Відмінності між версіями «Удвох»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(Створена сторінка: '''Удвох, '''''нар. ''Вдвоемъ. ''Хоч ох, та вдвох. ''Посл. ''Тому добре, хто вдвох. ''Ном. № 10755. [[Кат...) |
|||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| + | ==Словник Грінченка== | ||
'''Удвох, '''''нар. ''Вдвоемъ. ''Хоч ох, та вдвох. ''Посл. ''Тому добре, хто вдвох. ''Ном. № 10755. | '''Удвох, '''''нар. ''Вдвоемъ. ''Хоч ох, та вдвох. ''Посл. ''Тому добре, хто вдвох. ''Ном. № 10755. | ||
[[Категорія:Уд]] | [[Категорія:Уд]] | ||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | ===[http://sum.in.ua/s/vdvokh Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]=== | ||
| + | '''УДВОХ''', присл. У кількості двох осіб. І дід, і баба у неділю На призьбі вдвох собі сиділи (Тарас Шевченко, I, 1951, 312); Матір і дочку рідко бачили поодинці, завжди удвох, завжди у злагоді, а робили — за чотирьох (Любомир Дмитерко, Наречена, 1959, 169). | ||
| + | ===[https://uk.worldwidedictionary.org/удвох Синонімічний словник української мови]=== | ||
| + | '''УДВО́Х''' (у кількості двох осіб), ВДВІ́ЙКУ[УДВІ́ЙКУ]діал., ВДВІ́ЙЦІ[УДВІ́ЙЦІ]діал.Ми їхали вдвох цілу нічку (Леся Українка); Чоловік із жінкою зосталися удвох у хаті... (Г. Хоткевич); - Я сам уже хотів пуститися на сю експедицію, але потім розміркував, що вдвійку ліпше (І. Франко); Ми поїхали вдвійці вперед (О. Кобилянська). | ||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Bd1.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Копия_загруженное.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:26500671.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Bd2.jpg|x140px]] | ||
| + | |} | ||
Версія за 18:20, 29 жовтня 2018
Зміст
Словник Грінченка
Удвох, нар. Вдвоемъ. Хоч ох, та вдвох. Посл. Тому добре, хто вдвох. Ном. № 10755.
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
УДВОХ, присл. У кількості двох осіб. І дід, і баба у неділю На призьбі вдвох собі сиділи (Тарас Шевченко, I, 1951, 312); Матір і дочку рідко бачили поодинці, завжди удвох, завжди у злагоді, а робили — за чотирьох (Любомир Дмитерко, Наречена, 1959, 169).
Синонімічний словник української мови
УДВО́Х (у кількості двох осіб), ВДВІ́ЙКУ[УДВІ́ЙКУ]діал., ВДВІ́ЙЦІ[УДВІ́ЙЦІ]діал.Ми їхали вдвох цілу нічку (Леся Українка); Чоловік із жінкою зосталися удвох у хаті... (Г. Хоткевич); - Я сам уже хотів пуститися на сю експедицію, але потім розміркував, що вдвійку ліпше (І. Франко); Ми поїхали вдвійці вперед (О. Кобилянська).
Ілюстрації
|
|
|
|
