Відмінності між версіями «Флот»

Версія за 22:08, 11 грудня 2013

Флот, -ту, м. Флотъ. Котл. Ен. ІІ. 29. І флот його з гармат розбили й потопили. К. МБ. II. 121.

Сучасні словники

Флот

• -ту, м. Флотъ. Котл. Ен. ІІ. 29. І флот його з гармат розбили й потопили. К. МБ. II. 121.

Флот

• (фр. flotte) — сукупність суден будь-яких видів, найбільша одиниця виміру кількості суден. Флот можуть розрізняти за:

• призначенням: торговельний флот, науково-дослідний флот, промисловий флот, військовий флот, • типом суден: парусний флот, галерний флот, дизельний флот, • районом дислокації: Чорноморський флот, Тихоокеанський флот, Другий Атлантичний флот. Інколи вживається також у відношенні до інших транспортних засобів, здебільшого на позначення їх сукупності у руках одного власника: повітряний флот авіакомпанії, автомобільний флот підприємства прокату або автобусний флот транспортного підприємства.

Флот

• , -у. 1. Сукупність суден однакового призначення або певного типу, належності, району плавання тощо: торговельний флот, підводний флот, Чорноморський флот. 2. Сукупність літальних апаратів певного призначення: повітряний флот, військовий флот, цивільний флот.

Ілюстрації

Див. також

• [1].
• Історія українського флоту сягає часів Київської Русі. За тих днів руський княжий флот забезпечував торгову безпеку у Чорному і Азовському морях. Існували віддалені руські морські торгові і державні колонії Тмутараканського князівства, на Дунаї, Дону і Волзі.

Літописні джерела, серед яких «Повість минулих літ», розповідають про походи княжого флоту на Царгород, який на той час був столицею могутньої Візантійської імперії. Українські козаки успішно воювали проти турків на Дніпрі і у Чорному морі, досягаючи Царгорода (Константинополь). Тодішній флот базувався на Січі. Його основу складали легкі плоскодонні човни - «Чайки». Висока маневреність та невеликі розміри дозволяли козацьким чайкам непомітно нападати на кораблі противника. Козаки могли тримати свій флот у річних плавнях і в найбільш неочікуваний момент завдати вирішального удару супротивнику. У складі Чорноморського козацького війська існувала та успішно діяла під час другої російсько-турецької війни Чорноморська козача флотилія.

* За часів Української Народної Республіки російський імператорський Чорноморський флот перейшов під український прапор. 

За часів Української Держави весь Чорноморський флот увійшов до складу українських військово-морських сил. Після провалу української національної революції та встановлення радянської влади над півднем України, 25 січня 1921 року голова РНК України Християн Раковський підписав постанову про підпорядкування всіх флотів та флотилій Чорного та Азовського морів більшовицькому військовому керівництву. Так почалася доба радянської історії українського флоту. Під час Другої світової війни, Чорноморський флот СРСР вів активну боротьбу з сухопутними та морськими військами країн Осі, приймав участь в обороні Севастополя. Кардинально новий етап у історії вітчизняного флоту розпочався після проголошення Акту про Державний суверенітет України (16 липня 1990 року) та Декларації про незалежність (24 серпня 1991 року) — тепер, коли Україна відновила свою державність, вона повинна була отримати і власний флот, оскільки зробила свій внесок у розбудову Військово-морських сил СРСР. На початок 1990-х проблема розподілу Чорноморського флоту СРСР, який опинився на території незалежної України постала досить гостро. Росія бажала отримати більшу частину кораблів та ресурсів флоту, а окрім того активно використовувала його у своїй шовіністичній політиці в Криму.

• Двоякими були і настої серед особового складу флоту: частина офіцерів не бажала перейти на службу під український прапор, інша — навпаки прагнула служити молодій Україні. Були і випадки радикальних дій з боку проукраїнських офіцерів та екіпажів бойових кораблів. Приклад тому — Повстання на сторожовому кораблі СКР-112, яке сталося 21 липня 1992 року. Тоді ледве обійшлося без відкритого збройного протистояння.

У перші роки незалежності Україна та Росія використовували Чорноморський флот спільно, хоча вже на той час українська сторона почала вводити до складу свого флоту новозбудовані кораблі, закладені ще за часів СРСР. Таким став фрегат «Гетьман Сагайдачний», введений до складу флоту 2 квітня 1993 року. Остаточний розподіл Чорноморського флоту відбувся 28 травня 1997 року за двосторонньою угодою між Україною та Російською Федерацією.

• [2],
• Військово - Морські Сили Збройних Сил України

Призначені для стримування, локалізації і нейтралізації збройного конфлікту, а при необхідності - відсічі збройної агресії з моря як самостійно, так і у взаємодії з іншими видами Збройних Сил України, військовими формуваннями, правоохоронними органами у відповідності з Конституцією України, законами України та іншими нормативно-правовими актами з урахуванням принципів і норм міжнародного права та загальних принципів військового мистецтва. Правовою основою діяльності ВМС ЗС України є: Конституція України, Воєнна доктрина України, закони України “Про Збройні Сили України” та “Про оборону України”, військові статути Збройних Сил України, Положення про корабельну службу у ВМС ЗС України, інші закони України, нормативно-правові акти Президента України, Кабінету Міністрів України, Міністерства оборони України, Генерального штабу Збройних Сил України, а також міжнародні договори України, що регулюють відносини у сфері оборони і згоду на обов’язковість яких надала Верховна Рада України.

• [3],
• [4],
• Черноморский флот ВМФ России
• [5],
• Военно-морские силы США
• [6],
• Королевский военно-морской флот Великобритании

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ=Університетський коледж}}}]]