Відмінності між версіями «Сіть»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: '''Сіть, -ті, '''''ж. ''Сѣть. ''Щастя му з рук вилетіло, як птиця із сіті. ''Ном. № 1820. Ум. '''Сі́тка, с...)
 
Рядок 1: Рядок 1:
 
'''Сіть, -ті, '''''ж. ''Сѣть. ''Щастя му з рук вилетіло, як птиця із сіті. ''Ном. № 1820. Ум. '''Сі́тка, сі́точка. '''
 
'''Сіть, -ті, '''''ж. ''Сѣть. ''Щастя му з рук вилетіло, як птиця із сіті. ''Ном. № 1820. Ум. '''Сі́тка, сі́точка. '''
 
[[Категорія:Сі]]
 
[[Категорія:Сі]]
 +
 +
==Сучасні словники==
 +
===[http://sum.in.ua Словник української мови  Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
 +
СІТЬ, і, жін.
 +
1. Пристрій для ловлі риби, птахів і т. ін., зробл. з міцних ниток, які перехрещуються і закріплюються на однакових проміжках вузлами. Ой, закиньте, рибалочки, шовковую сіть, Та зловите щуку-рибу панам на обід! (Нечуй-Левицький, II, 1956, 98); Старі діди, поважні, сивобороді, походжали коло хат, то дещо тешучи, то плетучи сіті на звіра та на рибу (Іван Франко, VI, 1951, 25); В погожий день, коли було дозвілля, По пущах звірину з рушницею тропив Чи сірих куроп'ят у сіть тонку ловив (Адам Міцкевич, П. Тадеуш, перекл. Рильського, 1949, 208);  * Образно. Виринають перед моєю душею забуті тіні давньої минувшини.. Чи маю вас ловити, тіні, сіттю слова? (Іван Франко, IV, 1950, 452);  * У порівняннях. Враз понад борами і сосною Повиснув дощ, притих, упав, як сіть (Михайло Стельмах, V, 1963, 222);
 +
//  чого, перен. Складне переплетіння чого-небудь (інтриг, подій, чуток і т. ін.). — Сіть інтриг і надужить [дідича], які попхнули люд до ексцесів, дійсно обурює (Іван Франко, VI, 1951, 208).
 +
♦ Потрапити (попастися) в сіті чиї: а) дозволити комусь перехитрити, обдурити себе. Я тобі на вірність клявся, До серденька пригортав, В сіті власні я попався І за правду жарт прийняв (Леся Українка, IV, 1954, 106); б) бути залученим до виконання якоїсь непевної справи; Розставляти (розставити) сіті кому; Ловити в сіті кого — намагатися перехитрити кого-небудь, піймати когось на чомусь. — Цієї людини ніколи не зустрічала, — тихо ронить слова Тамара. — Ну що ви? — Геллерфорт не припиняє розставляти сіті. — Тоді оце прочитайте, — і підсовує їй папірець з надрукованими на машинці рядками (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 125); Вони [слідчі] й мене ловили в сіті (Терень Масенко, Сорок.., 1957, 477); Сплітати (сплести) сіті див. сплітати.
 +
2. чого, перен. Те саме, що сітка 3. Люблю я й досі присмерки прозорі Квітневих вечорів і чорну сіть Вишневих, яблуневих верховіть (Микола Зеров, Вибр., 1966, 43); Любили матір всі жінки: Чоло спокійне, сіть морщинок, А очі світлі, як зірки (Терень Масенко, Сорок.., 1957, 504); Вітрами ще не застережена Дрижить осика, як німа, А сіть дощів уже мережана Танець на листі підніма (Ярослав Шпорта, Вибр., 1958, 456).
 +
Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 234.
 +
===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/54217-sit.html Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка]===
 +
Сіть, -ті, ж. Сѣть. Щастя му з рук вилетіло, як птиця із сіті. Ном. № 1820. Ум. сі́тка, сі́точка.
 +
===[http://www.slovnyk.ua/index.php?swrd=%D1%B2%D2%FC&x=48&y=12 Словник.НЕТ]===
 +
СЛОВОФОРМИ. ОРФОГРАФІЧНИЙ СЛОВНИК. 
 +
 +
сіть - іменник, жіночий рід, неістота, III відміна
 +
відмінок однина множина
 +
називний сіть сіті
 +
родовий сіті сітей
 +
давальний сіті сітям
 +
знахідний сіть сіті
 +
орудний сіттю сітями
 +
місцевий на/у сіті на/у сітях
 +
кличний сіте сіті
 +
 +
==Іноземні словники==
 +
===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru  Словари и энциклопедии на Академике]===
 +
Сіть
 +
    -і, ж.
 +
    1) Пристрій для ловлі риби, птахів і т. ін., зробл. з міцних ниток, які перехрещуються і закріплюються на однакових проміжках вузлами. || чого, перен. Складне переплетіння чого-небудь (інтриг, подій, чуток і т. ін.).
 +
    ••
 +
    Потра́пити в сі́ті чиї — а) дозволити комусь перехитрити, обдурити себе; б) бути залученим до виконання якоїсь непевної справи.
 +
    2) чого, перен. Те саме, що сітка 3).
 +
===[https://uk.worldwidedictionary.org/%D1%81%D1%96%D1%82%D1%8C#%D0%A1%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA_%D1%81%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%BD%D1%96%D0%BC%D1%96%D0%B2 WorldwideDictionary.org Всесвітній словник української мови]===
 +
МЕРЕ́ЖА (пристрій з перехрещених ниток для ловлі риби, птахів тощо), СІТЬ, СІ́ТКА, НЕ́ВІД (великих розмірів); ВО́ЛОК (невелика з матнею); НЕ́РЕТзаст.,КІМЛЯ́діал. (для ловлі риби); ТКА́НКАдіал. (густа, для ловлі дрібної риби); ХВА́ТКА (конусна, на обручі з держаком). Рибалки закинули невід і почали підтягувати його до берега.. Швидко пішла на берег з двох боків мокра мережа (В. Гжицький); Старі діди, поважні, сивобороді, походжали коло хат, то дещо тешучи, то плетучи сіті на звіра та на рибу (І. Франко); Закинули рибалки сітку (І. Нечуй-Левицький); Пливе в човні рибалка й тягне свій убогий волок (Л. Первомайський); Чорнявий чоловік старі нерети понапр[авляв] і почав в’язати новий (Марко Вовчок); Коли дід був молодий, він частенько виуджував своєю поганенькою тканкою у пана Безбородського карасів (С. Добровольський). - Пор. I. 1. па́стка.
 +
МЕРЕ́ЖА (те, що своїми обрисами нагадує багато схрещених, переплетених ліній, ниток тощо), МЕРЕ́ЖИВО, СІ́ТКА, СІТЬ. Небо цвіло наді мною В синій мережі ялин (Т. Масенко); Крізь мереживо листя і цвіту глибоко голубіє небо, а по йому, як кораблі з білими вітрилами, пропливають одна за одною хмарини (В. Винниченко); Роки не поклали на його обличчя густої сітки зморщок (В. Козаченко); Люблю я й досі присмерки прозорі Квітневих вечорів і чорну сіть Вишневих, яблуневих верховіть (М. Зеров).
