Відмінності між версіями «Сап»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: '''Сап, -пу, '''''м. ''Сопѣніе. ''З кімнати доноситься сап важкий. ''Мир. (Іов. II. 73. Категорія:Са)
 
({{subst:Шаблон:Словник Грінченка і сучасність|підрозділ=Інститут філології}})
Рядок 1: Рядок 1:
'''Сап, -пу, '''''м. ''Сопѣніе. ''З кімнати доноситься сап важкий. ''Мир. (Іов. II. 73.  
+
 
[[Категорія:Са]]
+
САП 1, у, чол. Заразна хвороба однокопитих (може передаватися і людині), яка супроводжується появою гнійних пухирців у носоглотці та виразок на тілі. Богдан окинув поглядом коней. — Кажуть, між ними є хворі на сап? — Брехня. Таких постріляли (Олесь Гончар, Циклон, 1970, 93); Захворювання на сап може мати і хронічний перебіг, при якому хворий різко виснажується (Лікарська експертиза.., 1958, 145).
 +
Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 55.Коментарі (0)
 +
САП 2, у, чол.
 +
1. Звук сопіння; свистячі звуки під час тяжкого дихання. Кругом, як у вусі, тихо, тільки з кімнати доноситься сап важкий (Панас Мирний, III, 1954, 96).
 +
2. перен. Свистячі звуки, утворювані деякими механізмами. Теленькав без кінця Бринячий телеграф, неначе чміль великий, І чувсь машини сап і кондукторів крики (Іван Франко, X, 1954, 195).

Версія за 21:58, 20 листопада 2017

САП 1, у, чол. Заразна хвороба однокопитих (може передаватися і людині), яка супроводжується появою гнійних пухирців у носоглотці та виразок на тілі. Богдан окинув поглядом коней. — Кажуть, між ними є хворі на сап? — Брехня. Таких постріляли (Олесь Гончар, Циклон, 1970, 93); Захворювання на сап може мати і хронічний перебіг, при якому хворий різко виснажується (Лікарська експертиза.., 1958, 145). Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 55.Коментарі (0) САП 2, у, чол. 1. Звук сопіння; свистячі звуки під час тяжкого дихання. Кругом, як у вусі, тихо, тільки з кімнати доноситься сап важкий (Панас Мирний, III, 1954, 96). 2. перен. Свистячі звуки, утворювані деякими механізмами. Теленькав без кінця Бринячий телеграф, неначе чміль великий, І чувсь машини сап і кондукторів крики (Іван Франко, X, 1954, 195).