Відмінності між версіями «Сопун»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: '''Сопун, -на, '''''м. ''Тотъ, кто сопитъ. Въ загадкѣ: носъ. Ном. № 220, стр. 297. Категорія:Со)
 
Рядок 1: Рядок 1:
 +
==Словник Грінченка==
 
'''Сопун, -на, '''''м. ''Тотъ, кто сопитъ. Въ загадкѣ: носъ. Ном. № 220, стр. 297.  
 
'''Сопун, -на, '''''м. ''Тотъ, кто сопитъ. Въ загадкѣ: носъ. Ном. № 220, стр. 297.  
 
[[Категорія:Со]]
 
[[Категорія:Со]]
 +
 +
==Сучасні словники==
 +
===[http://sum.in.ua/s/Sopun Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===
 +
СОПУ́Н, а, чол., розм. Той, хто сопе, має звичку сопіти. Коли Ярошенко з Чумаком.. постукали в двері глитая, їм відчинив сам старий сопун (Валентин Речмедін, Весняні грози, 1961, 236).
 +
 +
Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 462.

Версія за 19:14, 26 листопада 2017

Словник Грінченка

Сопун, -на, м. Тотъ, кто сопитъ. Въ загадкѣ: носъ. Ном. № 220, стр. 297.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

СОПУ́Н, а, чол., розм. Той, хто сопе, має звичку сопіти. Коли Ярошенко з Чумаком.. постукали в двері глитая, їм відчинив сам старий сопун (Валентин Речмедін, Весняні грози, 1961, 236).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 462.