 +
ПА́СТКА (місце, з якого немає виходу; хитрий маневр), ЗАПАДНЯ́, ТЕНЕ́ТАмн.,ЛАБЕ́ТИ мн.,СИЛЬЦЕ́[СІЛЬЦЕ́], СІ́ЛО, КАПКА́Н, СІ́ТКА, СІТЬ. Потоцький якось довідався про розставлену йому козацьку пастку (Я. Качура); - Ой, чоловіче добрий, бережись сієї западні! (Г. Квітка-Основ’яненко); [Кай Летіцій:] Друже, ми не знаєм, які та секта наставля тенета на неофітів (Леся Українка); І врешті у такі лабети я попався, Що далі ні пливти, ні вирватись ніяк (М. Рильський); -Пам’ятайте, що нашого брата нелегко ловити: готуйте добрі сильця та западеньки, от що! Стара Каралаєва хитра й досвідчена птаха (І. Нечуй-Левицький); Попав в сіло (М. Номис); - Ой, хлопче, хлопче, - докірливо каже Роман, - не грайся з вогнем. І незчуєшся, як десь в капкан попадеш... (О. Гончар); Лейзор Рабиненко розпустив свої потаємні сітки на цілі губернії (І. Нечуй-Левицький); Тільки через півтора року удалось вирватися із тих сітей, які нам накинули слідчий і крамар-обвинуватель (С. Васильченко).
 +
СІТЬ (складне переплетіння обставин, інтриг, чуток і т. ін.), ПАВУТИ́НА, ТЕНЕ́ТАмн.- Гарний, молодий, майстер володіти улесливим словом, обплутав вас сіттю свого чару (Ірина Вільде); Ні спека, ні втома, ні павутина непу не розм’якшила наших м’язів (В. Еллан); Цупкі поміщицькі тенета, захопивши Данька хлопчиком на каховському людському ярмарку, так уже відтоді й не відпустили його назад у рідні Кринички (О. Гончар).
 +
 +
==Ілюстрації==
 +
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
 +
|- valign="top"
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Сіть.jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Сіть1.jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Сіть2.jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Сіть3.jpg|x140px]]
 +
|}
 +
 +
==Зовнішні посилання==
 +
===[http://uk.wikipedia.org/wiki Матеріал з Вікіпедії]===
 +
====Рибальська сіть====
 +
Риба́льська сіть — засіб видобутку риби у великій кількості. Сіті використовуються виключно для видобутку риби в їжу або на продаж, а не як хобі.Велика сіть ще називається не́від[1], сітка з великими вічками — мере́жа[2].
 +
Використання ручних сітей, Орісса, Індія.
 +
Принцип ловлі риби сітями наступний: риба потрапляє у сіті й, якщо вона більша за відстань поміж вузлами сітки, заплутується у них. Дуже велика риба часто рве сіті. Рибальські сіті, залежно від типу, розставляють на різній глибині у річках, озерах або у морі, часто вони тягнуться за судном. Сучасні рибальські сіті роблять з поліамідів, таких як нейлон, хоча раніше використовували вовняні або шовкові волокна. В Україні ловля риби або інших тварин за допомогою сітей є браконьєрством і приватним особам заборонена.
 +
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
 +
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Версія за 08:17, 24 листопада 2017

