Відмінності між версіями «Хист»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: '''Хист, -ту, '''''м. ''1) Способность, дарованіе. ''Чи ж з його хистом ото зробить. ''Черк. у. ''Не з ...)
 
Рядок 1: Рядок 1:
 
'''Хист, -ту, '''''м. ''1) Способность, дарованіе. ''Чи ж з його хистом ото зробить. ''Черк. у. ''Не з моїм хистом було зробити те, чого бажав. ''Стор. М. Пр. 33. '''Тобі́ не хист'''. Ты не способенъ, не по твоимъ способностямъ. ''Тобі не хист з Енеєм битись.... ти, бачу, здатний бить собак. ''Котл. Ен. V. 29. '''Не до твого́ хисту'''. Не по твоимъ способностямъ. 2) Ограда, защита. ''Вітрюга такий, що аж хист вириває з землі навкруг пасіки. ''Лебед. у.  
 
'''Хист, -ту, '''''м. ''1) Способность, дарованіе. ''Чи ж з його хистом ото зробить. ''Черк. у. ''Не з моїм хистом було зробити те, чого бажав. ''Стор. М. Пр. 33. '''Тобі́ не хист'''. Ты не способенъ, не по твоимъ способностямъ. ''Тобі не хист з Енеєм битись.... ти, бачу, здатний бить собак. ''Котл. Ен. V. 29. '''Не до твого́ хисту'''. Не по твоимъ способностямъ. 2) Ограда, защита. ''Вітрюга такий, що аж хист вириває з землі навкруг пасіки. ''Лебед. у.  
 
[[Категорія:Хи]]
 
