Відмінності між версіями «Провіщати»

Версія за 15:13, 10 листопада 2021

'Провіща́ти, -ща́ю, -єш, і рідко ПРОВІ́ЩУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРОВІСТИ́ТИ, іщу, істиш і рідко ПРОВІЩУВА́ТИ, ую, уєш, док., перех. і без додатка. 1. заст. Пророкувати (у 1 знач.). [Агамемнон:] Се дочка Пріама, пророчиця Кассандра. [Егіст:] То Гелен той, що приїхав з Трої і тепера [тепер] у Дельфах волю божу провіщає, то брат їй?.. (Леся Українка, II, 1951, 329); По всіх церквах провіщали про нього [братство], як про порятунок душі від геєни огненної та від підступів нечистого в лукавому образі ксьондзів (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 304); // поет., ірон. Прорікати те, що відбудеться в майбутньому; віщувати. В ласкавім затишку діброви Він з нею перші мав розмови, І провіщали їм вінки Сусіди-друзі, їх батьки (Пушкін, Є. Онєгін, перекл. Рильського, 1949, 53); В одному селі, де спинився наш партизанський загін, кума Палажка на карти кинула, кінець скорий Гітлерові провіщала (Юрій Мокрієв, Сто.., 1961, 136); — Барвінку милий! — знов зачую З уст, не цілованих давно, І може, щастя провіщую, І може, справдиться воно (Леонід Первомайський, I, 1958, 256); // перен. Проповідувати які-небудь ідеї, погляди і т. ін. «Вічно з братами у праці й бою, Разом від роду до роду!» — Так провіщає нам правду свою Воля народу (Максим Рильський, I, 1956, 456); Як безстрашний Прометей, Шевченко.. звертався з вільним словом до українців і росіян, казахів і грузинів — до всіх гноблених, провіщав братерство, рівність і щастя (Літературна Україна, 30.V 1964, 1).

2. На підставі власних спостережень, певних даних, їх аналізу, характеристики приходити до висновку про хід, розвиток, настання, появу чого-небудь. Шевченко був не тільки геніальним творцем слова, а й великим мислителем, чиє око бачило на багато-багато літ уперед. Це й давало йому змогу провіщати, що в майбутньому «врага не буде, супостата, А буде син, і буде мати, І будуть люди на землі» (Максим Рильський, III, 1955, 266); І ось він [супутник] показався на чорному небі, маленький і блискучий, там, де й провіщав Кочубей (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 477); Провіщуючи зародження періодичної преси на Україні, видавці перших альманахів вибирали для них символічні назви (Матеріали з історії української журналістики, 1959, 102); Ілліч настражданій країні Волю провістив, а світу — мир (Валентин Бичко, Простота, 1963, 85); Соціалізм, неминучість якого науково провістили Маркс і Енгельс, соціалізм, план побудови якого накреслив Ленін, став у Радянському Союзі реальною дійсністю (Програма КПРС, 1961, 12); // кому. Наперед визначати те, що чекає кого-небудь, трапиться з кимсь. Вона [Л. Українка] вогонь кладе на воду — Вирують іскри золоті — І провіщає всім свободу, Политу кров'ю на путі (Платон Воронько, Народж. легенди, 1954, 12); Радіщев був великим патріотом, він глибоко вірив у могутні сили російського народу і провіщав йому велике майбутнє (Історія УРСР, I, 1953, 356); Ти правди і добра ідеш відсіль шукати; Так слухай! Маю я тобі провіщувати: Багато світла стратиш ти, Поки їх трапиться знайти (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 293); // Своєю поведінкою вказувати на зміни в природі (про живі істоти). Пиявка, яка постійно рухається, провіщає грозу. Про наближення морозів вона попереджає характерними рухами — повільно повзає навколо одного і того ж місця (Наука і життя, 10, 1965, 44); Сумно перестукнулись дятли, недобре провістив одуд (Микола Рудь, Гомін.., 1959, 112); // Інтуїтивно (звичайно серцем) відчувати, передбачати те, що має відбутися. Ми побачили, рідний поете [І. Франко], В боротьбі у труді, між заграв, Як зближаються зоряні мети, Що ти серцем своїм провіщав (Максим Рильський, III, 1961, 224); Все чує вухо, пильно стежить око І серце теж події провіща (Микола Бажан, Вибр., 1940, 173).

3. Бути прикметою настання яких-небудь змін. Що ж за гомін чудний ходить Од краю до краю? Чи він що нам нагадує, Чи що провіщає? (Метлинський і Костомаров, Тв., 1906, 241); В ці тривожні часи поява військового із спішним листом могла провіщати лише якісь важливі новини (Олексій Полторацький, Дит. Гоголя, 1954, 12); Небо, ще зовсім холодне, чорне, оздобилось незчисленними вогниками зірок, провіщаючи на завтра сонячний день (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 107); // Бути сигналом до чого-небудь, сповіщати про щось. Гасло гордого бою Провіщає сурма (Максим Рильський, II, 1960, 222); Їли мовчки, прислухаючись до гудків у порту, що провіщали повітряну тривогу (Василь Кучер, Чорноморці, 1948, 79); Оглушливо бабахнув постріл.. Постріл провістив, що для диких плес скінчилась ера мирного життя (Юрій Мушкетик, День.., 1967, 73); Сорок років тому громовий залп «Аврори» провістив початок нової ери в історії людства — ери соціалізму (Мистецтво, 5, 1957, 31); // Бути ознакою душевного стану людини. Потемніле від глибоко прихованої скорботи, дідове обличчя не провіщало нічого радісного (Ярослав Гримайло, Кавалер.., 1955, 26); Закусив [Каргат] губу. В очах з'явився той холодний блиск, що провіщав вибух... (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 316); Вибух, яким спалахнув цей чорнявий хлопець з широким лобом і красивими чорними бровами, провіщав, що за цією неначебто одноманітністю ховаються різні вдачі й темпераменти (Іван Сенченко, На Батиєвій горі, 1960, 5).