Відмінності між версіями «Служниця»
(Створена сторінка: '''Служниця, -ці, '''''ж. ''= '''Служебка. '''Ум. '''Служни́ченька. '''''Виводить він служниченьку, най...) |
|||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
+ | ==Cловник Грінченка== | ||
'''Служниця, -ці, '''''ж. ''= '''Служебка. '''Ум. '''Служни́ченька. '''''Виводить він служниченьку, найвірнішу ключниченьку. ''Нп. ''Сварилися дві дівки, служниці на попівстві. ''МУЕ. III. 50. | '''Служниця, -ці, '''''ж. ''= '''Служебка. '''Ум. '''Служни́ченька. '''''Виводить він служниченьку, найвірнішу ключниченьку. ''Нп. ''Сварилися дві дівки, служниці на попівстві. ''МУЕ. III. 50. | ||
+ | |||
+ | ==Сучасні словники== | ||
+ | ===[http://sum.in.ua/s/sluzhnycja Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]=== | ||
+ | '''''СЛУЖНИ́ЦЯ, і, жін.''''' | ||
+ | |||
+ | * У поміщицькому та буржуазному побуті — жінка, що прислуговує в домі, кому-небудь. ''Служниці чепурили покої, поденщиці білили будинок знадвору (Леся Українка, III, 1952, 649); Шляхтянки а служницями вишукували собі по крамницях мудровані вбрання (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 7); Біля ґанку дві служниці на снігу чистили віниками величезний барвистий.. килим (Андрій Головко, II, 1957, 480); * Образно. Доля йому посміхалася. Він тягнувся до неї обома руками, хотів швидше оволодіти нею і зробити її своєю служницею (Микола Ю. Тарновський, День.., 1963, 33).'' | ||
+ | |||
+ | *. перен. Те, що служить інтересам кого-, чого-небудь, сприяє якійсь справі. ''Католицька церква стала служницею міжнародного імперіалізму (Юрій Мельничук, Обличчя.., 1960, 11); Буржуазна етнопсихологія, що виникла на основі вимог наукового розвитку, продовжувала розвиватися в епоху імперіалізму під впливом реакційних суспільних запитів імперіалістів, поступово перетворюючись на їхню сумлінну служницю (Народна творчість та етнографія, 6, 1968, 33)''. | ||
+ | |||
+ | === Словник синонімів=== | ||
+ | |||
+ | '''''СЛУЖНИ́ЦЯ''''' (у феодальному та буржуазному суспільстві - жінка, яка прислуговує в домі магната, поміщика, буржуа і т. ін.), '''''СЛУЖЕБКА''''' розм., '''''СЛУ́ЖКА''''' заст.,'''''ПРИСЛУ́ГА''''' заст.,'''''ПОСЛУ́ГА''''' заст., '''''ДІ́ВКА''''' заст.,'''''ЧЕЛЯ́ДНИЦЯ''''' іст., '''''ПОСЛУГА́ЧКА''''' діал.; '''''ПОКОЇ́ВКА''''' (служниця, яка виконує хатні роботи, крім готування їжі); '''''НА́ЙМИЧКА''''' (жінка, яка наймається на роботу до приватного власника). П’ять десятків служниць метушаться по царських покоях (М. Зеров); ''Він кидав їй на верх порожні мішки, або щось наказував різким скрипучим голосом, коротко і владно, як пан служебці (М. Коцюбинський); Увійшла низька, кирпата молодиця - служка;..поприбирала, повимітала і пішла (Панас Мирний); Неля знала, що послушниці.. виконують роботу прислуг (Ірина Вільде); - В мене покоївки-челядниці розпочали ткати здоровий килим (І. Нечуй-Левицький); Ігуменя довідалась, що Лукія була колись покоївкою у графині і взяла дівчину до себе (О. Донченко); - Я наймичка з Ланів, служу там у хазяїв, у Книшів (Марко Вовчок). | ||
+ | '' | ||
+ | === [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%B8%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B3%D0%B0 Мовою Вікіпедії ] === | ||
