Відмінності між версіями «Танець»
(Створена сторінка: '''Танець, -нцю, '''''м. ''1) Танецъ. ''В танці два кінці: або сам упадеш, або тебе трутят, а все наб...) |
|||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
+ | [[Файл:Gopak12_b_6.jpg|thumb|Гопак-український народний танець]] | ||
+ | == Словник Б. Д. Грінченка == | ||
'''Танець, -нцю, '''''м. ''1) Танецъ. ''В танці два кінці: або сам упадеш, або тебе трутят, а все наб’єшся. ''Шейк. 2) '''Кривий '''— Родъ хоровода. Грин. III. 97. Ум. '''Танчик. '''Гол. IV. 93. | '''Танець, -нцю, '''''м. ''1) Танецъ. ''В танці два кінці: або сам упадеш, або тебе трутят, а все наб’єшся. ''Шейк. 2) '''Кривий '''— Родъ хоровода. Грин. III. 97. Ум. '''Танчик. '''Гол. IV. 93. | ||
+ | |||
+ | == Інакші словники == | ||
+ | |||
+ | '''ТАНЕЦЬ''' | ||
+ | 1. тільки одн. Вид мистецтва, у якому художній образ створюється пластичними та ритмічними рухами людського тіла. Збірників етнографічних записів музики і хореографії, в яких знайшло б відображення все багатство народного танцю, ще немає (Народна творчість та етнографія, 2, 1957, 137); Теорія танцю; Історія танцю. | ||
+ | |||
+ | 2. Сукупність пластичних і ритмічних рухів певного темпу й характеру, що їх виконують у такт певній музиці. — А я ж у танцювальному гуртку! Я багато танців знаю: і польку, і краков'яка, і козачка, і гопака, і лезгинку (Остап Вишня, II, 1956, 291); Бальні танці; Гуцульський танець; * Образно. Вони танцювали смертельний танець, оті червоні маски, з яких парувала гаряча кров (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 343). | ||
+ | |||
+ | 3. Виконання таких рухів. Чайченко став коло Катрі і взяв її у танець (Марко Вовчок, I, 1955, 190); Всі рухи його, важкуваті звичайно, ставали у танці легкими й повабними, ноги ледве торкались землі, руки гнулись, ял гумові, вся фігура його нагадувала тонку й гнучку лозину (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 375); Вона встає з-за столу і.. підходить до капітана: — Чи можна вас запросити до танцю? (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 158). | ||
+ | Грати (співати, приспівувати і т. ін.) до танцю (до танців) — виконувати танцювальну мелодію на музичному інструменті або наспівувати її. Музики грають до танців. Бояри й дружки танцюють. Свашки приспівують до танців (Нечуй-Левицький, II, 1956, 430); [Герасим:] Та ну її [пісню] к бісу, це нудна! Співай до танців (Панас Мирний, V, 1955, 90). | ||
+ | ♦ Іти (піти, пускатися, пуститися і т. ін.) в танець (до танцю) — починати танцювати, виконувати танець. Еней і сам так розходився,.. Що трохи не увередився, Пішовши з Гандзею в танець (Іван Котляревський, I, 1952, 73); Сотничиха.. встає, стука корками і теж пускається у танець (Олекса Стороженко, I, 1957, 301); З усіх дівчат за столом зосталася сидіти тільки Ліна, вона чомусь не пішла до танцю (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 158); Ноги аж затрусилися (затрусяться) до танцю див. затруситися; Повести в танець див. поводити 1. | ||
+ | |||
+ | 4. Музичний твір у ритмі, стилі й темпі музики до таких рухів. У неділю на селі.. Сиділи лірники та грали По шелягу за танець. Кругом аж курява вставала. Дівчата танцювали (Тарас Шевченко, II, 1963, 98); Він любив музику веселу і знав напам'ять богато [багато] танців і народних пісень (Іван Франко, VII, 1951, 243); Кинеш копійку на шинквас — і Лукаш прокрутить на грамофоні одну пісню чи танець. А ти роби, що хочеш, — абе слухай, або танцюй (Михайло Стельмах, I, 1964, 194); Оркестр грає морський танець (Олександр Корнійчук, I, 1955, 49). | ||
+ | |||
