Відмінності між версіями «Серце»

'''Серце, -ця, '''''с. ''1) Сердце. ''Вийшов козак із сіней, за серце береться. ''Мет. 90. ''Від серця до Бога навпростець дорога. ''Ном. ''Від серця до неба шляху не треба. ''Ном. Щирим '''серцем робить'''. Усердно дѣлаетъ, работаетъ. МВ. II. 11. Употр. какъ ласкательное слово: ''Скажи мені, серце, що маєш на мислі? ''Мет. 63. '''Серцем нудити'''. Тосковать. ''Ой я хлопець нещасливий, а як тяжко серцем нуджу: кого люблю та й не виджу. ''Чуб. '''На тще серце'''. Натощакъ. 2) Гнѣвъ. Сим. 229. ''Не то сильний, що камінь верне, тільки сильний, що серце в собі вдержить. ''Ном. № 3556. ''Трохи з серця не сказивсь. ''Стор. М. Пр. 44. '''З серця'''. Гнѣвно, сердито. ''Крикнув чоловік із серця. ''Рудч. Ск. II. 127. См. '''З-серця. Серця додати'''. Еще болѣе разсердить. 3) Штифтъ въ замкѣ. 4) Языкъ въ колоколѣ. Сим. 178. 5) Сердцевина дерева. Шух. І. 176. 6) Полипъ, медуза. 7) — '''земне'''. Родъ трюфелей. Фр. Пр. 177. '''Винюхав би земне серце'''. Выслѣдилъ бы даже въ землѣ спрятанное. Фр. Пр. 177. Ум. '''Серденько, сердечко, серденя, серденятко, серденяточко. '''''Злая година мене зсушила, коло мого сердечка гніздечко звила. ''Чуб. V. 108. ''Ходи, серденько, сюди! Не зви мене козаком, зови мене сердечком. ''Мил. 103. ''Горобець маленький, а сердечко має, ''— сердится, можетъ сердиться. Ном. № 3322.