Відмінності між версіями «Холодець»
(Створена сторінка: '''Холодець, -дцю, '''''м. ''1) Студень (кушанье). ''А дзус холодцю їсти. ''Ном. № 4744. 2) Окрошка, ботв...) |
|||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Холодець, -дцю, '''''м. ''1) Студень (кушанье). ''А дзус холодцю їсти. ''Ном. № 4744. 2) Окрошка, ботвинья (кушанье). 3) Раст. Спаржа, Asperagus temiifolius. | '''Холодець, -дцю, '''''м. ''1) Студень (кушанье). ''А дзус холодцю їсти. ''Ном. № 4744. 2) Окрошка, ботвинья (кушанье). 3) Раст. Спаржа, Asperagus temiifolius. | ||
[[Категорія:Хо]] | [[Категорія:Хо]] | ||
| + | |||
| + | '''[http://sum.in.ua/ Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]''' | ||
| + | |||
| + | ХОЛОДЕ́ЦЬ, дцю, чол. | ||
| + | 1. Драглиста страва, яку одержують при охолодженні м'ясного або рибного відвару з подрібненими шматочками м'яса чи риби. [Виборний:] Випили по одній, по другій, по третій, холодцем та ковбасою закусили, та вишнівки з кварту укутали (Іван Котляревський, II, 1953, 10); Вчорашній обід був для мене незвичайним: сардини, балик, мариновані карасі, раковий холодець, мед (такий, що п'ють) (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 309); Холодець вищого сорту приготовляють з м'яса свинячих і яловичих голів, свинячих губ, вух та п'ятаків (Українські страви, 1957, 82); * Образно. — Страшно мені стало від таких слів, під грудьми холодець труситься (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 345); * У порівняннях. Шторми захлюпували їх піною й скаламученою водою, шторми викидали до їхніх ніг морську траву й розпливчастих, як холодець, морських медуз (Юрій Яновський, II, 1958, 47). | ||
| + | 2. Те саме, що холодник1; | ||
| + | // розм. Кисіль. В садку під грушею на кабицях варилися пісні борщі з вушками, карасями, черешнянки, холодці з вишень, з малини і полуниць (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 73); Дуже смачною і простою у приготуванні стравою є холодець з ягід (полуниць або малини) (Українські страви, 1957, 277). | ||
| + | |||
| + | |||
| + | <gallery> | ||
| + | Холодець.jpg | ||
| + | </gallery> | ||
| + | <gallery> | ||
| + | Холодець_2.jpg | ||
| + | </gallery> | ||
| + | <gallery> | ||
| + | Холодець_3.jpg | ||
| + | </gallery> | ||
Версія за 19:19, 24 листопада 2015
Холодець, -дцю, м. 1) Студень (кушанье). А дзус холодцю їсти. Ном. № 4744. 2) Окрошка, ботвинья (кушанье). 3) Раст. Спаржа, Asperagus temiifolius.
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ХОЛОДЕ́ЦЬ, дцю, чол. 1. Драглиста страва, яку одержують при охолодженні м'ясного або рибного відвару з подрібненими шматочками м'яса чи риби. [Виборний:] Випили по одній, по другій, по третій, холодцем та ковбасою закусили, та вишнівки з кварту укутали (Іван Котляревський, II, 1953, 10); Вчорашній обід був для мене незвичайним: сардини, балик, мариновані карасі, раковий холодець, мед (такий, що п'ють) (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 309); Холодець вищого сорту приготовляють з м'яса свинячих і яловичих голів, свинячих губ, вух та п'ятаків (Українські страви, 1957, 82); * Образно. — Страшно мені стало від таких слів, під грудьми холодець труситься (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 345); * У порівняннях. Шторми захлюпували їх піною й скаламученою водою, шторми викидали до їхніх ніг морську траву й розпливчастих, як холодець, морських медуз (Юрій Яновський, II, 1958, 47). 2. Те саме, що холодник1; // розм. Кисіль. В садку під грушею на кабицях варилися пісні борщі з вушками, карасями, черешнянки, холодці з вишень, з малини і полуниць (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 73); Дуже смачною і простою у приготуванні стравою є холодець з ягід (полуниць або малини) (Українські страви, 1957, 277).
