Відмінності між версіями «Хорунжий»
(Створена сторінка: '''Хорунжий, -жого, '''''м. ''1) Хорунжій, знаменосецъ. ''Лучче живий хорунжий, ніж мертвий сотни...) |
|||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
− | '''Хорунжий, -жого, '''''м. ''1) Хорунжій, знаменосецъ. ''Лучче живий хорунжий, ніж мертвий сотник. ''Ном. №7291. ''Убив хорунжого і корогов його приніс до гетьмана. '' | + | == Сучасні словники == |
+ | '''Хорунжий, -жого, '''''м. ''1) Хорунжій, знаменосецъ. ''Лучче живий хорунжий, ніж мертвий сотник. ''Ном. №7291. ''Убив хорунжого і корогов його приніс до гетьмана. '' | ||
[[Категорія:Хо]] | [[Категорія:Хо]] | ||
+ | |||
+ | == Значення == | ||
+ | Хору́нжий (від хоругва — стяг, прапор) — особа, що зберігала й носила прапор війська запорізького який називався хоругвою. | ||
+ | |||
+ | Хорунжий - завідував прапором сотні, на якому зображувалася емблема сотні, в основному християнська. Це могли бути хрест, ангел, ангел-охоронець, архангел Михайло, сонце (Ісус Христос), діва Марія, а також військові атрибути. З 1700-х років прапори стають двосторонніми - на кожній стороні різне зображення. Також на ньому позначалися полк і назва сотні. | ||
+ | |||
+ | У середньовічній Польщі і Литовської державі лицар, який носив хоругву своєї землі, сюзерена. У битвах хоругва відігравала значну роль і хорунжих обирали з сильних і мужніх воїнів, здатних захищати і утримувати хоругву до своєї смерті. Згодом хорунжий був вищим земським урядовцем у повіті (Хорунжий повіту), підпорядковувався каштелянові і відповідав за прибуття під його командування шляхти до посполитого рушення. Згідно з сеймовою конституцією 1611 року в Польщі хорунжий був третім по старшинству земським урядовцем після підкоморія і старости гродового, на Литві п'ятий після тіуна, маршалка земського, підкоморія і старости гродового. | ||
+ | |||
+ | У військових реєстрах чин хорунжого вперше появився 1589 року. Його отримував товариш, який носив хоругву. З початку XVIII ст. у європейських арміях хорунжий став найнижчим офіцерським званням. | ||
+ | |||
+ | У придворних урядах хорунжий великий коронний і хорунжий великий литовський були старшими урядовцями серед тих, що представляли величність і гідність монарха і йшли з правої сторони за королем. Хорунжий коронний з XIV ст. носив велику хоругву королівства при королі під час важливих церемоній: коронації, похоронах, складенні васальних присяг. Хорунжий литовський з 1499 виконував аналогічну функцію при великому князі литовському. З часом два уряди стати титулярними. | ||
+ | |||
+ | За цим зразком створено в 17 ст. ранг Хорунжого в козацькому війську й державній адміністрації. При кожному полку і сотні були полкові й сотенні хорунжі, а при Генеральній Старшині — генеральний хорунжий. | ||
+ | |||
+ | В українських збройних силах та формаціях початку 20 ст. хорунжий — старшинський чин, що відповідає підпоручникові. | ||
+ | |||
+ | У війську Московського царства, де не було хоругв європейського типу, хорунжі появились лише 1631 р. у найманому в Європі війську - "полках іноземного строю". Офіційно було введено 1722 Петром І. |
Версія за 11:57, 27 листопада 2013
Сучасні словники
Хорунжий, -жого, м. 1) Хорунжій, знаменосецъ. Лучче живий хорунжий, ніж мертвий сотник. Ном. №7291. Убив хорунжого і корогов його приніс до гетьмана.
Значення
Хору́нжий (від хоругва — стяг, прапор) — особа, що зберігала й носила прапор війська запорізького який називався хоругвою.
Хорунжий - завідував прапором сотні, на якому зображувалася емблема сотні, в основному християнська. Це могли бути хрест, ангел, ангел-охоронець, архангел Михайло, сонце (Ісус Христос), діва Марія, а також військові атрибути. З 1700-х років прапори стають двосторонніми - на кожній стороні різне зображення. Також на ньому позначалися полк і назва сотні.
У середньовічній Польщі і Литовської державі лицар, який носив хоругву своєї землі, сюзерена. У битвах хоругва відігравала значну роль і хорунжих обирали з сильних і мужніх воїнів, здатних захищати і утримувати хоругву до своєї смерті. Згодом хорунжий був вищим земським урядовцем у повіті (Хорунжий повіту), підпорядковувався каштелянові і відповідав за прибуття під його командування шляхти до посполитого рушення. Згідно з сеймовою конституцією 1611 року в Польщі хорунжий був третім по старшинству земським урядовцем після підкоморія і старости гродового, на Литві п'ятий після тіуна, маршалка земського, підкоморія і старости гродового.
У військових реєстрах чин хорунжого вперше появився 1589 року. Його отримував товариш, який носив хоругву. З початку XVIII ст. у європейських арміях хорунжий став найнижчим офіцерським званням.
У придворних урядах хорунжий великий коронний і хорунжий великий литовський були старшими урядовцями серед тих, що представляли величність і гідність монарха і йшли з правої сторони за королем. Хорунжий коронний з XIV ст. носив велику хоругву королівства при королі під час важливих церемоній: коронації, похоронах, складенні васальних присяг. Хорунжий литовський з 1499 виконував аналогічну функцію при великому князі литовському. З часом два уряди стати титулярними.
За цим зразком створено в 17 ст. ранг Хорунжого в козацькому війську й державній адміністрації. При кожному полку і сотні були полкові й сотенні хорунжі, а при Генеральній Старшині — генеральний хорунжий.
В українських збройних силах та формаціях початку 20 ст. хорунжий — старшинський чин, що відповідає підпоручникові.
У війську Московського царства, де не було хоругв європейського типу, хорунжі появились лише 1631 р. у найманому в Європі війську - "полках іноземного строю". Офіційно було введено 1722 Петром І.