Відмінності між версіями «Сюрчання»
(Створена сторінка: '''Сюрча́ння, -ня, '''''с. ''1) Жужжаніе, трескъ (насѣкомыхъ). ''Докучне сюрчання травяних коникі...) |
|||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | ===[http://sum.in.ua/s/sjurchannja Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]=== | ||
| + | СЮРЧА́ННЯ, я, сер. Дія за значенням сюрчати і звуки, утворювані цією дією. Він з насолодою підставляв гаряче лице вільному вітрові, вдихав пахощі трав і річок, слухав сюрчання цвіркунів, шарудіння ховрашків (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 253); Високе небо виблискувало, як полива на відрі, слало на землю тихі шуми: то шелест вітру, то сюрчання пташиних зграй, що збиралися відлітати (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 374); Не довго думаючи, я прориваюсь до двору. За ворітьми чути скажене сюрчання обуреного вартового (Петро Колесник, На фронті.., 1959, 134); Як я любив зимової доби При каганці невпиннеє сюрчання Тих веретен і пісню чи ридання Тихесеньке жіночої журби (Михайло Старицький, Вибр., 1959, 41). | ||
| + | |||
| + | Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 909. | ||
| + | ===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/57719-sjurchannja.html Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка]=== | ||
'''Сюрча́ння, -ня, '''''с. ''1) Жужжаніе, трескъ (насѣкомыхъ). ''Докучне сюрчання травяних коників. ''Мир. ХРВ. 4. 2) Жужжаніе (веретена). | '''Сюрча́ння, -ня, '''''с. ''1) Жужжаніе, трескъ (насѣкомыхъ). ''Докучне сюрчання травяних коників. ''Мир. ХРВ. 4. 2) Жужжаніе (веретена). | ||
| + | |||
| + | ==Іноземні словники== | ||
| + | ===[https://ukrainian_explanatory.academic.ru/175252/%D1%81%D1%8E%D1%80%D1%87%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F Словари и энциклопедии на Академике]=== | ||
| + | сюрчання | ||
| + | -я, с. | ||
| + | Дія за знач. сюрчати і звуки, утворювані цією дією. | ||
| + | Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005. | ||
| + | |||
| + | |||
| + | сюрчати | ||
| + | -чу́, -чи́ш, недок. | ||
| + | 1) Видавати різкі, перев. високі й часто повторювані звуки (про коників, цвіркунів, птахів і т. ін.). | ||
| + | 2) у що і без додатка. Видавати дзвінкі, переливчасті звуки за допомогою свистка, гудка і т. ін. | ||
| + | 3) Дзижчати, хурчати (про веретено, кулю, осколок снаряда і т. ін.). | ||
| + | 4) Дзюрчати (про тонку цівку води). | ||
| + | |||
| + | Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005. | ||
| + | |||
| + | |||
| + | сюрчати | ||
| + | 1) (про комах — коників, цвіркунів тощо, зрідка про деяких птахів — видавати різкі, перев. високі й часто повторювані звуки), сюркати, сюркота[і]ти, цвірчати, цвіркота[і]ти, цвіркати, цюрчати; цюркота[і]ти, тюрлюкати; тріщати, тріскота[і]ти, теркота[і]ти, джерґота[і]ти, джеркота[і]ти (видавати сухі, часто повторювані уривчасті звуки, що нагадують тріск) | ||
| + | — Пор. скрекотати | ||
| + | 2) див. свистіти 2) | ||
| + | |||
| + | Словник синонімів української мови. 2014. | ||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Сюрчання.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Сюрчання1.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Сюрчання2.jpg|x140px]] | ||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | ==Медіа== | ||
| + | {{#ev:youtube| nqgLMjL3N6U}} | ||
| + | {{#ev:youtube| _HMXlF8y6Mg}} | ||
| + | |||
| + | ===[адреса посилання]=== | ||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2018 року]] | ||
[[Категорія:Сю]] | [[Категорія:Сю]] | ||
Версія за 21:04, 15 листопада 2018
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
СЮРЧА́ННЯ, я, сер. Дія за значенням сюрчати і звуки, утворювані цією дією. Він з насолодою підставляв гаряче лице вільному вітрові, вдихав пахощі трав і річок, слухав сюрчання цвіркунів, шарудіння ховрашків (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 253); Високе небо виблискувало, як полива на відрі, слало на землю тихі шуми: то шелест вітру, то сюрчання пташиних зграй, що збиралися відлітати (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 374); Не довго думаючи, я прориваюсь до двору. За ворітьми чути скажене сюрчання обуреного вартового (Петро Колесник, На фронті.., 1959, 134); Як я любив зимової доби При каганці невпиннеє сюрчання Тих веретен і пісню чи ридання Тихесеньке жіночої журби (Михайло Старицький, Вибр., 1959, 41).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 909.
Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка
Сюрча́ння, -ня, с. 1) Жужжаніе, трескъ (насѣкомыхъ). Докучне сюрчання травяних коників. Мир. ХРВ. 4. 2) Жужжаніе (веретена).
Іноземні словники
Словари и энциклопедии на Академике
сюрчання -я, с. Дія за знач. сюрчати і звуки, утворювані цією дією. Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
сюрчати
-чу́, -чи́ш, недок.
1) Видавати різкі, перев. високі й часто повторювані звуки (про коників, цвіркунів, птахів і т. ін.).
2) у що і без додатка. Видавати дзвінкі, переливчасті звуки за допомогою свистка, гудка і т. ін.
3) Дзижчати, хурчати (про веретено, кулю, осколок снаряда і т. ін.).
4) Дзюрчати (про тонку цівку води).
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
сюрчати
1) (про комах — коників, цвіркунів тощо, зрідка про деяких птахів — видавати різкі, перев. високі й часто повторювані звуки), сюркати, сюркота[і]ти, цвірчати, цвіркота[і]ти, цвіркати, цюрчати; цюркота[і]ти, тюрлюкати; тріщати, тріскота[і]ти, теркота[і]ти, джерґота[і]ти, джеркота[і]ти (видавати сухі, часто повторювані уривчасті звуки, що нагадують тріск)
— Пор. скрекотати
2) див. свистіти 2)
Словник синонімів української мови. 2014.
Ілюстрації
|
|
|