[[Категорія:Хи]]
 +
 +
==Сучасні словники==
 +
===[http://sum.in.ua Словник української мови  Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
 +
ХИСТ, у, чол.
 +
1. Уміння що-небудь робити, поводити себе певним чином; здібності. А в городі бузина, на їй листу нема — Не цілуй, не милуй, коли хисту нема (Павло Чубинський, V, 1874, 9); З нагоди Щуриного приходу куховар мінометників Гриша жарив і шкварив різні делікатеси, на які тільки вистачало у нього хисту (Олесь Гончар, III, 1959, 200); Гордій заклопотано прикладав увесь свій хист господаря, щоб бути корисним бабусі (Олександр Копиленко, Вибр., 1948, 240); Із ремісничого недавно, А скільки хисту в їх руках! (Любов Забашта, Нові береги, 1950, 95);
 +
//  Надзвичайний природний дар, високий ступінь обдарованості; талант. Треба пам'ятати, що письменників у зародку і письменників з великим хистом в народі більше, ніж.. спершу здається (Степан Васильченко, IV, 1960, 59); Відомо, як Леся Українка гартувала свій мужній хист, своє разюче слово в чистому полум'ї творчості Пушкіна і Чернишевського (Микола Бажан, Наша.. Москва, 1951, 33); Крім краси, гадала Марина, для кіноактриси потрібен ще хист, талант; може, він у неї і є, та як його виявити? (Любомир Дмитерко, Наречена, 1959, 149);
 +
//  до чого. Природний нахил, потяг до чого-небудь. Хороше обличчя, люб'язна розмова, перевита жартами, хист до танців — все се було за нього, все слугувало йому на користь (Панас Мирний, III, 1954, 190); Що Каргат має якийсь хист до.. науки, — це Валентин Модестович ладен був припустити (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 26); Біля Варвариного станка пристояв [Мануйло], задивившись, як стриже. — Хист у тебе, Варваро, до цього діла... (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 159); Маляр упевнився, що у Тараса Григоровича є хист до малювання, і погодився його вчити, але вимагав панського на це дозволу (Життя і творчість Т. Г. Шевченка, 1959, 10).
 +
♦ Тобі (вам і т. ін.) не хист, з інфін. — ти нездатен, не з твоїми здібностями. — Тобі не хист з Енеєм биться, Не хист з Лавинієй [Лавинією] любиться, Ти, бачу, здатний бить собак (Іван Котляревський, I, 1952, 214).
 +
2. діал. Огорожа, захисток. Вітрюга такий, що аж хист вириває з землі навкруг пасіки (Словник Грінченка).
 +
Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 60.
 +
 +
===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/49934-prjamec.html  Словник української мови за редакцією
 +
Хист, -ту, м. 1) Способность, дарованіе. Чи ж з його хистом ото зробить. Черк. у. Не з моїм хистом було зробити те, чого бажав. Стор. МПр. 33. тобі́ не хист. Ты не способенъ, не по твоимъ способностямъ. Тобі не хист з Енеєм битись.... ти, бачу, здатний бить собак. Котл. Ен. V. 29.не до твого́ хисту. Не по твоимъ способностямъ. 2) Ограда, защита. Вітрюга такий, що аж хист вириває з землі навкруг пасіки. Лебед. у.
 +
===[http://u ХИСТ, у, ч.
 +
1. Уміння що-небудь робити, поводити себе певним чином; здібності. А в городі бузина, на їй листу нема — Не цілуй, не милуй, коли хисту нема (Чуб., V, 1874, 9); З нагоди Шуриного приходу куховар мінометників Гриша жарив і шкварив різні делікатеси, на які тільки вистачало у нього хисту (Гончар, III, 1959, 200); Гордій заклопотано прикладав увесь свій хист господаря, щоб бути корисним бабусі(Коп., Вибр., 1948, 240); Із ремісничого недавно, А скільки хисту в їх руках! (Забашта, Нові береги, 1950, 95); // Надзвичайний природний дар, високий ступінь обдарованості; талант. Треба пам’ятати, що письменників у зародку і письменників з великим хистом в народі більше, ніж.. спершу здається(Вас., IV, 1960, 59); Відомо, як Леся Українка гартувала свій мужній хист, своє разюче слово в чистому полум’ї творчості Пушкіна і Чернишевського (Бажан, Наша.. Москва, 1951, 33); Крім краси, гадала Марина, для кіноактриси потрібен ще хист, талант; може, він у неї і є, та як його виявити? (Дмит., Наречена, 1959, 149); // до чого. Природний нахил, потяг до чого-небудь. Хороше обличчя, люб’язна розмова, перевита жартами, хист до танців — все се було за нього, все слугувало йому на користь(Мирний, III, 1954, 190); Що Каргат має якийсь хист до.. науки,— це Валентин Модестович ладен був припустити (Шовк., Інженери, 1956, 26); Біля Варвариного станка пристояв [Мануйло], задивившись, як стриже.— Хист у тебе, Варвара, до цього діла… (Гончар, Таврія, 1952, 159); Маляр упевнився, що у Тараса Григоровича є хист до малювання, і погодився його вчити, але вимагав панського на це дозволу (Життя і тв. Т. Г. Шевченка, 1959, 10).
 +
&́9671; Тобі́ (вам і т. ін.) не хист, з інфін. — ти нездатен, не з твоїми здібностями. — Тобі не хист з Енеем биться, Не хист з Лавинієй [Лавинією] любиться, Ти, бачу, здатний бить собак (Котл., І, 1952, 214).
 +
2. діал. Огорожа, захисток. Вітрюга такий, що аж хист вириває з землі навкруг пасіки (Сл. Гр.).
 +
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 60.
 +
Хист, ту, м.
 +
1) Способность, дарованіе. Чи ж з його хистом ото зробить. Черк. у. Не з моїм хистом було зробити те, чого бажав. Стор. МПр. 33. Тобі́ не хист. Ты не способенъ, не по твоимъ способностямъ. Тобі не хист з Енеєм битись…. ти, бачу, здатний бить собак. Котл. Ен. V. 29. Не до твого́ хисту. Не по твоимъ способностямъ.
 +
2) Ограда, защита. Вітрюга такий, що аж хист вириває з землі навкруг пасіки. Лебед. у.
 +
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 398.
 +
krlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]===
 +
 +
==Іноземні словники==
 +
===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru  Словари и энциклопедии на Академике]===
 +
• ХИСТ — ловкость, сноровка …  Казачий словарь-справочник
 +
• хист — способность, деятельность …  Воровской жаргон
 +
• хист — з.б.п., тытæ …  Орфографический словарь осетинского языка
 +
• хистæр — з.б.п., ртæ …  Орфографический словарь осетинского языка
 +
 +
==Медіа==
 +
{{#ev:youtube| 0peR2IsjeeM }}
 +
==Див. також==
 +
===Cпоріднені слова зі словника Бориса Грінченка===
 +
====[ http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A5%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%BA%D0%B8%D0%B9 хисткий]====
 +
==Джерела та література==
 +
===[ https://www.youtube.com/watch?v=0peR2IsjeeM]===
 +
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
 +
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Версія за 19:17, 25 листопада 2017

