Відмінності між версіями «Таборитися»
(Створена сторінка: '''Таборитися, -рю́ся, -ришся, '''''гл. ''Располагаться лагеремъ, станомъ, таборомъ. Шейк. [[Кат...) |
|||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| + | =Словник Грінченка= | ||
'''Таборитися, -рю́ся, -ришся, '''''гл. ''Располагаться лагеремъ, станомъ, таборомъ. Шейк. | '''Таборитися, -рю́ся, -ришся, '''''гл. ''Располагаться лагеремъ, станомъ, таборомъ. Шейк. | ||
[[Категорія:Та]] | [[Категорія:Та]] | ||
| + | =Сучасні словники= | ||
| + | ===Академічний тлумачний словник(1970-1980)=== | ||
| + | [http://sum.in.ua/s/taborytysja ТАБОРИ́ТИСЯ], рюся, ришся, недок. | ||
| + | 1. Розташовуватися табором для перепочинку, ночівлі тощо (про великі групи людей). Скільки видно, таборяться по пісках наїжджі, біліють ятки та намети (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 33); В сиву давнину біля цієї могили таборилися стійбища кочівників (Спиридон Добровольський, Тече річка.., 1961, 11); Хоч земля ще й не протряхла після дощу, проте косарі, поспішаючи впоратись з урожаєм, — уже таборились (Яків Баш, Надія, 1960, 238). | ||
| + | 2. перен. Збиратися групами; скупчуватися. Дівчата співають і славлять весну, а парубоччя табориться округ них (Юрій Яновський, II, 1958, 183); Все місто в ці дні пропахло кізяками та плавневим сіном. Всюди гамірливо таборяться війська, іржуть коні (Олесь Гончар, II, 1959, 102); | ||
| + | // Розташовуватися у великій кількості на невеликій площі один біля одного (про предмети тощо). — А наші хатки на колесах, правда, гарненькі? — киває Василинка на яскраві жовто-червоні та голубенькі вагончики, що, наче автобуси на стоянці, таборяться внизу (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 191); На схилах таборилися хмари (Семен Скляренко, Помилка, 1933, 104). | ||
| + | Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979. — Стор. 10. | ||
| + | |||
| + | ===Словник України online=== | ||
| + | [http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ табори́тися] – дієслово недоконаного виду | ||
| + | |||
| + | ===Словопедія=== | ||
| + | [http://slovopedia.org.ua/41/53410/273961.html ТАБОРИТИСЯ] | ||
| + | ставати табором <кошем>, р. таборувати; док. ОТАБОРИТИСЯ, окошитися | ||
| + | |||
| + | ===Орфоепічний словник української мови=== | ||
| + | [https://ukrainian_pronouncing.academic.ru/8723 таборитися] | ||
| + | [табори/тиес'а] | ||
| + | -боур'у/с'а, -ри/с':а, -ри/ц':а, -риемо/с'а, -риете/с'а, -р'а/ц':а; нак. -ри/с'а, -боур'і/ц':а | ||
Версія за 22:22, 7 листопада 2017
Зміст
Словник Грінченка
Таборитися, -рю́ся, -ришся, гл. Располагаться лагеремъ, станомъ, таборомъ. Шейк.
Сучасні словники
Академічний тлумачний словник(1970-1980)
ТАБОРИ́ТИСЯ, рюся, ришся, недок. 1. Розташовуватися табором для перепочинку, ночівлі тощо (про великі групи людей). Скільки видно, таборяться по пісках наїжджі, біліють ятки та намети (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 33); В сиву давнину біля цієї могили таборилися стійбища кочівників (Спиридон Добровольський, Тече річка.., 1961, 11); Хоч земля ще й не протряхла після дощу, проте косарі, поспішаючи впоратись з урожаєм, — уже таборились (Яків Баш, Надія, 1960, 238). 2. перен. Збиратися групами; скупчуватися. Дівчата співають і славлять весну, а парубоччя табориться округ них (Юрій Яновський, II, 1958, 183); Все місто в ці дні пропахло кізяками та плавневим сіном. Всюди гамірливо таборяться війська, іржуть коні (Олесь Гончар, II, 1959, 102); // Розташовуватися у великій кількості на невеликій площі один біля одного (про предмети тощо). — А наші хатки на колесах, правда, гарненькі? — киває Василинка на яскраві жовто-червоні та голубенькі вагончики, що, наче автобуси на стоянці, таборяться внизу (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 191); На схилах таборилися хмари (Семен Скляренко, Помилка, 1933, 104). Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979. — Стор. 10.
Словник України online
табори́тися – дієслово недоконаного виду
Словопедія
ТАБОРИТИСЯ ставати табором <кошем>, р. таборувати; док. ОТАБОРИТИСЯ, окошитися
Орфоепічний словник української мови
таборитися [табори/тиес'а] -боур'у/с'а, -ри/с':а, -ри/ц':а, -риемо/с'а, -риете/с'а, -р'а/ц':а; нак. -ри/с'а, -боур'і/ц':а
