Відмінності між версіями «Ткаченко»
(Створена сторінка: '''Ткаченко, -ка, '''''м. ''Сынъ ткача. Желех. Категорія:Тк) |
|||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Ткаченко, -ка, '''''м. ''Сынъ ткача. Желех. | '''Ткаченко, -ка, '''''м. ''Сынъ ткача. Желех. | ||
[[Категорія:Тк]] | [[Категорія:Тк]] | ||
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | ===[http://sum.in.ua/s/tkachenko Словник української мови. Академічний тлумачний словник (1970—1980)]=== | ||
| + | |||
| + | ТКАЧЕНКО, а, чол., заст. Син ткача. | ||
| + | |||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ткач.JPG|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ткач1.png|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ткач2.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ткач3.jpg|x140px]] | ||
| + | |} | ||
| + | ==Медіа== | ||
| + | |||
| + | {{#ev:youtube|5oKJph1SU0s}} | ||
| + | |||
| + | ==Див. також== | ||
| + | [http://www.svij.com.ua/article.php?articleID=102 Українська символіка та національні вироби. Ткацтво] | ||
| + | |||
| + | [http://storinka-m.kiev.ua/article.php?id=722 Ткацтво i килимарство] | ||
| + | |||
| + | [[Ткачик]] | ||
| + | |||
| + | [[Ткаля]] | ||
| + | |||
| + | [[Ткач]] | ||
| + | |||
| + | [[Ткацтво]] | ||
| + | |||
| + | ==Цікаві факти== | ||
| + | |||
| + | Основними матеріалами для виготовлення килимів були вовна, льон і коноплі. Залежно від регіону змінювалися техніки виготовлення килимів, візерунки та орнаменти. Всі українські килими були двосторонніми. За малюнком можна було точно сказати, в якому регіоні він був виготовлений, адже в Правобережній Україні переважав малюнок з геометричних фігур, а в Лівобережній - орнамент із квітів. | ||
| + | |||
| + | Первісним ткацьким знаряддям був верстат вертикального типу, основна конструктивна частина якого — вертикально встановлена рама. Для натягування поздовжніх ниток — основи та зручності переплітання до них внизу прив'язували кам'яні або глиняні тягарці. Нитки основи розділяли на дві групи — парні й непарні. Парні прив'язували жмутами до одного ряду тягарців, непарні — до іншого. Такий розподіл полегшував ткачам прокладати поміж основою поперечно спрямовані нитки піткання вручну або з допомогою тонкої палички — «глиці» прибивати їх зубцями до краю витканого виробу. Такі верстати подекуди збереглися й до наших днів; на них ткали шлеї, пояси, ремені, рогожі, килими тощо. | ||
| + | |||
| + | Численні археологічні знахідки прядильно-ткацьких знарядь (пряслиць для веретен, кам'яних і глиняних тягарців для натягування основи у вертикальних ткацьких верстатах) засвідчують значне поширення і високий рівень ткацтва на теренах України в період трипільської культури. | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут людини]] | ||
Версія за 18:22, 1 грудня 2013
Ткаченко, -ка, м. Сынъ ткача. Желех.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови. Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ТКАЧЕНКО, а, чол., заст. Син ткача.
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Українська символіка та національні вироби. Ткацтво
Цікаві факти
Основними матеріалами для виготовлення килимів були вовна, льон і коноплі. Залежно від регіону змінювалися техніки виготовлення килимів, візерунки та орнаменти. Всі українські килими були двосторонніми. За малюнком можна було точно сказати, в якому регіоні він був виготовлений, адже в Правобережній Україні переважав малюнок з геометричних фігур, а в Лівобережній - орнамент із квітів.
Первісним ткацьким знаряддям був верстат вертикального типу, основна конструктивна частина якого — вертикально встановлена рама. Для натягування поздовжніх ниток — основи та зручності переплітання до них внизу прив'язували кам'яні або глиняні тягарці. Нитки основи розділяли на дві групи — парні й непарні. Парні прив'язували жмутами до одного ряду тягарців, непарні — до іншого. Такий розподіл полегшував ткачам прокладати поміж основою поперечно спрямовані нитки піткання вручну або з допомогою тонкої палички — «глиці» прибивати їх зубцями до краю витканого виробу. Такі верстати подекуди збереглися й до наших днів; на них ткали шлеї, пояси, ремені, рогожі, килими тощо.
Численні археологічні знахідки прядильно-ткацьких знарядь (пряслиць для веретен, кам'яних і глиняних тягарців для натягування основи у вертикальних ткацьких верстатах) засвідчують значне поширення і високий рівень ткацтва на теренах України в період трипільської культури.
