Відмінності між версіями «Сумувати»
(Створена сторінка: '''Сумува́ти, -му́ю, -єш, '''''гл. ''Печалиться, грустить. Мет. 158. ''Сумуючи, частенько плакав. ''К...) |
|||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Сумува́ти, -му́ю, -єш, '''''гл. ''Печалиться, грустить. Мет. 158. ''Сумуючи, частенько плакав. ''Кв. ''На тім степу скрізь могили стоять та сумують. ''Шевч. ''Зроду так гірко не плакала, не сумувала таким тяжким сумом. ''Г. Барв. 144. | '''Сумува́ти, -му́ю, -єш, '''''гл. ''Печалиться, грустить. Мет. 158. ''Сумуючи, частенько плакав. ''Кв. ''На тім степу скрізь могили стоять та сумують. ''Шевч. ''Зроду так гірко не плакала, не сумувала таким тяжким сумом. ''Г. Барв. 144. | ||
[[Категорія:Су]] | [[Категорія:Су]] | ||
| + | // за ким — чим, без кого — чого, розм. по кому — чому. Горювати, тужити за ким-, чим-небудь. Мала [Ліда] для всіх любов.. За тою з моїх сестер буду я сумувати, мамо, доки мого життя... (Ольга Кобилянська, II, 1956, 310); — За Україною все сумуєте? — Нема коли особливо сумувати: на оборону працюємо... (Олесь Гончар, III, 1959, 180); — Не сумуй же тут без мене. я швидко повернуся (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 360); | ||
| + | 1.за ким—чим, без кого — чого і без додатка. Почувати тугу через відсутність кого-, чого-небудь, сумувати без когось, чогось. Скучаю я не за Києвом, а за своєю родиною, за вами і за доброю, нормальною роботою (Леся Українка, V, 1956, 230); Біля воріт виладналися по-святочному зодягнуті старі козаки, які скучали за військом, як мати за дітьми (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 446); — Чого ти, Мелашко, журишся, аж з лиця спала? — питав у неї чоловік. — Скучила за матір'ю (Нечуй-Левицький, II, 1956, 325); Кілька тижнів Франка не бачилася з подругою і дуже за нею скучила (Степан Чорнобривець, Потік.., 1956, 84); Розказала [Маруся] й те, як скучала і журилась без нього (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 60); Данило й не згадує про сестру, наче зроду її й не було, а стара дуже скучав (Марко Вовчок, I, 1955, 98); — Ой, а я скучаю вже! Мамонька мені приснилась, ще й якесь село... чуже (Павло Тичина, II, 1957, 324); Говорила [Лукія], що життя їхнє ще наладиться.., скучить [чоловік] — сам ще й просити прийде (Андрій Головко, II, 1957, 147); | ||
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | ==Медіа== | ||
| + | |||
| + | ==Див. також== | ||
| + | |||
| + | ==Джерела та література== | ||
| + | |||
| + | ==Зовнішні посилання== | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2018 року]] | ||
Версія за 12:20, 14 листопада 2019
Сумува́ти, -му́ю, -єш, гл. Печалиться, грустить. Мет. 158. Сумуючи, частенько плакав. Кв. На тім степу скрізь могили стоять та сумують. Шевч. Зроду так гірко не плакала, не сумувала таким тяжким сумом. Г. Барв. 144. // за ким — чим, без кого — чого, розм. по кому — чому. Горювати, тужити за ким-, чим-небудь. Мала [Ліда] для всіх любов.. За тою з моїх сестер буду я сумувати, мамо, доки мого життя... (Ольга Кобилянська, II, 1956, 310); — За Україною все сумуєте? — Нема коли особливо сумувати: на оборону працюємо... (Олесь Гончар, III, 1959, 180); — Не сумуй же тут без мене. я швидко повернуся (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 360); 1.за ким—чим, без кого — чого і без додатка. Почувати тугу через відсутність кого-, чого-небудь, сумувати без когось, чогось. Скучаю я не за Києвом, а за своєю родиною, за вами і за доброю, нормальною роботою (Леся Українка, V, 1956, 230); Біля воріт виладналися по-святочному зодягнуті старі козаки, які скучали за військом, як мати за дітьми (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 446); — Чого ти, Мелашко, журишся, аж з лиця спала? — питав у неї чоловік. — Скучила за матір'ю (Нечуй-Левицький, II, 1956, 325); Кілька тижнів Франка не бачилася з подругою і дуже за нею скучила (Степан Чорнобривець, Потік.., 1956, 84); Розказала [Маруся] й те, як скучала і журилась без нього (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 60); Данило й не згадує про сестру, наче зроду її й не було, а стара дуже скучав (Марко Вовчок, I, 1955, 98); — Ой, а я скучаю вже! Мамонька мені приснилась, ще й якесь село... чуже (Павло Тичина, II, 1957, 324); Говорила [Лукія], що життя їхнє ще наладиться.., скучить [чоловік] — сам ще й просити прийде (Андрій Головко, II, 1957, 147);
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Ілюстрації
|
|
|
|
