Відмінності між версіями «Харкати»
(Створена сторінка: '''Харкати, -каю, -єш, '''''гл. ''Харкать. ''Зачав плювати та харкати. ''Драг. 90. ''Стогнали, харкали...) |
|||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Харкати, -каю, -єш, '''''гл. ''Харкать. ''Зачав плювати та харкати. ''Драг. 90. ''Стогнали, харкали.... ''Котл. Ен. | '''Харкати, -каю, -єш, '''''гл. ''Харкать. ''Зачав плювати та харкати. ''Драг. 90. ''Стогнали, харкали.... ''Котл. Ен. | ||
[[Категорія:Ха]] | [[Категорія:Ха]] | ||
| + | ==Тлумачення слова у сучасних словниках== | ||
| + | [https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D1%85%D0%B0%D1%80%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%B8] | ||
| + | ХАРКАТИ, аю, аєш, недок., розм. Випльовувати мокротиння (іноді з кров'ю) при кашлі, прочищаючи горло; плювати мокротинням. Хаджі Абдула сапав, харкав, плював і зовсім втомився од довгої промови (Коцюб., II, 1955, 156); З'являючись на млин .., старший мірошник похмуро сопе, безперестану чадить смердючим самосадом і погано харкає (Вол., Місячне срібло, 1961, 192); Він хворів на сухоти, весною в часи відлиги валився з ніг і харкав кров'ю (Чорн., Визвол. земля, 1959, 17). | ||
| + | Приклади: | ||
| + | Сев часом плював за борт і витирав хусткою обличчя (Ю. Яновський); Кілька разів падав [Тимко], зводився, знову біг, випльовуючи з рота сніг (Григорій Тютюнник); Кирило замовк, запахкав цигаркою, важко спльовуючи перед себе (О. Досвітній); | ||
| + | {| class="wikitable" | ||
| + | Інфінітив ха́ркати | ||
| + | однина множина | ||
| + | Наказовий спосіб | ||
| + | 1 особа ха́ркаймо | ||
| + | 2 особа ха́ркай ха́ркайте | ||
| + | МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| + | 1 особа ха́ркатиму ха́ркатимемо, ха́ркатимем | ||
| + | 2 особа ха́ркатимеш ха́ркатимете | ||
| + | 3 особа ха́ркатиме ха́ркатимуть | ||
| + | ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| + | 1 особа ха́ркаю ха́ркаємо, ха́ркаєм | ||
| + | 2 особа ха́ркаєш ха́ркаєте | ||
| + | 3 особа ха́ркає ха́ркають | ||
| + | Активний дієприкметник | ||
| + | |||
| + | Дієприслівник | ||
| + | ха́ркаючи | ||
| + | МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| + | чол. р. ха́ркав ха́ркали | ||
| + | жін. р. ха́ркала | ||
| + | сер. р. ха́ркало | ||
| + | Активний дієприкметник | ||
| + | |||
| + | Пасивний дієприкметник | ||
| + | |||
| + | Безособова форма | ||
| + | |||
| + | Дієприслівник | ||
| + | ха́ркавши | ||
Версія за 11:31, 14 жовтня 2019
Харкати, -каю, -єш, гл. Харкать. Зачав плювати та харкати. Драг. 90. Стогнали, харкали.... Котл. Ен.
Тлумачення слова у сучасних словниках
[1] ХАРКАТИ, аю, аєш, недок., розм. Випльовувати мокротиння (іноді з кров'ю) при кашлі, прочищаючи горло; плювати мокротинням. Хаджі Абдула сапав, харкав, плював і зовсім втомився од довгої промови (Коцюб., II, 1955, 156); З'являючись на млин .., старший мірошник похмуро сопе, безперестану чадить смердючим самосадом і погано харкає (Вол., Місячне срібло, 1961, 192); Він хворів на сухоти, весною в часи відлиги валився з ніг і харкав кров'ю (Чорн., Визвол. земля, 1959, 17). Приклади: Сев часом плював за борт і витирав хусткою обличчя (Ю. Яновський); Кілька разів падав [Тимко], зводився, знову біг, випльовуючи з рота сніг (Григорій Тютюнник); Кирило замовк, запахкав цигаркою, важко спльовуючи перед себе (О. Досвітній);
