Відмінності між версіями «Трісочка»
(Створена сторінка: '''Трісочка, -ки, '''''ж. ''Ум. отъ '''тріска. ''' Категорія:Тр) |
|||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Трісочка, -ки, '''''ж. ''Ум. отъ '''тріска. ''' | '''Трісочка, -ки, '''''ж. ''Ум. отъ '''тріска. ''' | ||
| + | ТРІ́СОЧКА, и, жін. Зменш.-пестл. до тріска. — Назбирає [син] трісочок оце та й майструє хатку чи там хлівець (Архип Тесленко, З книги життя, 1949, 16); Трахкотіли терниці, сипалась костриця на землю, і на Ілька летіли легенькі біленькі трісочки (Андрій Головко, II, 1957, 28); Сірник ледве тремтів у руці Аксель, яка, схилившись на коліна, стежила за вогником, що поволеньки скручував білу трісочку (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 267); — Я поб'ю на тобі оце мотовило на трісочки, як ти не впиниш своєї жінкиї (Нечуй-Левицький, II, 1956, 299); * У порівняннях. Задня керма хруснула, мов трісочка (Гнат Хоткевич, II, 1966, 391); Шхуну знов кидало з хвилі на хвилю, як трісочку (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 288). | ||
| + | = Тлумачний словник = | ||
| + | 1) Відколотий, відбитий шматок чого-небудь твердого; осколок. || Осколок снаряда, бомби і т. ін. || чого, перен., рідко. Те, що збереглося від минулого; залишки, уривки чого-небудь. | ||
| + | 2) Тонка тріска, перев. сухого дерева. || Така тріска, якою освітлювали хати в давнину; лучина. | ||
| + | 3) Тонка, гостра трісочка, гострий відламок металу, скла і т. ін., які застряли у шкірі, тілі; скабка. | ||
| + | 4) Тонкий загострений довгастий кристал льоду, інею тощо. | ||
| + | 5) перев. мн. Яскраві відблиски світла, звичайно на воді; полиски. || Найдрібніші частинки речовини, що горить або жевріє; іскри. | ||
| + | 6) перев. мн. Краплі жиру на поверхні рідини. | ||
| + | 7) розм. Те саме, що більмо. | ||
| + | 8) Деталь прядки на верхньому веретені. | ||
| + | 9) діал. Скойка. | ||
| + | 10) діал. Кремінь у рушниці. | ||
| + | = Словник відмінків = | ||
| + | = Ілюстрація = | ||
| + | <gallery> | ||
| + | http://wiki.kubg.edu.ua/images/f/fa/2002209.jpeg | ||
| + | </gallery> | ||
| + | |||
[[Категорія:Тр]] | [[Категорія:Тр]] | ||
Версія за 00:21, 22 листопада 2017
Трісочка, -ки, ж. Ум. отъ тріска. ТРІ́СОЧКА, и, жін. Зменш.-пестл. до тріска. — Назбирає [син] трісочок оце та й майструє хатку чи там хлівець (Архип Тесленко, З книги життя, 1949, 16); Трахкотіли терниці, сипалась костриця на землю, і на Ілька летіли легенькі біленькі трісочки (Андрій Головко, II, 1957, 28); Сірник ледве тремтів у руці Аксель, яка, схилившись на коліна, стежила за вогником, що поволеньки скручував білу трісочку (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 267); — Я поб'ю на тобі оце мотовило на трісочки, як ти не впиниш своєї жінкиї (Нечуй-Левицький, II, 1956, 299); * У порівняннях. Задня керма хруснула, мов трісочка (Гнат Хоткевич, II, 1966, 391); Шхуну знов кидало з хвилі на хвилю, як трісочку (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 288).
Тлумачний словник
1) Відколотий, відбитий шматок чого-небудь твердого; осколок. || Осколок снаряда, бомби і т. ін. || чого, перен., рідко. Те, що збереглося від минулого; залишки, уривки чого-небудь. 2) Тонка тріска, перев. сухого дерева. || Така тріска, якою освітлювали хати в давнину; лучина. 3) Тонка, гостра трісочка, гострий відламок металу, скла і т. ін., які застряли у шкірі, тілі; скабка. 4) Тонкий загострений довгастий кристал льоду, інею тощо. 5) перев. мн. Яскраві відблиски світла, звичайно на воді; полиски. || Найдрібніші частинки речовини, що горить або жевріє; іскри. 6) перев. мн. Краплі жиру на поверхні рідини. 7) розм. Те саме, що більмо. 8) Деталь прядки на верхньому веретені. 9) діал. Скойка. 10) діал. Кремінь у рушниці.
Словник відмінків
Ілюстрація
- Http://wiki.kubg.edu.ua/images/f/fa/2002209.jpeg
