Відмінності між версіями «Служниця»

Версія за 21:29, 18 жовтня 2018

Cловник Грінченка

Служниця, -ці, ж. = Служебка. Ум. Служни́ченька. Виводить він служниченьку, найвірнішу ключниченьку. Нп. Сварилися дві дівки, служниці на попівстві. МУЕ. III. 50.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

СЛУЖНИ́ЦЯ, і, жін.

• У поміщицькому та буржуазному побуті — жінка, що прислуговує в домі, кому-небудь. Служниці чепурили покої, поденщиці білили будинок знадвору (Леся Українка, III, 1952, 649); Шляхтянки а служницями вишукували собі по крамницях мудровані вбрання (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 7); Біля ґанку дві служниці на снігу чистили віниками величезний барвистий.. килим (Андрій Головко, II, 1957, 480); * Образно. Доля йому посміхалася. Він тягнувся до неї обома руками, хотів швидше оволодіти нею і зробити її своєю служницею (Микола Ю. Тарновський, День.., 1963, 33).

• . перен. Те, що служить інтересам кого-, чого-небудь, сприяє якійсь справі. Католицька церква стала служницею міжнародного імперіалізму (Юрій Мельничук, Обличчя.., 1960, 11); Буржуазна етнопсихологія, що виникла на основі вимог наукового розвитку, продовжувала розвиватися в епоху імперіалізму під впливом реакційних суспільних запитів імперіалістів, поступово перетворюючись на їхню сумлінну служницю (Народна творчість та етнографія, 6, 1968, 33).

Словник синонімів

СЛУЖНИ́ЦЯ (у феодальному та буржуазному суспільстві - жінка, яка прислуговує в домі магната, поміщика, буржуа і т. ін.), СЛУЖЕБКА розм., СЛУ́ЖКА заст.,ПРИСЛУ́ГА заст.,ПОСЛУ́ГА заст., ДІ́ВКА заст.,ЧЕЛЯ́ДНИЦЯ іст., ПОСЛУГА́ЧКА діал.; ПОКОЇ́ВКА (служниця, яка виконує хатні роботи, крім готування їжі); НА́ЙМИЧКА (жінка, яка наймається на роботу до приватного власника). П’ять десятків служниць метушаться по царських покоях (М. Зеров); Він кидав їй на верх порожні мішки, або щось наказував різким скрипучим голосом, коротко і владно, як пан служебці (М. Коцюбинський); Увійшла низька, кирпата молодиця - служка;..поприбирала, повимітала і пішла (Панас Мирний); Неля знала, що послушниці.. виконують роботу прислуг (Ірина Вільде); - В мене покоївки-челядниці розпочали ткати здоровий килим (І. Нечуй-Левицький); Ігуменя довідалась, що Лукія була колись покоївкою у графині і взяла дівчину до себе (О. Донченко); - Я наймичка з Ланів, служу там у хазяїв, у Книшів (Марко Вовчок).

Мовою Вікіпедії

Домашня прислуга (слуги, заст. Обслуга, челядь, дворовий, прислужник, служитель, служка, челядник, челядь) - ті, хто працює, і, звичайно, живе в будинку роботодавця і виконує різні роботи по дому.

Види служниць

• Покоївка
• Няня
• Кухар
• Гувернантка
• Домробітниця

Відомості з історії

При рабовласницькому ладі та феодалізмі як домашня прислуга як правило використовувалися раби і кріпаки відповідно. У Росії кріпаки, що виконували обов'язки домашньої прислуги, називалися дворовими людьми.

Потім прислуга стала найманою, тобто вона отримує за свою роботу певну плату і має право при бажанні залишити свою роботу і змінити місце проживання. Тим не менш, в законодавстві багатьох країн довго залишалися пережитки кріпосництва щодо прислуги. Так, у німецьких партикулярних законодавствах і остзейському праві до початку 20-го століття щодо прислуги діяли норми так званого "сімейно-правового" характеру. Цей "сімейно-правовий характер" виражався у вимозі особливої шанобливості прислуги до господарів і відсутності права претензії з її боку за грубі висловлювання з боку господарів: "Слуга зобов'язаний пану повагою, вірністю, скромністю і послухом і повинен присвячувати весь свій час і всю діяльність на його користь і благо; зобов'язаний покірливо підкорятися домашньому, встановленому паном порядку і не може без його дозволу відлучатися від будинку; хто опинився при роботі неслухняним і не знає своєї справи повинен терпляче переносити словесні догани, якщо б навіть паном були вжиті при цьому жорсткі висловлювання "(ст. 4200-4203 остзейського цивільного права, аналогічні прусським та іншим німецьким Gesindeordnungen). На господарів покладалися зате турботи про зміст та лікуванні прислуги.

У старому прусському праві існували примусові заходи до виконання прислугою своїх обовязків. Потім вони були замінені грошовими пенями.

У великих будинках може бути велика кількість прислуги, яка виконує різні роботи, часто утворюючи деяку внутрішню ієрархію. Поняття практично зникло в СРСР і стало знову актуальним в 90-роки 20-го століття в країнах колишнього СРСР.