Відмінності між версіями «Репетування»
(Створена сторінка: '''Репетува́ння, -ня, '''''с. ''Крикъ, вопль. ''Сей галас і репетування троян всіх в смуток приве...) |
|||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Репетува́ння, -ня, '''''с. ''Крикъ, вопль. ''Сей галас і репетування троян всіх в смуток привело. ''Котл. Ен. 62. | '''Репетува́ння, -ня, '''''с. ''Крикъ, вопль. ''Сей галас і репетування троян всіх в смуток привело. ''Котл. Ен. 62. | ||
[[Категорія:Ре]] | [[Категорія:Ре]] | ||
+ | ==Сучасні словники== | ||
+ | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
+ | РЕПЕТУВА́ННЯ, я, с., розм. Крик, зойк від болю, переляку і т. ін. На одчайдушне репетування Химченчихи прибігла ще й Мася з Надею (Крим., Вибр., 1965, 358); В кімнатах чути нагальне гупання важкого бігу Храпкова й його несамовите репетування (Ле, Міжгір’я, 1953, 311). | ||
+ | 2. Дуже голосно говорити, розмовляти. - Ой боже мій! їй-богу, не перескочу! Ще впаду у воду, - репетувала Марія, підобравши обома руками спідницю (Н.-Лев., II, 1956, 139); [Бичок (до Мартина ):] Та вгамуйся, не репетуй, ходім у господу, там і гроші дам (Кроп., І, 1958, 453); [Мирон:] І як невігласи не репетували, їх ніхто не підтримав. Народ любить і вимагає тільки досвідчених і розумних керівників (Корн., II, 1955, 29); // Говорити з ким-небудь підвищеним тоном, роздратовано; кричати, галасувати. - Одчини, бо вікна поб'ю! - репетував Кайдаш і лупив у двері ногою так, що поганенькі двері аж торохтіли (Н.-Лев., II, 1956, 270); З ранку до вечора чують сусіди - репетує мачуха, лає всіх - і дітей і навіть чоловіка (Ів., Тарас. шляхи, 1954, 32). | ||
+ | |||
+ | ==Ілюстрації== | ||
+ | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
+ | |- valign="top" | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Repetyvatu.jpg]] | ||
+ | [[Файл:Reoetнvatu 2.jpg]] | ||
+ | ==Медіа== | ||
+ | |||
+ | ==Див. також== | ||
+ | |||
+ | |||
+ | ==Джерела та література== | ||
+ | Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 509. | ||
+ | |||
+ | |||
+ | ==Зовнішні посилання== | ||
+ | |||
+ | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут людини]] | ||
+ | [[Категорія:Слова 2016 року]] |
Версія за 19:49, 11 лютого 2021
Репетува́ння, -ня, с. Крикъ, вопль. Сей галас і репетування троян всіх в смуток привело. Котл. Ен. 62.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках РЕПЕТУВА́ННЯ, я, с., розм. Крик, зойк від болю, переляку і т. ін. На одчайдушне репетування Химченчихи прибігла ще й Мася з Надею (Крим., Вибр., 1965, 358); В кімнатах чути нагальне гупання важкого бігу Храпкова й його несамовите репетування (Ле, Міжгір’я, 1953, 311). 2. Дуже голосно говорити, розмовляти. - Ой боже мій! їй-богу, не перескочу! Ще впаду у воду, - репетувала Марія, підобравши обома руками спідницю (Н.-Лев., II, 1956, 139); [Бичок (до Мартина ):] Та вгамуйся, не репетуй, ходім у господу, там і гроші дам (Кроп., І, 1958, 453); [Мирон:] І як невігласи не репетували, їх ніхто не підтримав. Народ любить і вимагає тільки досвідчених і розумних керівників (Корн., II, 1955, 29); // Говорити з ким-небудь підвищеним тоном, роздратовано; кричати, галасувати. - Одчини, бо вікна поб'ю! - репетував Кайдаш і лупив у двері ногою так, що поганенькі двері аж торохтіли (Н.-Лев., II, 1956, 270); З ранку до вечора чують сусіди - репетує мачуха, лає всіх - і дітей і навіть чоловіка (Ів., Тарас. шляхи, 1954, 32).