Відмінності між версіями «Суджений»
(Створена сторінка: '''Суджений, -а, -е. '''Суженый. ''Ой вечірняя зоря двоє діток привела: однеє родженеє, а другеє...) |
|||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Суджений, -а, -е. '''Суженый. ''Ой вечірняя зоря двоє діток привела: однеє родженеє, а другеє судженеє. ''Нп. | '''Суджений, -а, -е. '''Суженый. ''Ой вечірняя зоря двоє діток привела: однеє родженеє, а другеє судженеє. ''Нп. | ||
[[Категорія:Су]] | [[Категорія:Су]] | ||
+ | |||
+ | ==Сучасні словники== | ||
+ | ===[http://sum.in.ua/s/sudzhenyj (Академічний тлумачний словник (1970-1980)]=== | ||
+ | 1. ''Дієпр. пас. теп. і мин. ч.'' до судити. ''Найнеймовірніші чутки гасали по селах та хуторах: німці.. палять хліба в Грунському районі, вирубують ліси, щоб не заводилися партизани: ті, що були розкуркулені та суджені за Радянської влади, тікають із тюрем'' (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 300); — ''В моїй долі є страшенне, безщасне непорозуміння, яке оплутало моє життя, зламало суджений мені талан'' (Михайло Старицький, Облога.., 1961, 87); ''Того, що суджене, боятися не треба'' (Василь Мисик, Біля криниці, 1967, 312); | ||
+ | // суджено, безос. присудк. сл. ''Микита — це був теж коновод з їх товариства. Його піймано, суджено'' (Борис Грінченко, II, 1963, 278); [Жірондист:] ''Кожний в світі може тільки жити або вмирати, третього ж — нічого не суджено на сьому світі людям'' (Леся Українка, II, 1951, 179). | ||
+ | |||
+ | 2. у знач. ''ім.'' '''суджений''', ного, чол.; суджена, ної, жін., розм. Призначений (призначена) долею; наречений (наречена). [Маруся:] ''Мій суджений, мабуть, ще десь на припічку кашу їсть'' (Марко Кропивницький, I, 1958, 94); ''Дружки й світилки, як побачили Оксаниного судженого, оплакували товаришку та більше сумних пісень співали, ніж весільних'' (Арсен Іщук, Вербівчани, 1961, 35); — ''Мамко, я збираюся шукати мою суджену. — Не йди, синку, нікуди. Ти можеш і тут оженитися'' (Три золоті слова, 1968, 107). | ||
+ | |||
+ | |||
+ | ===[https://uk.worldwidedictionary.org/%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B9 Словник синонімів української мови]=== | ||
+ | '''НАРЕЧЕ́НИЙ''' (чоловік стосовно до жінки, з якою має одружитися), '''ЖЕНИ́Х, СУ́ДЖЕНИЙ''' фольк.; '''МОЛОДИ́Й''', '''МОЛОДИ́К''' рідше, '''КНЯЗЬ''' фольк. (під час весілля); '''СВА́ТАЧ''' розм. (той, хто сватається). ''Весільним столом котився сміх.. Родичі нареченого перепивають родичів молодої'' (А. Хорунжий); ''Король випив поперед усього за молоду княгиню та за молодого жениха'' (І. Нечуй-Левицький); - ''Чий же то сивий кінь у дворі стоїть? Се ж того козака, що ми бачили, ..се ж твого судженого!'' (П. Куліш); ''На весіллі хтось чарку розбив, - Молода на посаді сумує, Молодий смутно чоло схилив; - Не журіться, то щастя віщує!'' (Леся Українка); ''Наїхали старости й молодик за ними'' (Т. Шевченко); [Олена:] ''Мамо, пора молодим князю і княгині постіль слати!'' (М. Кропивницький); ''Перший сватач був син статечної попівської родини. Родичі були раді його сватанню'' (Н. Кобринська). | ||
+ | |||
+ | ===Аналіз іменника '''СУДЖЕНИЙ''' як частини мови=== | ||
+ | 1. Іменник, пит. ''ХТО?''. | ||
+ | 2. Початкова форма - СУДЖЕНИЙ. | ||
+ | 3. Істота, загальна назва. | ||
+ | 4. Чол.рід, однина, називний відмінок. | ||
+ | 5. ІІ відміна. | ||
+ | |||
+ | ===Аналіз дієприкметника '''СУДЖЕНИЙ''' як частини мови=== | ||
+ | 1. Дієприкметник, утв. від ім. ''судити'' | ||
+ | 2. Початкова форма - СУДЖЕНИЙ. | ||
+ | 3. Пасивний | ||
+ | 4. Недоконаний вид. | ||
+ | 5. Мин. час. | ||
+ | 6. Чол. рід | ||
+ | 7. Однина | ||
+ | 8. Наз. відмінок | ||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | ==Словозміна== | ||
+ | |||
+ | {| class="wikitable" | ||
+ | |- | ||
+ | ! Відмінок !! Однина !! Множина | ||
+ | |- | ||
+ | | Називний || Суджений || Суджені | ||
+ | |- | ||
+ | | Родовий || Судженого || Суджених | ||
+ | |- | ||
+ | | Давальний || Судженому || Судженим | ||
+ | |- | ||
+ | | Знахідний || Судженого || Суджених | ||
+ | |- | ||
+ | | Орудний || Судженим || Судженими | ||
+ | |- | ||
+ | | Місцевий || На/у судженому || На/у суджених | ||
+ | |- | ||
+ | | Кличний || Суджений || Суджені | ||
+ | |} | ||
+ | |||
+ | ==Ілюстрації== | ||
+ | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
+ | |- valign="top" | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:5ddc324-ivana-kupala-1320.jpg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:unnamed (1).jpg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:suzhenyj1.jpg|x140px]] | ||
+ | |} | ||
+ | |||
+ | ==Медіа== | ||
+ | {{#ev:youtube|R5d9cDHuWbY}} | ||
+ | {{#ev:youtube|eQlzyjsn-W4}} | ||
+ | |||
+ | ==Див. також== | ||
+ | |||
+ | ==Джерела та література== | ||
+ | Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. | ||
+ | Том 1, ст. 207. | ||
+ | |||
+ | ==Зовнішні посилання== | ||
+ | ===[http://sum.in.ua/ Академічний тлумачний словник (1970—1980)]=== | ||
+ | ===[http://slovopedia.org.ua/ Словопедія]=== | ||
+ | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] | ||
+ | [[Категорія:Слова 2020 року]] |
Версія за 08:22, 23 жовтня 2020
Суджений, -а, -е. Суженый. Ой вечірняя зоря двоє діток привела: однеє родженеє, а другеє судженеє. Нп.
