Відмінності між версіями «Світогляд»
(Створена сторінка: '''Світогляд, -ду, '''''м. ''Міровоззрѣніе. К. ХП. 123. Левиц. Пов. 89, 261. ''Я хочу виробити власний фи...) |
|||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Світогляд, -ду, '''''м. ''Міровоззрѣніе. К. ХП. 123. Левиц. Пов. 89, 261. ''Я хочу виробити власний филозофський світогляд. ''Левиц. Пов. 90. | '''Світогляд, -ду, '''''м. ''Міровоззрѣніе. К. ХП. 123. Левиц. Пов. 89, 261. ''Я хочу виробити власний филозофський світогляд. ''Левиц. Пов. 90. | ||
[[Категорія:Св]] | [[Категорія:Св]] | ||
| + | Світо́гляд — сукупність переконань, оцінок, поглядів та принципів, які визначають найзагальніше бачення та розуміння світу і місце особистості у ньому, а також її життєві позиції, програми поведінки та діяльності. Світогляд людини зумовлений особливостями суспільного буття та соціальними умовами. | ||
| + | |||
| + | Світогляд тісно пов'язаний з філософією, хоча поняття світогляд ширше. Філософія визначає себе, як теоретичний світогляд. Світогляд властивий кожній людині, незалежно від того, чи є він раціонально усвідомлений. Основою для світогляду можуть бути, наприклад, міфи. | ||
| + | |||
| + | Передусім світогляд — це процес чуттєвопрактичного відношення людини до світу. | ||
| + | |||
| + | Український вчений Олександр Костенко, виходячи з принципу соціального натуралізму, що випливає з ідеї природної цілісності світу, визначає світогляд як властивий свідомості людини спосіб «бачення» («інструментальна концепція світогляду»). Цей спосіб «бачення», як інструмент для пізнання речей і вирішення різноманітних проблем, людина вибирає для себе, вирішуючи так зване «основне питання світогляду», що формулюється таким чином: «Яка роль волі і свідомості людини у світі, що існує за законами Природи?». Натуралістичний світогляд засновується на ідеї, що роль волі і свідомості людини полягає у тому, щоб пізнавати закони фізичної, біологічної і соціальної природи і узгоджувати з ними життя людей. Інше вирішення «основного питання світогляду» є основою для ненатуралістичного (неприродного) світогляду, користуючись яким людина живе не у злагоді з Природою, порушуючи її закони. Цей світогляд проявляється, зокрема, у різноманітних проявах соціального зла (злочинність, аморальність, гріх, обскурантизм, антинауковість та інші форми свавілля і ілюзій). | ||
| + | Складові частини світогляду | ||
| + | За визначенням бельгійського філософа Апостеля світогляд включає сім елементів: | ||
| + | |||
| + | Онтологію — описову модель світу | ||
| + | Пояснення світу | ||
| + | Футорологію, відповідь на запитання, куди ми йдемо. | ||
| + | Цінності, відповіді на етичні питання — відповідь на запитання, що слід робити. | ||
| + | Праксеологію або методологію або теорію дії — відповідь на запитання, як досягти мети. | ||
| + | Епістемологію або теорію знань, відповідь на запитання, що є правдою, а що ні. | ||
| + | Етіологію — пояснення походження й структури світогляду | ||
| + | |||
| + | Типи світогляду | ||
| + | міфологічний — для поглядів властивий синкретизм, тотемізм, фетишизм, магія тощо. | ||
| + | релігійний — особлива форма усвідомлення світу, в основі якої замість обґрунтування і доказів лежить одкровення. | ||
| + | науковий — усвідомлення світу через отримання істинних знань, відкриття об'єктивних законів світу і передбачення тенденцій його розвитку. | ||
| + | мистецький — форма суспільної свідомості, що відображає дійсність у конкретно-чуттєвих образах, відповідно до певних естетичних ідеалів. | ||
| + | філософський — форма пізнання світу, що вивчає найзагальніші суттєві характеристики і фундаментальні принципи реальності і пізнання, буття людини, відносин людини і світу. | ||
| + | [[ | ||
| + | [[Файл:Світогляд24.11.2015.jpg|міні|центр|світогляд24.11.2015.jpg]] | ||
| + | ]] | ||
Версія за 20:35, 24 листопада 2015
Світогляд, -ду, м. Міровоззрѣніе. К. ХП. 123. Левиц. Пов. 89, 261. Я хочу виробити власний филозофський світогляд. Левиц. Пов. 90. Світо́гляд — сукупність переконань, оцінок, поглядів та принципів, які визначають найзагальніше бачення та розуміння світу і місце особистості у ньому, а також її життєві позиції, програми поведінки та діяльності. Світогляд людини зумовлений особливостями суспільного буття та соціальними умовами.
Світогляд тісно пов'язаний з філософією, хоча поняття світогляд ширше. Філософія визначає себе, як теоретичний світогляд. Світогляд властивий кожній людині, незалежно від того, чи є він раціонально усвідомлений. Основою для світогляду можуть бути, наприклад, міфи.
Передусім світогляд — це процес чуттєвопрактичного відношення людини до світу.
Український вчений Олександр Костенко, виходячи з принципу соціального натуралізму, що випливає з ідеї природної цілісності світу, визначає світогляд як властивий свідомості людини спосіб «бачення» («інструментальна концепція світогляду»). Цей спосіб «бачення», як інструмент для пізнання речей і вирішення різноманітних проблем, людина вибирає для себе, вирішуючи так зване «основне питання світогляду», що формулюється таким чином: «Яка роль волі і свідомості людини у світі, що існує за законами Природи?». Натуралістичний світогляд засновується на ідеї, що роль волі і свідомості людини полягає у тому, щоб пізнавати закони фізичної, біологічної і соціальної природи і узгоджувати з ними життя людей. Інше вирішення «основного питання світогляду» є основою для ненатуралістичного (неприродного) світогляду, користуючись яким людина живе не у злагоді з Природою, порушуючи її закони. Цей світогляд проявляється, зокрема, у різноманітних проявах соціального зла (злочинність, аморальність, гріх, обскурантизм, антинауковість та інші форми свавілля і ілюзій).
Складові частини світогляду
За визначенням бельгійського філософа Апостеля світогляд включає сім елементів:
Онтологію — описову модель світу Пояснення світу Футорологію, відповідь на запитання, куди ми йдемо. Цінності, відповіді на етичні питання — відповідь на запитання, що слід робити. Праксеологію або методологію або теорію дії — відповідь на запитання, як досягти мети. Епістемологію або теорію знань, відповідь на запитання, що є правдою, а що ні. Етіологію — пояснення походження й структури світогляду
Типи світогляду міфологічний — для поглядів властивий синкретизм, тотемізм, фетишизм, магія тощо. релігійний — особлива форма усвідомлення світу, в основі якої замість обґрунтування і доказів лежить одкровення. науковий — усвідомлення світу через отримання істинних знань, відкриття об'єктивних законів світу і передбачення тенденцій його розвитку. мистецький — форма суспільної свідомості, що відображає дійсність у конкретно-чуттєвих образах, відповідно до певних естетичних ідеалів. філософський — форма пізнання світу, що вивчає найзагальніші суттєві характеристики і фундаментальні принципи реальності і пізнання, буття людини, відносин людини і світу. [[
]]
