Відмінності між версіями «Термінувати»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: '''Термінува́ти, -ну́ю, -єш, '''''гл. ''Проживать опредѣленное время (особенно въ обученіи маст...)
 
Рядок 1: Рядок 1:
 
'''Термінува́ти, -ну́ю, -єш, '''''гл. ''Проживать опредѣленное время (особенно въ обученіи мастерству). ''Я термінував п’ять літ, заким визволили в челядники. ''Шейк.  
 
'''Термінува́ти, -ну́ю, -єш, '''''гл. ''Проживать опредѣленное время (особенно въ обученіи мастерству). ''Я термінував п’ять літ, заким визволили в челядники. ''Шейк.  
 
[[Категорія:Те]]
 
[[Категорія:Те]]
 +
 +
== У сучасних словниках ==
 +
 +
== ТЕРМІНУВАТИ 1 ==
 +
, ую, уєш, недок. і док., перех., спец. Називати що-небудь якимсь терміном; давати певну наукову назву чому-небудь.
 +
 +
Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979. — Стор. 88.Коментарі (0)
 +
== ТЕРМІНУВАТИ 2 ==
 +
, ую, уєш, недок., діал., заст. Учитися певний час у ремісника. — Досі ми термінували, тепер мусимо майстрами зробитися (Іван Франко, III, 1950, 397).
 +
 +
Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979. — Стор. 88.

Версія за 20:33, 3 грудня 2018

Термінува́ти, -ну́ю, -єш, гл. Проживать опредѣленное время (особенно въ обученіи мастерству). Я термінував п’ять літ, заким визволили в челядники. Шейк.

У сучасних словниках

ТЕРМІНУВАТИ 1

, ую, уєш, недок. і док., перех., спец. Називати що-небудь якимсь терміном; давати певну наукову назву чому-небудь.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979. — Стор. 88.Коментарі (0)

ТЕРМІНУВАТИ 2

, ую, уєш, недок., діал., заст. Учитися певний час у ремісника. — Досі ми термінували, тепер мусимо майстрами зробитися (Іван Франко, III, 1950, 397).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979. — Стор. 88.