+ | '''''Домашня прислуга''''' (слуги, заст. Обслуга, челядь, дворовий, прислужник, служитель, служка, челядник, челядь) - ті, хто працює, і, звичайно, живе в будинку роботодавця і виконує різні роботи по дому. | ||
+ | ====Види служниць ==== | ||
+ | * Покоївка | ||
+ | * Няня | ||
+ | * Кухар | ||
+ | * Гувернантка | ||
+ | * Домробітниця | ||
+ | |||
+ | ==Відомості з історії== | ||
+ | При рабовласницькому ладі та феодалізмі як домашня прислуга як правило використовувалися раби і кріпаки відповідно. У Росії кріпаки, що виконували обов'язки домашньої прислуги, називалися дворовими людьми. | ||
+ | |||
+ | Потім прислуга стала найманою, тобто вона отримує за свою роботу певну плату і має право при бажанні залишити свою роботу і змінити місце проживання. Тим не менш, в законодавстві багатьох країн довго залишалися пережитки кріпосництва щодо прислуги. Так, у німецьких партикулярних законодавствах і остзейському праві до початку 20-го століття щодо прислуги діяли норми так званого "сімейно-правового" характеру. Цей "сімейно-правовий характер" виражався у вимозі особливої шанобливості прислуги до господарів і відсутності права претензії з її боку за грубі висловлювання з боку господарів: "Слуга зобов'язаний пану повагою, вірністю, скромністю і послухом і повинен присвячувати весь свій час і всю діяльність на його користь і благо; зобов'язаний покірливо підкорятися домашньому, встановленому паном порядку і не може без його дозволу відлучатися від будинку; хто опинився при роботі неслухняним і не знає своєї справи повинен терпляче переносити словесні догани, якщо б навіть паном були вжиті при цьому жорсткі висловлювання "(ст. 4200-4203 остзейського цивільного права, аналогічні прусським та іншим німецьким Gesindeordnungen). На господарів покладалися зате турботи про зміст та лікуванні прислуги. | ||
+ | |||
+ | У старому прусському праві існували примусові заходи до виконання прислугою своїх обовязків. Потім вони були замінені грошовими пенями. | ||
+ | |||
+ | У великих будинках може бути велика кількість прислуги, яка виконує різні роботи, часто утворюючи деяку внутрішню ієрархію. Поняття практично зникло в СРСР і стало знову актуальним в 90-роки 20-го століття в країнах колишнього СРСР. | ||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
[[Категорія:Сл]] | [[Категорія:Сл]] |
Версія за 21:29, 18 жовтня 2018
Зміст
Cловник Грінченка
Служниця, -ці, ж. = Служебка. Ум. Служни́ченька. Виводить він служниченьку, найвірнішу ключниченьку. Нп. Сварилися дві дівки, служниці на попівстві. МУЕ. III. 50.
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
СЛУЖНИ́ЦЯ, і, жін.
- У поміщицькому та буржуазному побуті — жінка, що прислуговує в домі, кому-небудь. Служниці чепурили покої, поденщиці білили будинок знадвору (Леся Українка, III, 1952, 649); Шляхтянки а служницями вишукували собі по крамницях мудровані вбрання (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 7); Біля ґанку дві служниці на снігу чистили віниками величезний барвистий.. килим (Андрій Головко, II, 1957, 480); * Образно. Доля йому посміхалася. Він тягнувся до неї обома руками, хотів швидше оволодіти нею і зробити її своєю служницею (Микола Ю. Тарновський, День.., 1963, 33).