Зміст
Сучасні словники
(Академічний тлумачний словник (1970-1980)
1. Дієпр. пас. теп. і мин. ч. до судити. Найнеймовірніші чутки гасали по селах та хуторах: німці.. палять хліба в Грунському районі, вирубують ліси, щоб не заводилися партизани: ті, що були розкуркулені та суджені за Радянської влади, тікають із тюрем (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 300); — В моїй долі є страшенне, безщасне непорозуміння, яке оплутало моє життя, зламало суджений мені талан (Михайло Старицький, Облога.., 1961, 87); Того, що суджене, боятися не треба (Василь Мисик, Біля криниці, 1967, 312); // суджено, безос. присудк. сл. Микита — це був теж коновод з їх товариства. Його піймано, суджено (Борис Грінченко, II, 1963, 278); [Жірондист:] Кожний в світі може тільки жити або вмирати, третього ж — нічого не суджено на сьому світі людям (Леся Українка, II, 1951, 179).
2. у знач. ім. суджений, ного, чол.; суджена, ної, жін., розм. Призначений (призначена) долею; наречений (наречена). [Маруся:] Мій суджений, мабуть, ще десь на припічку кашу їсть (Марко Кропивницький, I, 1958, 94); Дружки й світилки, як побачили Оксаниного судженого, оплакували товаришку та більше сумних пісень співали, ніж весільних (Арсен Іщук, Вербівчани, 1961, 35); — Мамко, я збираюся шукати мою суджену. — Не йди, синку, нікуди. Ти можеш і тут оженитися (Три золоті слова, 1968, 107).
Словник синонімів української мови
НАРЕЧЕ́НИЙ (чоловік стосовно до жінки, з якою має одружитися), ЖЕНИ́Х, СУ́ДЖЕНИЙ фольк.; МОЛОДИ́Й, МОЛОДИ́К рідше, КНЯЗЬ фольк. (під час весілля); СВА́ТАЧ розм. (той, хто сватається). Весільним столом котився сміх.. Родичі нареченого перепивають родичів молодої (А. Хорунжий); Король випив поперед усього за молоду княгиню та за молодого жениха (І. Нечуй-Левицький); - Чий же то сивий кінь у дворі стоїть? Се ж того козака, що ми бачили, ..се ж твого судженого! (П. Куліш); На весіллі хтось чарку розбив, - Молода на посаді сумує, Молодий смутно чоло схилив; - Не журіться, то щастя віщує! (Леся Українка); Наїхали старости й молодик за ними (Т. Шевченко); [Олена:] Мамо, пора молодим князю і княгині постіль слати! (М. Кропивницький); Перший сватач був син статечної попівської родини. Родичі були раді його сватанню (Н. Кобринська).
Аналіз іменника СУДЖЕНИЙ як частини мови
1. Іменник, пит. ХТО?. 2. Початкова форма - СУДЖЕНИЙ. 3. Істота, загальна назва. 4. Чол.рід, однина, називний відмінок. 5. ІІ відміна.
Аналіз дієприкметника СУДЖЕНИЙ як частини мови
1. Дієприкметник, утв. від ім. судити 2. Початкова форма - СУДЖЕНИЙ. 3. Пасивний 4. Недоконаний вид. 5. Мин. час. 6. Чол. рід 7. Однина 8. Наз. відмінок
Словозміна
Відмінок | Однина | Множина |
---|---|---|
Називний | Суджений | Суджені |
Родовий | Судженого | Суджених |
Давальний | Судженому | Судженим |
Знахідний | Судженого | Суджених |
Орудний | Судженим | Судженими |
Місцевий | На/у судженому | На/у суджених |
Кличний | Суджений | Суджені |
Ілюстрації
x140px |
Медіа
Див. також
Джерела та література
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. Том 1, ст. 207.