Хист, -ту, м. 1) Способность, дарованіе. Чи ж з його хистом ото зробить. Черк. у. Не з моїм хистом було зробити те, чого бажав. Стор. М. Пр. 33. Тобі́ не хист. Ты не способенъ, не по твоимъ способностямъ. Тобі не хист з Енеєм битись.... ти, бачу, здатний бить собак. Котл. Ен. V. 29. Не до твого́ хисту. Не по твоимъ способностямъ. 2) Ограда, защита. Вітрюга такий, що аж хист вириває з землі навкруг пасіки. Лебед. у.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ХИСТ, у, чол. 1. Уміння що-небудь робити, поводити себе певним чином; здібності. А в городі бузина, на їй листу нема — Не цілуй, не милуй, коли хисту нема (Павло Чубинський, V, 1874, 9); З нагоди Щуриного приходу куховар мінометників Гриша жарив і шкварив різні делікатеси, на які тільки вистачало у нього хисту (Олесь Гончар, III, 1959, 200); Гордій заклопотано прикладав увесь свій хист господаря, щоб бути корисним бабусі (Олександр Копиленко, Вибр., 1948, 240); Із ремісничого недавно, А скільки хисту в їх руках! (Любов Забашта, Нові береги, 1950, 95); // Надзвичайний природний дар, високий ступінь обдарованості; талант. Треба пам'ятати, що письменників у зародку і письменників з великим хистом в народі більше, ніж.. спершу здається (Степан Васильченко, IV, 1960, 59); Відомо, як Леся Українка гартувала свій мужній хист, своє разюче слово в чистому полум'ї творчості Пушкіна і Чернишевського (Микола Бажан, Наша.. Москва, 1951, 33); Крім краси, гадала Марина, для кіноактриси потрібен ще хист, талант; може, він у неї і є, та як його виявити? (Любомир Дмитерко, Наречена, 1959, 149); // до чого. Природний нахил, потяг до чого-небудь. Хороше обличчя, люб'язна розмова, перевита жартами, хист до танців — все се було за нього, все слугувало йому на користь (Панас Мирний, III, 1954, 190); Що Каргат має якийсь хист до.. науки, — це Валентин Модестович ладен був припустити (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 26); Біля Варвариного станка пристояв [Мануйло], задивившись, як стриже. — Хист у тебе, Варваро, до цього діла... (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 159); Маляр упевнився, що у Тараса Григоровича є хист до малювання, і погодився його вчити, але вимагав панського на це дозволу (Життя і творчість Т. Г. Шевченка, 1959, 10). ♦ Тобі (вам і т. ін.) не хист, з інфін. — ти нездатен, не з твоїми здібностями. — Тобі не хист з Енеєм биться, Не хист з Лавинієй [Лавинією] любиться, Ти, бачу, здатний бить собак (Іван Котляревський, I, 1952, 214). 2. діал. Огорожа, захисток. Вітрюга такий, що аж хист вириває з землі навкруг пасіки (Словник Грінченка). Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 60.

