Відмінності між версіями «Тихомирний»
(Створена сторінка: '''Тихомирний, -а, -е. '''Спокойный, тихій. ''Серце кволе, тихомирне. ''К. Дз. 236. ''Нас тройко тихо...) |
|||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Тихомирний, -а, -е. '''Спокойный, тихій. ''Серце кволе, тихомирне. ''К. Дз. 236. ''Нас тройко тихомирних у хаті. ''Г. Барв. 372. | '''Тихомирний, -а, -е. '''Спокойный, тихій. ''Серце кволе, тихомирне. ''К. Дз. 236. ''Нас тройко тихомирних у хаті. ''Г. Барв. 372. | ||
[[Категорія:Ти]] | [[Категорія:Ти]] | ||
+ | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут філології]] | ||
+ | [[Категорія:Слова 2018 року]] | ||
+ | |||
+ | ==Академічний тлумачний словник (1970-1980)== | ||
+ | ТИХОМИ́РНИЙ, а, е, розм. | ||
+ | 1.Тихий, сумирний. Нас тройко тихомирних у хаті. Всі вкупі робимо (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 372); Якою тихомирною дівчинкою була лісовичка..! (Олесь Донченко, V, 1957, 71). | ||
+ | 2.Спокійний, неквапливий. Розмовами з Смотрицьким він жив навіть і тоді, коли лише сподівався на них, готувався до них. А в тихомирній розмові — спочивав душею й тілом (Іван Ле, Наливайко, 1957, 120); | ||
+ | Який навіває спокій. І тихомирний сонячний пейзаж Кругом нас непомітно обступає... (Степан Крижанівський, Срібне весілля, 1957, 53); | ||
+ | Який умиротворяє. Гнат.. відчув, як спадає йому на серце тихомирний спокій (Петро Панч, В дорозі, 1959, 49). | ||
+ | |||
+ | ==Іллюстрації== | ||
+ | [[Файл:Спокій.jpeg|140px|Спокій.jpeg]] | ||
+ | |||
+ | ==Медіа== | ||
+ | https://www.youtube.com/watch?v=r-fMwayQSBI | ||
+ | {{#ev:youtube|r-fMwayQSBI}} | ||
+ | |||
+ | ==Див. також== | ||
+ | https://www.slovnyk.ua/index.php?swrd=%D1%82%D0%B8%D1%85%D0%BE%D0%BC%D0%B8%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%B9 | ||
+ | |||
+ | ==Джерела та література== | ||
+ | http://sum.in.ua/s/tykhomyrnyj | ||
+ | Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979. — Стор. 133. |
Версія за 23:25, 17 листопада 2018
Тихомирний, -а, -е. Спокойный, тихій. Серце кволе, тихомирне. К. Дз. 236. Нас тройко тихомирних у хаті. Г. Барв. 372.
Зміст
Академічний тлумачний словник (1970-1980)
ТИХОМИ́РНИЙ, а, е, розм. 1.Тихий, сумирний. Нас тройко тихомирних у хаті. Всі вкупі робимо (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 372); Якою тихомирною дівчинкою була лісовичка..! (Олесь Донченко, V, 1957, 71). 2.Спокійний, неквапливий. Розмовами з Смотрицьким він жив навіть і тоді, коли лише сподівався на них, готувався до них. А в тихомирній розмові — спочивав душею й тілом (Іван Ле, Наливайко, 1957, 120); Який навіває спокій. І тихомирний сонячний пейзаж Кругом нас непомітно обступає... (Степан Крижанівський, Срібне весілля, 1957, 53); Який умиротворяє. Гнат.. відчув, як спадає йому на серце тихомирний спокій (Петро Панч, В дорозі, 1959, 49).
Іллюстрації
Медіа
https://www.youtube.com/watch?v=r-fMwayQSBI
Див. також
https://www.slovnyk.ua/index.php?swrd=%D1%82%D0%B8%D1%85%D0%BE%D0%BC%D0%B8%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%B9
Джерела та література
http://sum.in.ua/s/tykhomyrnyj Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979. — Стор. 133.