Сіть, -ті, ж. Сѣть. Щастя му з рук вилетіло, як птиця із сіті. Ном. № 1820. Ум. Сі́тка, сі́точка.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

СІТЬ, і, жін. 1. Пристрій для ловлі риби, птахів і т. ін., зробл. з міцних ниток, які перехрещуються і закріплюються на однакових проміжках вузлами. Ой, закиньте, рибалочки, шовковую сіть, Та зловите щуку-рибу панам на обід! (Нечуй-Левицький, II, 1956, 98); Старі діди, поважні, сивобороді, походжали коло хат, то дещо тешучи, то плетучи сіті на звіра та на рибу (Іван Франко, VI, 1951, 25); В погожий день, коли було дозвілля, По пущах звірину з рушницею тропив Чи сірих куроп'ят у сіть тонку ловив (Адам Міцкевич, П. Тадеуш, перекл. Рильського, 1949, 208); * Образно. Виринають перед моєю душею забуті тіні давньої минувшини.. Чи маю вас ловити, тіні, сіттю слова? (Іван Франко, IV, 1950, 452); * У порівняннях. Враз понад борами і сосною Повиснув дощ, притих, упав, як сіть (Михайло Стельмах, V, 1963, 222); // чого, перен. Складне переплетіння чого-небудь (інтриг, подій, чуток і т. ін.). — Сіть інтриг і надужить [дідича], які попхнули люд до ексцесів, дійсно обурює (Іван Франко, VI, 1951, 208). ♦ Потрапити (попастися) в сіті чиї: а) дозволити комусь перехитрити, обдурити себе. Я тобі на вірність клявся, До серденька пригортав, В сіті власні я попався І за правду жарт прийняв (Леся Українка, IV, 1954, 106); б) бути залученим до виконання якоїсь непевної справи; Розставляти (розставити) сіті кому; Ловити в сіті кого — намагатися перехитрити кого-небудь, піймати когось на чомусь. — Цієї людини ніколи не зустрічала, — тихо ронить слова Тамара. — Ну що ви? — Геллерфорт не припиняє розставляти сіті. — Тоді оце прочитайте, — і підсовує їй папірець з надрукованими на машинці рядками (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 125); Вони [слідчі] й мене ловили в сіті (Терень Масенко, Сорок.., 1957, 477); Сплітати (сплести) сіті див. сплітати. 2. чого, перен. Те саме, що сітка 3. Люблю я й досі присмерки прозорі Квітневих вечорів і чорну сіть Вишневих, яблуневих верховіть (Микола Зеров, Вибр., 1966, 43); Любили матір всі жінки: Чоло спокійне, сіть морщинок, А очі світлі, як зірки (Терень Масенко, Сорок.., 1957, 504); Вітрами ще не застережена Дрижить осика, як німа, А сіть дощів уже мережана Танець на листі підніма (Ярослав Шпорта, Вибр., 1958, 456). Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 234.

Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка

Сіть, -ті, ж. Сѣть. Щастя му з рук вилетіло, як птиця із сіті. Ном. № 1820. Ум. сі́тка, сі́точка.

Словник.НЕТ

СЛОВОФОРМИ. ОРФОГРАФІЧНИЙ СЛОВНИК.

сіть - іменник, жіночий рід, неістота, III відміна відмінок однина множина називний сіть сіті родовий сіті сітей давальний сіті сітям знахідний сіть сіті орудний сіттю сітями місцевий на/у сіті на/у сітях кличний сіте сіті

Іноземні словники

Словари и энциклопедии на Академике

Сіть

   -і, ж.
   1) Пристрій для ловлі риби, птахів і т. ін., зробл. з міцних ниток, які перехрещуються і закріплюються на однакових проміжках вузлами. || чого, перен. Складне переплетіння чого-небудь (інтриг, подій, чуток і т. ін.).
   ••
   Потра́пити в сі́ті чиї — а) дозволити комусь перехитрити, обдурити себе; б) бути залученим до виконання якоїсь непевної справи.
   2) чого, перен. Те саме, що сітка 3).
===WorldwideDictionary.org Всесвітній словник української мови===

