не міг угамуватись, пригадуючи все, що бачив у храмі мистецтв (Олександр Ільченко, Серце жде, 1939, 208); Храм науки — місце служіння науці (про інститут, університет і т. ін.). Зал засідань нагадує студентську аудиторію, але ті, що прийшли сюди, люди різного віку, статі і навіть одягу, порушують ілюзію храму науки (Іван Кириленко, Вибр., 1960, 276).
