Відмінності між версіями «Табір»
(Створена сторінка: '''Табір, -бору, '''''м. ''= '''Табор. '''Гол. IV. 403. Категорія:Та) |
|||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Табір, -бору, '''''м. ''= '''Табор. '''Гол. IV. 403. | '''Табір, -бору, '''''м. ''= '''Табор. '''Гол. IV. 403. | ||
[[Категорія:Та]] | [[Категорія:Та]] | ||
| + | |||
| + | ==Піонерський табір== | ||
| + | |||
| + | Піонерський табір, виховно-оздоровча установа для піонерів і школярів (від 7 до 15 років), організовуване на час літніх і зимових канікул радами і комітетами профспілок спільно з комітетами комсомолу, господарськими організаціями, правліннями колгоспів, органами народної освіти, охорона здоров'я, комітетами з фізичної культури і спорту і ін. Основний тип П. л. — заміський. Для ослаблених дітей, а також дітей з деякими хронічними захворюваннями, дефектами мови і ін. створюються санаторні табори (деякі з них працюють цілорічно). Для піонерів і школярів, що залишилися на літо в місті, відкриваються міські П. л., у яких діти знаходяться в денний час. Над міськими П. л. шефствують підприємства, установи і організації. Отримують розвиток колгоспні, міжколгоспні П. л. Для учнів середньої школи і професійно-технічних училищ організовуються оздоровчі спортивні, військово-спортивні, туристські, профільні (юних техніків, натуралістів, геологів і ін.) табори, а також табори праці і відпочинку (як правило, на базі сільських шкіл, колгоспів, радгоспів). П. л. і табори для старшокласників містяться за рахунок засобів бюджету соціального страхування, профспілкового бюджету, засобів господарських організацій, централізованого союзного фонду соціального страхування колгоспників, а також за рахунок засобів, що отримуються від батьків за путівки (у встановленому розмірі ВЦСПС — біля 1 / 3 вартості путівки). | ||
| + | |||
| + | загрузка... | ||
| + | В П. л. створюються дружини піонерські, працюють різні дитячі самодіяльні колективи по інтересах. | ||
| + | |||
| + | В 1973 в СРСР функціонувало близько 40 тис. П. л. (9,3 млн. дітей), у тому числі 10,6 тис. заміських (6,1 млн. дітей), 17 тис. таборів праці і відпочинку спортивних, туристських, профільних і ін. (1,6 млн. дітей), 8,3 тис. міських (понад 1 млн.), 3,3 тис. колгоспних (близько 0,5 млн.). | ||
| + | |||
| + | Відповідно до постанови ЦК КПРС «Про заходи по подальшому поліпшенню організації відпочинку піонерів і школярів» (1974) ВЦСПС, ЦК ВЛКСМ, міністерства і відомства СРСР, Рада Міністрів союзних і автономних республік, виконкоми краєвих і обласних Рад депутатів трудящих здійснюють конкретні заходи по подальшому поліпшенню організації оздоровчі роботи і відпочинку школярів, активному використанню літніх канікул в цілях трудового і ідейно-політичного виховання підростаючого покоління, розгортанню різносторонньої фізкультурно-спортивної, екскурсійно-туристської і оздоровчої роботи серед дітей і підлітків. | ||
| + | |||
| + | ==Див.== | ||
| + | Найбільші цілорічні дитячі здравниці СРСР — всесоюзний П. л. ЦК ВЛКСМ Артек, республіканські «Орля» (РРФСР), «Молода гвардія» (УРСР), «Зубр» (БССР). | ||
| + | |||
| + | П. л. і табори старшокласників отримали розвиток в інших соціалістичних країнах. | ||
| + | |||
| + | О. Н. Пушкіна, Ю. Ст Бураков. | ||
Версія за 22:01, 3 листопада 2013
Табір, -бору, м. = Табор. Гол. IV. 403.
Піонерський табір
Піонерський табір, виховно-оздоровча установа для піонерів і школярів (від 7 до 15 років), організовуване на час літніх і зимових канікул радами і комітетами профспілок спільно з комітетами комсомолу, господарськими організаціями, правліннями колгоспів, органами народної освіти, охорона здоров'я, комітетами з фізичної культури і спорту і ін. Основний тип П. л. — заміський. Для ослаблених дітей, а також дітей з деякими хронічними захворюваннями, дефектами мови і ін. створюються санаторні табори (деякі з них працюють цілорічно). Для піонерів і школярів, що залишилися на літо в місті, відкриваються міські П. л., у яких діти знаходяться в денний час. Над міськими П. л. шефствують підприємства, установи і організації. Отримують розвиток колгоспні, міжколгоспні П. л. Для учнів середньої школи і професійно-технічних училищ організовуються оздоровчі спортивні, військово-спортивні, туристські, профільні (юних техніків, натуралістів, геологів і ін.) табори, а також табори праці і відпочинку (як правило, на базі сільських шкіл, колгоспів, радгоспів). П. л. і табори для старшокласників містяться за рахунок засобів бюджету соціального страхування, профспілкового бюджету, засобів господарських організацій, централізованого союзного фонду соціального страхування колгоспників, а також за рахунок засобів, що отримуються від батьків за путівки (у встановленому розмірі ВЦСПС — біля 1 / 3 вартості путівки).
загрузка...
В П. л. створюються дружини піонерські, працюють різні дитячі самодіяльні колективи по інтересах.
В 1973 в СРСР функціонувало близько 40 тис. П. л. (9,3 млн. дітей), у тому числі 10,6 тис. заміських (6,1 млн. дітей), 17 тис. таборів праці і відпочинку спортивних, туристських, профільних і ін. (1,6 млн. дітей), 8,3 тис. міських (понад 1 млн.), 3,3 тис. колгоспних (близько 0,5 млн.).
Відповідно до постанови ЦК КПРС «Про заходи по подальшому поліпшенню організації відпочинку піонерів і школярів» (1974) ВЦСПС, ЦК ВЛКСМ, міністерства і відомства СРСР, Рада Міністрів союзних і автономних республік, виконкоми краєвих і обласних Рад депутатів трудящих здійснюють конкретні заходи по подальшому поліпшенню організації оздоровчі роботи і відпочинку школярів, активному використанню літніх канікул в цілях трудового і ідейно-політичного виховання підростаючого покоління, розгортанню різносторонньої фізкультурно-спортивної, екскурсійно-туристської і оздоровчої роботи серед дітей і підлітків.
Див.
Найбільші цілорічні дитячі здравниці СРСР — всесоюзний П. л. ЦК ВЛКСМ Артек, республіканські «Орля» (РРФСР), «Молода гвардія» (УРСР), «Зубр» (БССР).
П. л. і табори старшокласників отримали розвиток в інших соціалістичних країнах.
О. Н. Пушкіна, Ю. Ст Бураков.
