Відмінності між версіями «Тлумок»
(Створена сторінка: '''Тлумок, -мка, '''''м. ''= '''Клунок. '''Ум. '''Тлумочок. ''' Категорія:Тл) |
м (напис визначення даного слова) |
||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Тлумок, -мка, '''''м. ''= '''Клунок. '''Ум. '''Тлумочок. ''' | '''Тлумок, -мка, '''''м. ''= '''Клунок. '''Ум. '''Тлумочок. ''' | ||
| − | [[Категорія:Тл]] | + | [[Категорія:Тл]] |
| + | |||
| + | '''1.''' Наповнена чим-небудь дорожня торба або мішок, пристосовані для носіння їх за плечима. Возьми на плечі з хлібом клунок; Нехай йому лихий прасунок. Як голодом нам помирать (Іван Котляревський, I, 1952, 125); Заробітчани ввійшли в шинок, поскидали з плечей клунки, посідали вряд на лаві (Панас Мирний, I, 1949, 228), В коридор.. вагона зайшов юнак із клунком і великим чемоданом (Петро Панч, В дорозі, 1959, 176). | ||
| + | |||
| + | '''2.''' Зав'язана кінцями хустка, шматок тканини тощо з укладеними в ній речами, пожитками й т. ін.; вузол. Любка принесла дідові харч в клунку (Нечуй-Левицький, II, 1956, 112); В руках у старої клунок, загорнутий у червону хустину (Олексій Полторацький, Дит. Гоголя, 1954, 112); За прилавком [на базарі], обклавшись клунками і мішками, сидів Василь Лигун (Михайло Чабанівський, Тече вода.., 1961, 55). | ||
| + | |||
| + | '''3.''' розм. Півмішка чого-небудь як міра. Засвітила я світло, дивлюсь, а він приніс п'ять шматків сала ще й клунок пшениці (Нечуй-Левицький, III, 1956, 282); Август присвічує лойовою свічкою своєму батькові.., а той тягне « хату клунок вовни (Леся Українка, IV, 1954, 215). | ||
| + | |||
| + | http://sum.in.ua/p/4/192/1[http://sum.in.ua/p/4/192/1 Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)] | ||
Версія за 14:12, 24 листопада 2015
Тлумок, -мка, м. = Клунок. Ум. Тлумочок.
1. Наповнена чим-небудь дорожня торба або мішок, пристосовані для носіння їх за плечима. Возьми на плечі з хлібом клунок; Нехай йому лихий прасунок. Як голодом нам помирать (Іван Котляревський, I, 1952, 125); Заробітчани ввійшли в шинок, поскидали з плечей клунки, посідали вряд на лаві (Панас Мирний, I, 1949, 228), В коридор.. вагона зайшов юнак із клунком і великим чемоданом (Петро Панч, В дорозі, 1959, 176).
2. Зав'язана кінцями хустка, шматок тканини тощо з укладеними в ній речами, пожитками й т. ін.; вузол. Любка принесла дідові харч в клунку (Нечуй-Левицький, II, 1956, 112); В руках у старої клунок, загорнутий у червону хустину (Олексій Полторацький, Дит. Гоголя, 1954, 112); За прилавком [на базарі], обклавшись клунками і мішками, сидів Василь Лигун (Михайло Чабанівський, Тече вода.., 1961, 55).
3. розм. Півмішка чого-небудь як міра. Засвітила я світло, дивлюсь, а він приніс п'ять шматків сала ще й клунок пшениці (Нечуй-Левицький, III, 1956, 282); Август присвічує лойовою свічкою своєму батькові.., а той тягне « хату клунок вовни (Леся Українка, IV, 1954, 215).
http://sum.in.ua/p/4/192/1Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
