Відмінності між версіями «Апостольство»
(Створена сторінка: '''Апо́стольство, -ва,''' ''с.'' 1) Апостольство. ''Апостольство любови до ближнього доходило в ...) |
(Добавлено медіа і ілюстрації, а також історія цього слова.) |
||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Апо́стольство, -ва,''' ''с.'' 1) Апостольство. ''Апостольство любови до ближнього доходило в ній до ентузиязму.'' К. ХІІ. 8. 2) ''соб.:'' апостолы.'' Вельми часто посилав листи до українського апостольства.'' К. ХІІ. 10. | '''Апо́стольство, -ва,''' ''с.'' 1) Апостольство. ''Апостольство любови до ближнього доходило в ній до ентузиязму.'' К. ХІІ. 8. 2) ''соб.:'' апостолы.'' Вельми часто посилав листи до українського апостольства.'' К. ХІІ. 10. | ||
| − | + | == Значення у сучасних словниках == | |
| − | + | *Апостольство. Апостольство любови до ближнього доходило в ній до ентузиязму. К. ХІІ. 8. | |
| + | * соб.: апостолы. Вельми часто посилав листи до українського апостольства. К. ХІІ. 10. | ||
| + | *Одне з 4 істотних властивостей Церкви, перерахованих в Нікео-Константинопольському Символі віри: «Вірую ... в єдину, святу, соборну і апостольську Церкву» (πιστεύω ... εἰς μίαν ἁγίαν καθολικὴν καὶ ἀποστολικὴν ἐκκλησίαν). Термін має пізніше походження. Він пов'язаний з вченням про властивості Церкви, до-рої було сформульовано в період Реформації XVI-XVII ст. католич. богословами. У біблійній і святоотецької традиції терміну А. найближче поняття ἀποστολικός (грец апостольський) і ἀποστολή (посланничество, місія), відповідні лат. терміни - apostolicus і apostolatus. Разом з тим жодна з цих понять не може бути однозначно порівнювати із поняттям . | ||
| + | <br /> | ||
| + | У найзагальнішому сенсі А. Церкви означає, що все істотне, ніж Церква, заснована Христом, володіла при апостолів, завжди в ній зберігається. Вона до кінця віку буде тотожна тій Церкви, до-раю була заснована Самим Христом. Розвиток і зміна історичних форм буття Церкви не порушують властивостей А., істотні ознаки догрого залишаються при цьому незмінними. | ||
| + | <br /> | ||
| + | Церква є апостольською: 1) на підставі, 2) за вченням, 3) за способом збереження і передачі благодатних дарів Св. Духа, 4) по цілі свого буття. | ||
| + | === Історія слова=== | ||
| + | У Свящ. Писанні ἀποστολή (в синодальному перекладі - апостольство) вказує на служіння Дванадцяти: «... і помолилися і сказали: Ти, Господи, знавче всіх, покажи з двох одного, котрого Ти вибрав щоб він зайняв місце тієї служби й апостольства, від якого відпав Юда ... »(Дії 1. 24-25; див. також Рим 1. 5; 1 Кор 9. 2; Гал 2. 8). У Небіблійні вживанні цей термін поступово починає набувати все більш широкий зміст, пов'язаний зі служінням Христовим, до-рої триває в Церкві. У святоотецької традиції набагато частіше зустрічається небіблійне ἀποστολικός. У перші століття християнства термін вживається при вказуванні на час служіння святих апостолів (апостольський вік), на їх вчення (апостольське передання), на людей, що мали спілкування зі святими апостолами (мужі апостольські). Однак уже Всел. I Собор (325) називає Церква апостольської в Соборному викладі віри: «Говорять же, що був час, коли не було (Сина) ... таких піддає анафемі католицька і апостольська Церква». I Всел. 8 знову називає Церква апостольської. Нарешті, Всел. II Собор (381) вводить поняття «апостольська Церква» в Символ віри. | ||
| + | ==== Ілюстрації ==== | ||
| + | http://osbm.info/wp-content/uploads/2018/07/2018.06.30-%D0%93%D0%BE%D1%88%D1%96%D0%B2-%D0%86%D0%A5-%D0%B7%D1%97%D0%B7%D0%B4-%D0%90%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0-%D0%B4%D0%BE%D0%B1%D1%80%D0%BE%D1%97-%D1%81%D0%BC%D0%B5%D1%80%D1%82%D1%96-3.jpg | ||
| + | http://pravlife.org/sites/default/files/field/image/1494631546.jpg | ||
Версія за 12:06, 15 жовтня 2018
Апо́стольство, -ва, с. 1) Апостольство. Апостольство любови до ближнього доходило в ній до ентузиязму. К. ХІІ. 8. 2) соб.: апостолы. Вельми часто посилав листи до українського апостольства. К. ХІІ. 10.
Значення у сучасних словниках
- Апостольство. Апостольство любови до ближнього доходило в ній до ентузиязму. К. ХІІ. 8.
- соб.: апостолы. Вельми часто посилав листи до українського апостольства. К. ХІІ. 10.
- Одне з 4 істотних властивостей Церкви, перерахованих в Нікео-Константинопольському Символі віри: «Вірую ... в єдину, святу, соборну і апостольську Церкву» (πιστεύω ... εἰς μίαν ἁγίαν καθολικὴν καὶ ἀποστολικὴν ἐκκλησίαν). Термін має пізніше походження. Він пов'язаний з вченням про властивості Церкви, до-рої було сформульовано в період Реформації XVI-XVII ст. католич. богословами. У біблійній і святоотецької традиції терміну А. найближче поняття ἀποστολικός (грец апостольський) і ἀποστολή (посланничество, місія), відповідні лат. терміни - apostolicus і apostolatus. Разом з тим жодна з цих понять не може бути однозначно порівнювати із поняттям .
У найзагальнішому сенсі А. Церкви означає, що все істотне, ніж Церква, заснована Христом, володіла при апостолів, завжди в ній зберігається. Вона до кінця віку буде тотожна тій Церкви, до-раю була заснована Самим Христом. Розвиток і зміна історичних форм буття Церкви не порушують властивостей А., істотні ознаки догрого залишаються при цьому незмінними.
Церква є апостольською: 1) на підставі, 2) за вченням, 3) за способом збереження і передачі благодатних дарів Св. Духа, 4) по цілі свого буття.
Історія слова
У Свящ. Писанні ἀποστολή (в синодальному перекладі - апостольство) вказує на служіння Дванадцяти: «... і помолилися і сказали: Ти, Господи, знавче всіх, покажи з двох одного, котрого Ти вибрав щоб він зайняв місце тієї служби й апостольства, від якого відпав Юда ... »(Дії 1. 24-25; див. також Рим 1. 5; 1 Кор 9. 2; Гал 2. 8). У Небіблійні вживанні цей термін поступово починає набувати все більш широкий зміст, пов'язаний зі служінням Христовим, до-рої триває в Церкві. У святоотецької традиції набагато частіше зустрічається небіблійне ἀποστολικός. У перші століття християнства термін вживається при вказуванні на час служіння святих апостолів (апостольський вік), на їх вчення (апостольське передання), на людей, що мали спілкування зі святими апостолами (мужі апостольські). Однак уже Всел. I Собор (325) називає Церква апостольської в Соборному викладі віри: «Говорять же, що був час, коли не було (Сина) ... таких піддає анафемі католицька і апостольська Церква». I Всел. 8 знову називає Церква апостольської. Нарешті, Всел. II Собор (381) вводить поняття «апостольська Церква» в Символ віри.
Ілюстрації