МЕРЕ́ЖА (пристрій з перехрещених ниток для ловлі риби, птахів тощо), СІТЬ, СІ́ТКА, НЕ́ВІД (великих розмірів); ВО́ЛОК (невелика з матнею); НЕ́РЕТзаст.,КІМЛЯ́діал. (для ловлі риби); ТКА́НКАдіал. (густа, для ловлі дрібної риби); ХВА́ТКА (конусна, на обручі з держаком). Рибалки закинули невід і почали підтягувати його до берега.. Швидко пішла на берег з двох боків мокра мережа (В. Гжицький); Старі діди, поважні, сивобороді, походжали коло хат, то дещо тешучи, то плетучи сіті на звіра та на рибу (І. Франко); Закинули рибалки сітку (І. Нечуй-Левицький); Пливе в човні рибалка й тягне свій убогий волок (Л. Первомайський); Чорнявий чоловік старі нерети понапр[авляв] і почав в’язати новий (Марко Вовчок); Коли дід був молодий, він частенько виуджував своєю поганенькою тканкою у пана Безбородського карасів (С. Добровольський). - Пор. I. 1. па́стка. МЕРЕ́ЖА (те, що своїми обрисами нагадує багато схрещених, переплетених ліній, ниток тощо), МЕРЕ́ЖИВО, СІ́ТКА, СІТЬ. Небо цвіло наді мною В синій мережі ялин (Т. Масенко); Крізь мереживо листя і цвіту глибоко голубіє небо, а по йому, як кораблі з білими вітрилами, пропливають одна за одною хмарини (В. Винниченко); Роки не поклали на його обличчя густої сітки зморщок (В. Козаченко); Люблю я й досі присмерки прозорі Квітневих вечорів і чорну сіть Вишневих, яблуневих верховіть (М. Зеров). ПА́СТКА (місце, з якого немає виходу; хитрий маневр), ЗАПАДНЯ́, ТЕНЕ́ТАмн.,ЛАБЕ́ТИ мн.,СИЛЬЦЕ́[СІЛЬЦЕ́], СІ́ЛО, КАПКА́Н, СІ́ТКА, СІТЬ. Потоцький якось довідався про розставлену йому козацьку пастку (Я. Качура); - Ой, чоловіче добрий, бережись сієї западні! (Г. Квітка-Основ’яненко); [Кай Летіцій:] Друже, ми не знаєм, які та секта наставля тенета на неофітів (Леся Українка); І врешті у такі лабети я попався, Що далі ні пливти, ні вирватись ніяк (М. Рильський); -Пам’ятайте, що нашого брата нелегко ловити: готуйте добрі сильця та западеньки, от що! Стара Каралаєва хитра й досвідчена птаха (І. Нечуй-Левицький); Попав в сіло (М. Номис); - Ой, хлопче, хлопче, - докірливо каже Роман, - не грайся з вогнем. І незчуєшся, як десь в капкан попадеш... (О. Гончар); Лейзор Рабиненко розпустив свої потаємні сітки на цілі губернії (І. Нечуй-Левицький); Тільки через півтора року удалось вирватися із тих сітей, які нам накинули слідчий і крамар-обвинуватель (С. Васильченко). СІТЬ (складне переплетіння обставин, інтриг, чуток і т. ін.), ПАВУТИ́НА, ТЕНЕ́ТАмн.- Гарний, молодий, майстер володіти улесливим словом, обплутав вас сіттю свого чару (Ірина Вільде); Ні спека, ні втома, ні павутина непу не розм’якшила наших м’язів (В. Еллан); Цупкі поміщицькі тенета, захопивши Данька хлопчиком на каховському людському ярмарку, так уже відтоді й не відпустили його назад у рідні Кринички (О. Гончар).

==Ілюстрації==
Сіть.jpg Сіть1.jpg Сіть2.jpg Сіть3.jpg

Зовнішні посилання

Матеріал з Вікіпедії

Рибальська сіть

Риба́льська сіть — засіб видобутку риби у великій кількості. Сіті використовуються виключно для видобутку риби в їжу або на продаж, а не як хобі.Велика сіть ще називається не́від[1], сітка з великими вічками — мере́жа[2]. Використання ручних сітей, Орісса, Індія. Принцип ловлі риби сітями наступний: риба потрапляє у сіті й, якщо вона більша за відстань поміж вузлами сітки, заплутується у них. Дуже велика риба часто рве сіті. Рибальські сіті, залежно від типу, розставляють на різній глибині у річках, озерах або у морі, часто вони тягнуться за судном. Сучасні рибальські сіті роблять з поліамідів, таких як нейлон, хоча раніше використовували вовняні або шовкові волокна. В Україні ловля риби або інших тварин за допомогою сітей є браконьєрством і приватним особам заборонена.