- . перен. Те, що служить інтересам кого-, чого-небудь, сприяє якійсь справі. Католицька церква стала служницею міжнародного імперіалізму (Юрій Мельничук, Обличчя.., 1960, 11); Буржуазна етнопсихологія, що виникла на основі вимог наукового розвитку, продовжувала розвиватися в епоху імперіалізму під впливом реакційних суспільних запитів імперіалістів, поступово перетворюючись на їхню сумлінну служницю (Народна творчість та етнографія, 6, 1968, 33).
Словник синонімів
СЛУЖНИ́ЦЯ (у феодальному та буржуазному суспільстві - жінка, яка прислуговує в домі магната, поміщика, буржуа і т. ін.), СЛУЖЕБКА розм., СЛУ́ЖКА заст.,ПРИСЛУ́ГА заст.,ПОСЛУ́ГА заст., ДІ́ВКА заст.,ЧЕЛЯ́ДНИЦЯ іст., ПОСЛУГА́ЧКА діал.; ПОКОЇ́ВКА (служниця, яка виконує хатні роботи, крім готування їжі); НА́ЙМИЧКА (жінка, яка наймається на роботу до приватного власника). П’ять десятків служниць метушаться по царських покоях (М. Зеров); Він кидав їй на верх порожні мішки, або щось наказував різким скрипучим голосом, коротко і владно, як пан служебці (М. Коцюбинський); Увійшла низька, кирпата молодиця - служка;..поприбирала, повимітала і пішла (Панас Мирний); Неля знала, що послушниці.. виконують роботу прислуг (Ірина Вільде); - В мене покоївки-челядниці розпочали ткати здоровий килим (І. Нечуй-Левицький); Ігуменя довідалась, що Лукія була колись покоївкою у графині і взяла дівчину до себе (О. Донченко); - Я наймичка з Ланів, служу там у хазяїв, у Книшів (Марко Вовчок).
Мовою Вікіпедії
Домашня прислуга (слуги, заст. Обслуга, челядь, дворовий, прислужник, служитель, служка, челядник, челядь) - ті, хто працює, і, звичайно, живе в будинку роботодавця і виконує різні роботи по дому.
Види служниць
- Покоївка
- Няня
- Кухар
- Гувернантка
- Домробітниця
Відомості з історії
При рабовласницькому ладі та феодалізмі як домашня прислуга як правило використовувалися раби і кріпаки відповідно. У Росії кріпаки, що виконували обов'язки домашньої прислуги, називалися дворовими людьми.
Потім прислуга стала найманою, тобто вона отримує за свою роботу певну плату і має право при бажанні залишити свою роботу і змінити місце проживання. Тим не менш, в законодавстві багатьох країн довго залишалися пережитки кріпосництва щодо прислуги. Так, у німецьких партикулярних законодавствах і остзейському праві до початку 20-го століття щодо прислуги діяли норми так званого "сімейно-правового" характеру. Цей "сімейно-правовий характер" виражався у вимозі особливої шанобливості прислуги до господарів і відсутності права претензії з її боку за грубі висловлювання з боку господарів: "Слуга зобов'язаний пану повагою, вірністю, скромністю і послухом і повинен присвячувати весь свій час і всю діяльність на його користь і благо; зобов'язаний покірливо підкорятися домашньому, встановленому паном порядку і не може без його дозволу відлучатися від будинку; хто опинився при роботі неслухняним і не знає своєї справи повинен терпляче переносити словесні догани, якщо б навіть паном були вжиті при цьому жорсткі висловлювання "(ст. 4200-4203 остзейського цивільного права, аналогічні прусським та іншим німецьким Gesindeordnungen). На господарів покладалися зате турботи про зміст та лікуванні прислуги.
У старому прусському праві існували примусові заходи до виконання прислугою своїх обовязків. Потім вони були замінені грошовими пенями.
У великих будинках може бути велика кількість прислуги, яка виконує різні роботи, часто утворюючи деяку внутрішню ієрархію. Поняття практично зникло в СРСР і стало знову актуальним в 90-роки 20-го століття в країнах колишнього СРСР.