+ | 5. тільки мн. Розваги, учасники яких танцюють. На хуторі Танці та музики — Аж де півночі (Тарас Шевченко, II, 1963, 212); Обід мав бути далеко пізніше і дуже парадний, а потім забави, танці та урочиста вечеря (Леся Українка, III, 1952, 666); Неподалік, біля сільбуду, заграла музика; вулицями поспішала молодь на танці — поодинці й невеличкими гуртками (Михайло Стельмах, II, 1962, 411). | ||
+ | |||
+ | 6. рідко. Те саме, що танок 1. [Танок] «Веснянка» дуже поширений на Україні. Цей здебільшого плавний, ліричний танець виконується дівчатами (Збірник українських народних танців, 1957, 3). | ||
+ | |||
+ | 7. спец. Однотипні ритмічні рухи бджіл-розвідниць, якими вони вказують іншим бджолам родини напрям польоту за взятком. Напрямок польоту — тепер це доведено — бджоли-вербувальниці передають також у фігурах свого танцю (Бджоли, 1955, 163); І ритм, і кількість поворотів, і швидкість бігу бджоли під час танцю мають, як стало ясно, певне значення (Бджоли, 1955, 162). | ||
+ | ▲ Танець святого Вітта — те саме, що Вітова хвороба. Книжка була маленького формату,.. на обложці [обкладинці] в червоному тоні якісь фігури.. у викручених позах, з дикими виразами, так, немев вони кудись женуться несамовито, чи корчаться в танці св. Вітта (Леся Українка, III, 1952, 617).''Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979'' | ||
+ | |||
+ | '''ТАНЕЦЬ''' | ||
+ | Порядок рухів та жестів людини, упорядкованих у часі (ритм) та просторі (композиція), які переважно виконуються під акомпанемент музики. ''УСЕ (Універсальний словник-енциклопедія)'' | ||
+ | |||
+ | '''ТАНЕЦЬ''' | ||
+ | та́ не́ ць | ||
+ | іменник чоловічого роду ''Орфографічний словник української мови'' | ||
+ | |||
+ | '''ТАНЕЦЬ''' | ||
+ | (груповий) танок, коло; танчик; мн. ТАНЦІ, забава <з танцями>, п! МУЗИКИ, зн. танцюльки.''Словник синонімів'' | ||
+ | |||
+ | '''ТАНЕЦЬ''' | ||
+ | Вид мистецтва, де художні образи створюються засобами пластичних рухів, які виконуються в чіткому ритмі та виразних поз людського тіла. В танці відображається емоційно - образний зміст музичних творів. Народний Т. - яскраве вираження менталітету і творчості, віддзеркалення традицій, хореографічної мови, пластичної виразності у співвідношенні з музикою кожного народу. Класичний Т. є основою мистецтва балету, започаткованого наприкінці XVI ст. і вимагає спеціальної підготовки. Естрадний Т. має власну специфіку та підпорядкований завданням підтримки виступу певного естрадного співака. ''Музичні терміни'' | ||
+ | |||
+ | '''ТАНЕЦЬ''' dance; піти на танці-go dancing ''Новий англо-український, українсько-англійський словник, 2002'' | ||
+ | |||
+ | '''ТАНЕЦЬ''' danse; народні танці danses popularies, danses folkloriques ''Новий французько-український, українсько-французький словник,2007'' | ||
+ | |||
+ | Павлова Настя, Оксана Матвійчук | ||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
[[Категорія:Та]] | [[Категорія:Та]] |
Версія за 18:12, 24 квітня 2013
Словник Б. Д. Грінченка
Танець, -нцю, м. 1) Танецъ. В танці два кінці: або сам упадеш, або тебе трутят, а все наб’єшся. Шейк. 2) Кривий — Родъ хоровода. Грин. III. 97. Ум. Танчик. Гол. IV. 93.
Інакші словники
ТАНЕЦЬ 1. тільки одн. Вид мистецтва, у якому художній образ створюється пластичними та ритмічними рухами людського тіла. Збірників етнографічних записів музики і хореографії, в яких знайшло б відображення все багатство народного танцю, ще немає (Народна творчість та етнографія, 2, 1957, 137); Теорія танцю; Історія танцю.
2. Сукупність пластичних і ритмічних рухів певного темпу й характеру, що їх виконують у такт певній музиці. — А я ж у танцювальному гуртку! Я багато танців знаю: і польку, і краков'яка, і козачка, і гопака, і лезгинку (Остап Вишня, II, 1956, 291); Бальні танці; Гуцульський танець; * Образно. Вони танцювали смертельний танець, оті червоні маски, з яких парувала гаряча кров (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 343).
