Відмінності між версіями «Тілесний»
(Створена сторінка: '''Тілесний, -а, -е. '''Тѣлесный. Категорія:Ті) |
|||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Тілесний, -а, -е. '''Тѣлесный. | '''Тілесний, -а, -е. '''Тѣлесный. | ||
[[Категорія:Ті]] | [[Категорія:Ті]] | ||
| + | |||
| + | 1. Прикм. до тіло 1. Чуття та свідомість землі не властиві одвіку, А як багато речей розмаїтих вона породила. То лиш тому, що багата була на тілесні начатки (Микола Зеров, Вибр., 1966, 178). | ||
| + | ▲ Тілесний кут, мат. — частина простору, обмежена конічною поверхнею. | ||
| + | 2. Стос. до тіла людини або тварини і його фізичної будови; фізичний. Хто спиняє розвій вільної думки, хто вбиває життя душі, той не менший проступник [злочинець] від того, що відбирає тілесне життя (Уляна Кравченко, Вибр., 1958, 244); — Ваші м'язи, — Гальванеску зневажливо вщипнув Сахно за руку, — ваші жили, вся ваша тілесна структура тендітна (Юрій Смолич, Прекрасні катастрофи, 1956, 90); | ||
| + | // Який заподіюється, завдається тілу (у 2 знач.). Дурниця всі рани й душевні, й тілесні, 3 нудьгою чи з кров'ю: Бо знаю я, серце, що всі мої болі Погоїть любов'ю (Агатангел Кримський, Вибр., 1965, 65); Щиро вірили [учителі братських шкіл], що без тілесної кари годі стати чесною і освіченою людиною (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 316); | ||
| + | // Власт. тілу (у 2 знач.). Єдність психічних і тілесних проявів. | ||
| + | 3. розм. Який має не худе, достатньої повноти тіло. [Тіпка:] Перш які були з себе показні, тілесні, а тепер немов з воску зліплені... (Марко Кропивницький, II, 1958, 404). | ||
| + | 4. Жовтувато-білий з рожевим відтінком, як тіло людини. Тілесний колір; Тілесна фарба. | ||
Версія за 00:02, 1 грудня 2016
Тілесний, -а, -е. Тѣлесный.
1. Прикм. до тіло 1. Чуття та свідомість землі не властиві одвіку, А як багато речей розмаїтих вона породила. То лиш тому, що багата була на тілесні начатки (Микола Зеров, Вибр., 1966, 178). ▲ Тілесний кут, мат. — частина простору, обмежена конічною поверхнею. 2. Стос. до тіла людини або тварини і його фізичної будови; фізичний. Хто спиняє розвій вільної думки, хто вбиває життя душі, той не менший проступник [злочинець] від того, що відбирає тілесне життя (Уляна Кравченко, Вибр., 1958, 244); — Ваші м'язи, — Гальванеску зневажливо вщипнув Сахно за руку, — ваші жили, вся ваша тілесна структура тендітна (Юрій Смолич, Прекрасні катастрофи, 1956, 90); // Який заподіюється, завдається тілу (у 2 знач.). Дурниця всі рани й душевні, й тілесні, 3 нудьгою чи з кров'ю: Бо знаю я, серце, що всі мої болі Погоїть любов'ю (Агатангел Кримський, Вибр., 1965, 65); Щиро вірили [учителі братських шкіл], що без тілесної кари годі стати чесною і освіченою людиною (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 316); // Власт. тілу (у 2 знач.). Єдність психічних і тілесних проявів. 3. розм. Який має не худе, достатньої повноти тіло. [Тіпка:] Перш які були з себе показні, тілесні, а тепер немов з воску зліплені... (Марко Кропивницький, II, 1958, 404). 4. Жовтувато-білий з рожевим відтінком, як тіло людини. Тілесний колір; Тілесна фарба.