===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/49934-prjamec.html Словник української мови за редакцією Хист, -ту, м. 1) Способность, дарованіе. Чи ж з його хистом ото зробить. Черк. у. Не з моїм хистом було зробити те, чого бажав. Стор. МПр. 33. тобі́ не хист. Ты не способенъ, не по твоимъ способностямъ. Тобі не хист з Енеєм битись.... ти, бачу, здатний бить собак. Котл. Ен. V. 29.не до твого́ хисту. Не по твоимъ способностямъ. 2) Ограда, защита. Вітрюга такий, що аж хист вириває з землі навкруг пасіки. Лебед. у. ===[http://u ХИСТ, у, ч. 1. Уміння що-небудь робити, поводити себе певним чином; здібності. А в городі бузина, на їй листу нема — Не цілуй, не милуй, коли хисту нема (Чуб., V, 1874, 9); З нагоди Шуриного приходу куховар мінометників Гриша жарив і шкварив різні делікатеси, на які тільки вистачало у нього хисту (Гончар, III, 1959, 200); Гордій заклопотано прикладав увесь свій хист господаря, щоб бути корисним бабусі(Коп., Вибр., 1948, 240); Із ремісничого недавно, А скільки хисту в їх руках! (Забашта, Нові береги, 1950, 95); // Надзвичайний природний дар, високий ступінь обдарованості; талант. Треба пам’ятати, що письменників у зародку і письменників з великим хистом в народі більше, ніж.. спершу здається(Вас., IV, 1960, 59); Відомо, як Леся Українка гартувала свій мужній хист, своє разюче слово в чистому полум’ї творчості Пушкіна і Чернишевського (Бажан, Наша.. Москва, 1951, 33); Крім краси, гадала Марина, для кіноактриси потрібен ще хист, талант; може, він у неї і є, та як його виявити? (Дмит., Наречена, 1959, 149); // до чого. Природний нахил, потяг до чого-небудь. Хороше обличчя, люб’язна розмова, перевита жартами, хист до танців — все се було за нього, все слугувало йому на користь(Мирний, III, 1954, 190); Що Каргат має якийсь хист до.. науки,— це Валентин Модестович ладен був припустити (Шовк., Інженери, 1956, 26); Біля Варвариного станка пристояв [Мануйло], задивившись, як стриже.— Хист у тебе, Варвара, до цього діла… (Гончар, Таврія, 1952, 159); Маляр упевнився, що у Тараса Григоровича є хист до малювання, і погодився його вчити, але вимагав панського на це дозволу (Життя і тв. Т. Г. Шевченка, 1959, 10). &́9671; Тобі́ (вам і т. ін.) не хист, з інфін. — ти нездатен, не з твоїми здібностями. — Тобі не хист з Енеем биться, Не хист з Лавинієй [Лавинією] любиться, Ти, бачу, здатний бить собак (Котл., І, 1952, 214). 2. діал. Огорожа, захисток. Вітрюга такий, що аж хист вириває з землі навкруг пасіки (Сл. Гр.). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 60. Хист, ту, м. 1) Способность, дарованіе. Чи ж з його хистом ото зробить. Черк. у. Не з моїм хистом було зробити те, чого бажав. Стор. МПр. 33. Тобі́ не хист. Ты не способенъ, не по твоимъ способностямъ. Тобі не хист з Енеєм битись…. ти, бачу, здатний бить собак. Котл. Ен. V. 29. Не до твого́ хисту. Не по твоимъ способностямъ. 2) Ограда, защита. Вітрюга такий, що аж хист вириває з землі навкруг пасіки. Лебед. у. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 398. 

krlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]===

Іноземні словники

Словари и энциклопедии на Академике

• ХИСТ — ловкость, сноровка … Казачий словарь-справочник • хист — способность, деятельность … Воровской жаргон • хист — з.б.п., тытæ … Орфографический словарь осетинского языка • хистæр — з.б.п., ртæ … Орфографический словарь осетинского языка

Медіа

Див. також

Cпоріднені слова зі словника Бориса Грінченка

[ http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A5%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%BA%D0%B8%D0%B9 хисткий]

Джерела та література

[ https://www.youtube.com/watch?v=0peR2IsjeeM]

Отримано з https://wiki.kubg.edu.ua/index.php?title=Хист&oldid=190840