3. Виконання таких рухів. Чайченко став коло Катрі і взяв її у танець (Марко Вовчок, I, 1955, 190); Всі рухи його, важкуваті звичайно, ставали у танці легкими й повабними, ноги ледве торкались землі, руки гнулись, ял гумові, вся фігура його нагадувала тонку й гнучку лозину (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 375); Вона встає з-за столу і.. підходить до капітана: — Чи можна вас запросити до танцю? (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 158). Грати (співати, приспівувати і т. ін.) до танцю (до танців) — виконувати танцювальну мелодію на музичному інструменті або наспівувати її. Музики грають до танців. Бояри й дружки танцюють. Свашки приспівують до танців (Нечуй-Левицький, II, 1956, 430); [Герасим:] Та ну її [пісню] к бісу, це нудна! Співай до танців (Панас Мирний, V, 1955, 90). ♦ Іти (піти, пускатися, пуститися і т. ін.) в танець (до танцю) — починати танцювати, виконувати танець. Еней і сам так розходився,.. Що трохи не увередився, Пішовши з Гандзею в танець (Іван Котляревський, I, 1952, 73); Сотничиха.. встає, стука корками і теж пускається у танець (Олекса Стороженко, I, 1957, 301); З усіх дівчат за столом зосталася сидіти тільки Ліна, вона чомусь не пішла до танцю (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 158); Ноги аж затрусилися (затрусяться) до танцю див. затруситися; Повести в танець див. поводити 1.
4. Музичний твір у ритмі, стилі й темпі музики до таких рухів. У неділю на селі.. Сиділи лірники та грали По шелягу за танець. Кругом аж курява вставала. Дівчата танцювали (Тарас Шевченко, II, 1963, 98); Він любив музику веселу і знав напам'ять богато [багато] танців і народних пісень (Іван Франко, VII, 1951, 243); Кинеш копійку на шинквас — і Лукаш прокрутить на грамофоні одну пісню чи танець. А ти роби, що хочеш, — абе слухай, або танцюй (Михайло Стельмах, I, 1964, 194); Оркестр грає морський танець (Олександр Корнійчук, I, 1955, 49).
5. тільки мн. Розваги, учасники яких танцюють. На хуторі Танці та музики — Аж де півночі (Тарас Шевченко, II, 1963, 212); Обід мав бути далеко пізніше і дуже парадний, а потім забави, танці та урочиста вечеря (Леся Українка, III, 1952, 666); Неподалік, біля сільбуду, заграла музика; вулицями поспішала молодь на танці — поодинці й невеличкими гуртками (Михайло Стельмах, II, 1962, 411).
6. рідко. Те саме, що танок 1. [Танок] «Веснянка» дуже поширений на Україні. Цей здебільшого плавний, ліричний танець виконується дівчатами (Збірник українських народних танців, 1957, 3).
7. спец. Однотипні ритмічні рухи бджіл-розвідниць, якими вони вказують іншим бджолам родини напрям польоту за взятком. Напрямок польоту — тепер це доведено — бджоли-вербувальниці передають також у фігурах свого танцю (Бджоли, 1955, 163); І ритм, і кількість поворотів, і швидкість бігу бджоли під час танцю мають, як стало ясно, певне значення (Бджоли, 1955, 162). ▲ Танець святого Вітта — те саме, що Вітова хвороба. Книжка була маленького формату,.. на обложці [обкладинці] в червоному тоні якісь фігури.. у викручених позах, з дикими виразами, так, немев вони кудись женуться несамовито, чи корчаться в танці св. Вітта (Леся Українка, III, 1952, 617).Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979
ТАНЕЦЬ Порядок рухів та жестів людини, упорядкованих у часі (ритм) та просторі (композиція), які переважно виконуються під акомпанемент музики. УСЕ (Універсальний словник-енциклопедія)
ТАНЕЦЬ та́ не́ ць іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
ТАНЕЦЬ (груповий) танок, коло; танчик; мн. ТАНЦІ, забава <з танцями>, п! МУЗИКИ, зн. танцюльки.Словник синонімів
ТАНЕЦЬ Вид мистецтва, де художні образи створюються засобами пластичних рухів, які виконуються в чіткому ритмі та виразних поз людського тіла. В танці відображається емоційно - образний зміст музичних творів. Народний Т. - яскраве вираження менталітету і творчості, віддзеркалення традицій, хореографічної мови, пластичної виразності у співвідношенні з музикою кожного народу. Класичний Т. є основою мистецтва балету, започаткованого наприкінці XVI ст. і вимагає спеціальної підготовки. Естрадний Т. має власну специфіку та підпорядкований завданням підтримки виступу певного естрадного співака. Музичні терміни
ТАНЕЦЬ dance; піти на танці-go dancing Новий англо-український, українсько-англійський словник, 2002
ТАНЕЦЬ danse; народні танці danses popularies, danses folkloriques Новий французько-український, українсько-французький словник,2007
Павлова Настя, Оксана Матвійчук