Відмінності між версіями «Служивий»
(Створена сторінка: '''Служивий, -а, -е. '''Служилый. ''Ой ви, козаченьки, ви служивії, чи не бачили братіка мого? ''Ч...) |
|||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Служивий, -а, -е. '''Служилый. ''Ой ви, козаченьки, ви служивії, чи не бачили братіка мого? ''Чуб. V. 907. | '''Служивий, -а, -е. '''Служилый. ''Ой ви, козаченьки, ви служивії, чи не бачили братіка мого? ''Чуб. V. 907. | ||
+ | == Сучасні словники == | ||
+ | === Академічний тлумачний словник === | ||
+ | СЛУЖИ́ВИЙ, а, е. | ||
+ | |||
+ | 1. іст. Те саме, що служилий - у Російській державі XV—XVII ст. — який перебував на державній (перев. військовій) службі. По польському праву служилих селян не було і козаків хотіли повернути в стан наємного [найманого] чужого війська (Леся Українка, VIII, 1965, 252). | ||
+ | Служилі люди — у Московському великому князівстві та Російській державі XV—XVII ст. — ті, що перебували на державній службі. Помістя разом з селянами роздавались дрібним служилим людям за службу при дворі або у війську князя (Історія СРСР, I, 1957, 96); Назустріч козакам поспішали князі Пожарський і Волконський. Військо їх було погано вимуштроване і нашвидку зібране з служилих людей та з хлопів (Зінаїда Тулуб, Людолови, II, 1957, 335); Служилим людям, що працювали на окраїнах Росії, ..доручали складати «чертежи» (карти) нових земель (Видатні вітчизняні географи.., 1954, 9). | ||
+ | |||
+ | 2. заст. Який перебуває на військовій службі. Ой ви, козаченьки, ви служивії, чи не бачили братика мого? (Павло Чубинський, V, 1874, 907); | ||
+ | // у знач. ім. служивий, вого, чол. Військовослужбовець, солдат. Цар швидко написав, що дійсно стара кульбака подарована ним цьому служивому,.. печатку царську поставив (Україна сміється, I, 1960, 10); Високий чорнобородий чоловік.., не злізаючи з воза, гукнув караульному, що стояв біля розмальованої в три кольори будки: — Ей, служивий, дозволь проїхати! (Федір Бурлака, Напередодні, 1956, 3); Старий служивий простягав манірку, в якій збереглося трохи теплої, несмачної, але такої жаданої води (Панас Кочура, Золота грамота, 1960, 98). | ||
+ | |||
+ | === Тлумачний словник Ушакова === | ||
+ | Служиві - служивий, служива, служиве (устар.). 1. Що є службою, пов'язаний з виконанням службових обов'язків (переважно. Військових). «Вмирати так вмирати: справа служива.» Пушкін. 2. в знач. іменника: служивий, служивого, чоловік. Солдат. | ||
+ | |||
+ | === Вікіджерела === | ||
+ | Служиві люди — в Росії XIV—XVIII сторіч загальна назва осіб, зобов'язаних нести військову або адміністративну службу на користь держави. | ||
+ | |||
+ | У літературі зустрічаються й інші назви: | ||
+ | |||
+ | вільні слуги, | ||
+ | |||
+ | государеві люди, | ||
+ | |||
+ | послуживці, | ||
+ | |||
+ | ратники, | ||
+ | |||
+ | ратні люди. | ||
+ | == Ілюстрації == | ||
+ | [[Файл:Служивий1.jpg]] | ||
+ | [[Файл:Служивий2.jpg]] | ||
+ | [[Файл:Служивий3.jpg]] | ||
[[Категорія:Сл]] | [[Категорія:Сл]] |
Поточна версія на 09:54, 30 вересня 2021
Служивий, -а, -е. Служилый. Ой ви, козаченьки, ви служивії, чи не бачили братіка мого? Чуб. V. 907.
Зміст
Сучасні словники
Академічний тлумачний словник
СЛУЖИ́ВИЙ, а, е.
1. іст. Те саме, що служилий - у Російській державі XV—XVII ст. — який перебував на державній (перев. військовій) службі. По польському праву служилих селян не було і козаків хотіли повернути в стан наємного [найманого] чужого війська (Леся Українка, VIII, 1965, 252). Служилі люди — у Московському великому князівстві та Російській державі XV—XVII ст. — ті, що перебували на державній службі. Помістя разом з селянами роздавались дрібним служилим людям за службу при дворі або у війську князя (Історія СРСР, I, 1957, 96); Назустріч козакам поспішали князі Пожарський і Волконський. Військо їх було погано вимуштроване і нашвидку зібране з служилих людей та з хлопів (Зінаїда Тулуб, Людолови, II, 1957, 335); Служилим людям, що працювали на окраїнах Росії, ..доручали складати «чертежи» (карти) нових земель (Видатні вітчизняні географи.., 1954, 9).
2. заст. Який перебуває на військовій службі. Ой ви, козаченьки, ви служивії, чи не бачили братика мого? (Павло Чубинський, V, 1874, 907); // у знач. ім. служивий, вого, чол. Військовослужбовець, солдат. Цар швидко написав, що дійсно стара кульбака подарована ним цьому служивому,.. печатку царську поставив (Україна сміється, I, 1960, 10); Високий чорнобородий чоловік.., не злізаючи з воза, гукнув караульному, що стояв біля розмальованої в три кольори будки: — Ей, служивий, дозволь проїхати! (Федір Бурлака, Напередодні, 1956, 3); Старий служивий простягав манірку, в якій збереглося трохи теплої, несмачної, але такої жаданої води (Панас Кочура, Золота грамота, 1960, 98).
Тлумачний словник Ушакова
Служиві - служивий, служива, служиве (устар.). 1. Що є службою, пов'язаний з виконанням службових обов'язків (переважно. Військових). «Вмирати так вмирати: справа служива.» Пушкін. 2. в знач. іменника: служивий, служивого, чоловік. Солдат.
Вікіджерела
Служиві люди — в Росії XIV—XVIII сторіч загальна назва осіб, зобов'язаних нести військову або адміністративну службу на користь держави.
У літературі зустрічаються й інші назви:
вільні слуги,
государеві люди,
послуживці,
ратники,
ратні люди.