Відмінності між версіями «Провід»

Версія за 22:51, 8 грудня 2013

Провід, -воду, м. 1) Руководство, предводительство, веденіе. Ком. Пр. № 1091. Давати провід. Руководить. 2) Провожаніе, а также люди, провожащіе кого либо. З музиками, з проводом провожали гостей. Левиц. Пов. 183. Похоронная процессія: духовенство съ хоругвями и народъ за гробомъ. О. 1862. IX. 52. Бучно з проводом ховали попівну. НВолын. у. 1. Те саме, що супровід. Петрусь під проводом баби Василихи одного гарного осіннього дня вирушив здобувати світ (Іван Франко, IV, 1950, 31); Двері вагона відчинилися, і під проводом вартового двоє цивільних внесли велике цебро (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 168); // рідко. Те саме, що акомпанемент 1. Я берусь положити їх [вірші] на голос із проводом двох балабайок (Володимир Самійленко, II, 1958, 307); // За релігійним звичаєм — похоронна процесія за труною з попом, корогвами і т. ін. Багатий.. закликав попа відслужити провід і бабу поховати (Казки Буковини. Казки Верховини, 1968, 75); — Як ти хочеш поховати жінку? — .. сичить отець Миколай.. — Звісно, по-божому, з проводом (Михайло Стельмах, I, 1962, 415).

2. Спрямовуюча, організаторська діяльність кого-, чого-небудь; авангардна роль когось, чогось. Згідно з думкою гімназійних учителів, які взяли провід у нашій літературі, він [В. Масляк] є найздібнішим українським поетом у Галичині (Іван Франко, XVI, 1955, 107); Будем домолочувать, ворога докінчувать, за проводом партії всі гвинти загвинчувать (Павло Тичина, I, 1957, 186); Хто хоче рятувати завоювання революції, мусить іти в організовані червоні лави під більшовицький провід самого товариша Леніна! (Іван Ле, Ю. Кудря, 1956, 48); Величезна 600-тисячна армія Наполеона була повністю знищена Вітчизняною війною російського народу під проводом великого російського полководця, полум'яного патріота Кутузова (Нова історія. Підручник для 8 кл., 1956, 95); // Те саме, що керівництво 3. Залишені без проводу улани розімкнулися купками (Яків Качура, Вибр., 1947, 104); На більшості заводів відбувались нині страйки, і меншовицький провід Ради робітничих депутатів вирішив страйкарів на самодіяльну маніфестацію не виводити (Юрій Смолич, Мир.., 1958, 218); Зростали нові комсомольські кадри з активістів, зміцнився партійний провід колгоспу (Іван Ле, Опов. та нариси, 1950, 183); // Контроль за чиїми-небудь діями, вчинками. Нас не могли добудитися до вечері, а вже говорити вечірні молитви під проводом матері не було сили нас примусити (Василь Стефаник, II, 1953, 9); — Потребує [панночка] ще сама проводу й опіки (Лесь Мартович, Тв., 1954, 447).

3. Металевий провідник, дріт, признач. для передавання електричного струму. Усю гору перетинають ажурні металеві опори, по яких біжать проводи високої напруги (Олександр Корнійчук, Чому посміх. зорі, 1958, 5); Проводи для ліній електропередачі бувають однодротові і багатодротові (Довідник сільського будівельника, 1956, 215); // Шнур, кабель телефонного або телеграфного зв'язку. По городах зв'язківці, перегукуючись, поквапливо тягнуть кудись у бік Сиваша проводи (Олесь Гончар, II, 1959, 394); Бойчак помітив на стіні телефонний провід і пішов за ним у бічну нішу, де сидів телефоніст (Василь Кучер, Голод, 1961, 116). ♦ На проводі [бути]; На провід [викликати, викликати] — про усне (перев. офіційне) спілкування по телефону і письмове — по телеграфу. Гукнув [полковник] телефоністам: — З'єднайте з командуючим! За хвилину на проводі уже був командуючий (Сава Голованівський, Тополя.., 1965, 345); — Генерал Костецький на проводі, — сказав Петриченко і подав у вікно трубку Савичеву (Леонід Первомайський, Дикий мед, 1963, 112); Черниша викликали на провід. Говорив начальник артилерії (Олесь Гончар, III, 1959, 415); Прямий провід див. прямий.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 132.